Українізована Барбі та ляльки-воїни УПА: як вчителька з Франківщини популяризує українську етніку через костюми для сучасних ляльок

Вчитель образотворчого мистецтва в школі на Івано-Франківщині у селі Росільна створює етнічні костюми для ляльок. В колекції також є ляльки в одязі вояків УПА.

За словами автора Оксани Василів, вони з’явилися у її творчій колекції після того, як представники української діаспори замовили собі таких ляльок для нагадування про батьківщину. Отже, твори пані Оксани нині “живуть” не тільки в різних регіонах України, а й у різних країнах Європи. З чого почалася пристрасть автора до творчості й етнічного костюму, - Інформатор запитав саму авторку.

Пані Оксано, як ви самі визначаєте той творчий напрям, який опанували?

- Те, чим я займаюсь, поєднує кілька видів мистецтва. Однак, я не є лялькарем, котрий створює саму ляльку. Мене цікавлять костюми. Тож, назвала б це редизайном ляльок або створенням нових образів для них. Дуже люблю етнічну тематику. Усе розпочалося у 2014 році. На це вплинули політичні події в країні, зокрема, Майдан, а пізніше й АТО. Там побували мої чоловік і брат. Коли твої рідні пройшли через це - відчуваєш ситуацію, як дуже близьку, особливу. Всі ці події та переживання зробили для мене наші культурно-мистецькі, історичні цінності ще ближчими, дорожчими та ріднішими.

Тож, з чого все почалося?

- Взагалі, як вчитель я вела гурток, де разом з дітками ми займалися художньою обробкою шкіри. Одного разу, до участі у відомому всеукраїнському конкурсі “Український сувенір” ми вирішили зробити щось цікаве. Так спонтанно народилася ідея незвично одягти типову ляльку Барбі, якою граються всі діти. Ми створили ляльку “Осінь” і посіли друге почесне місце на республіканському рівні.

Нам вдалося поєднати шкіру й етнічний український стиль. Тоді ми використали тканину з етнічним візерунком. У сукні були рукави з вишивкою, вишита верхня частина, фартушки - це все характерні елементи українського жіночого вбрання. Решта - шкіряні елементи, на фото можна побачити фактуру дрібних складочок. Також, декор з квітів на сукнях, на вінках, вони теж шкіряні. Найчастіше це соняшник, мак, ромашки, волошки - традиційні українські квіти.

Які матеріали використовуєте в роботі, окрім шкіри? Які робота має етапи?

- Купую тканину з готовими, витканими візерунками, яку виготовляє луцький завод “Едельвіка”. Крім того, картон, силіконовий клей, атласні стрічки, намистини й бісер. Спершу малюю ескіз, далі з картону виготовляю конічний каркас для сукні. Потім виконую розмітку деталей - на цьому етапі визначається, де і яка деталь буде кріпитись. Силіконовий клей швидко застигає, тому важливо заздалегідь знати майбутнє розміщення всіх елементів. Далі викроюю деталі зі шкіри та тканини. Деталі з тканини підготовляю з допомогою швейної машинки. Потім "монтую" всі елементи з допомогою силіконового клею. Насамкінець працюю над квітковим декором.

Скільки часу йде на створення однієї ляльки? Скільки їх вже сьогодні нараховується?

- На одну витрачаю десь три-чотири дні. Зараз я перебуваю у декретній відпустці по догляду за дворічною донечкою, тож не завжди можу приділити роботі цілий день. Загалом, робота кропітка, багато дрібних деталей. Речі в мініатюрі - складніші у виконанні за одяг для людей. Отже, костюм для етнічної ляльки виготовляю близько 15 годин.

Ляльок у формі УПА робити ще складніше і на роботу йде значно більше часу, адже їхня форма - функціональна, вся знімається, а на мундирі присутні кишені зі складками та клапанами, комірчики, складні у виконанні. Багато часу йде і на ручне вишивання сорочки та оздоблення країв та швів всередині костюму. В цілому, він виконаний по тій же технології, що й костюм для людей.

На сьогодні я створила 50 костюмів для ляльок. Та намагаюся, щоб кожна лялька вирізнялася, тож усі вони унікальні. Щоправда, колекція розпорошена, адже ляльки не “живуть” вдома на поличці, де перебувають, поки створюються. Багато з них подаровані, деякі - за кордон.

Куди саме замовляли представники української діаспори ваших ляльок?

- В Англію, Францію, Португалію, Німеччину. Через спільних фейсбук-друзів та їхнє поширення моєї творчості українець, який живе у Швейцарії, замовив спочатку етнічні ляльки - одну в образі зими, а другу - у образі за мотивами традиційного вбрання Карпатського регіону, потім замовив перші ляльки в формі УПА.

А чи впізнавані ваші роботи в Україні?

- Певною мірою, так. Про мої роботи знімали репортажі ТБ “Суспільне.Карпати”, Перший національний та наш обласний канал “Галичина”. Деколи звертаються підписники у соцмережах, просять зробити ляльку для подарунка.

Отже, будь-хто охочий може замовити таку ляльку для себе чи близьких?

- Так, звісно. Мене можна знайти у Facebook. Із задоволенням відгукнуся, адже люблю це заняття. Крім того, що називається, виконую таку роботу в збільшеному масштабі, себто, шию дорослі та дитячі костюми в етнічному стилі на замовлення, також виготовляю прикраси з бісеру.

Чим надихаєтесь в роботі?

- Українською природою та культурною спадщиною. Вони просто неймовірні! Творчість - це передусім створення нового. А для цього треба уважно спостерігати за усім навколо, тоді й натхнення обов’язково приходитиме.

Досьє. Оксані Василів - 35 років, заміжня, має маленьку донечку. Навчалася у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника на художньому відділенні, спеціальність - дизайн одягу та викладання художніх дисциплін. Працює вчителем образотворчого мистецтва з 2009 року. У творчості надихається українським народним костюмом, фольклором, українською літературою, природою рідних Карпат.

Раніше Інформатор повідомляв, що в Україні показали унікальних ляльок в образах видатних українок.

Також ми писали, що в Івано-Франківську подружжя переселенці з Донбасу створюють унікальні костюми трансформерів.