У Євросоюзі обговорюють скасування захисту для українських чоловіків призовного віку - ідея знайшла підтримку
Берлін, Стокгольм і Варшава підтримали виключення чоловіків 23-60 років з директиви про тимчасовий захист для біженців з України
Принаймні три великі країни Євросоюзу готові підтримати виключення українських чоловіків призовного віку зі системи тимчасового захисту. На засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня міністри висловили свої позиції з цього питання - і єдності серед них не виявилося. Водночас Єврокомісія допускає консенсус щодо чоловіків, але остаточне рішення відкладено до кінця липня.
Свої позиції перед засіданням Ради ЄС у Люксембурзі озвучили міністри і представники урядів держав-членів, як повідомляє Радіо Свобода. Серед тих, хто публічно підтримав ідею обмежень, - Німеччина, Швеція та Польща. Раніше Інформатор повідомляв, що мільйони українців за кордоном вже ухвалюють рішення про подальше життя на тлі дискусій навколо директиви.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що Берлін підтримує продовження директиви, але на змінених умовах:
"Є різні пропозиції для дискусії, але ми рухатимемося в напрямку, за якого продовження директиви можливе, але на змінених умовах - так, щоб особи призовного віку більше не підпадали під дію цієї директиви", - зазначив Добріндт.
За його словами, для чоловіків може діяти звичайна процедура надання притулку - тобто статус біженця замість автоматичного тимчасового захисту. Він також додав, що "дуже впевнений" у досягненні рішення саме в цьому напрямку, навіть якщо деталі ще не узгоджені.
Як заявив міністр міграції Швеції Йоган Форсселль, Стокгольм підтримав цей підхід. Він також назвав "розумною" ідею виключити з тимчасового захисту тих, хто має заборону на виїзд з України.
"У цій війні потрібно воювати й у ній потрібно перемогти. А для цього, звісно, дуже важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали. Тому так - це те, що ми також могли б підтримати", - сказав посадовець.
Польща теж підтримала обмеження: заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик зазначив, що Варшава загалом погоджується з пропозицією не надавати тимчасовий захист особам призовного віку, які й так не мають права залишати Україну. Водночас Польща назвала "неприйнятним" так званий географічний підхід - відмову у захисті людям із регіонів, які вважатимуться безпечними.
Єврокомісар припустив консенсус щодо чоловіків
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер підтвердив, що серед пропозицій на столі є виключення чоловіків від 23 до 60 років зі системи тимчасового захисту.
"Я припускаю, що щодо чоловіків призовного віку може виникнути певний консенсус", - зазначив він.
Проте не всі країни поділяють цю позицію. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро наполягає, що найрозумнішим кроком було б продовжити директиву у нинішньому вигляді, а будь-які зміни мають обговорюватися з Україною. Схожу думку висловив і міністр внутрішніх справ Люксембургу Леон Глоден - для його країни "не підлягає сумніву", що загальний принцип має полягати в автоматичному продовженні захисту для українців.
Наразі обговорюється схема, за якою всі, хто вже має тимчасовий захист, отримають його продовження ще на рік - до березня 2028 року. Для нових заявників, які за українськими законами про мобілізацію не мають права залишати країну, тимчасовий захист в ЄС можуть більше не надавати. Остаточного рішення 4 червня прийнято не було - Єврокомісія підготує офіційну пропозицію після консультацій і представить її до кінця липня.
Що стало відомо про статус українців у країнах ЄС
Єврокомісія прояснила свою позицію щодо вже наявних бенефіціарів. Представниця Генерального директорату з питань міграції Корінна Улльріх повідомила, що ЄС не планує скасовувати тимчасовий захист для чоловіків, які вже перебувають на території держав-членів. Можливі зміни стосуються виключно нових заявників, які звернуться по захист у майбутньому.
Водночас окремі країни вже діють самостійно - не чекаючи загальноєвропейського рішення. Ірландія запускає нову перехідну схему дозволів для українців замість тимчасового захисту: вона орієнтована на тих, хто вже інтегрувався на ринку праці та живе самостійно. Заявки відкриються у вересні 2026 року, а ті, хто не відповідатиме вимогам, опиняться перед питанням щодо подальшого статусу в країні.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
