Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
Тихий терор. Хроніки пекла
Режисерка Єлізавета Татарінова презентувала фільм про події, які зараз відбуваються в Херсоні. Назва стрічки – “Тихий терор. Хроніки пекла”. Там розповідають про життя в окупованому місті. Кінострічку знімали в Києві, Одесі та Миколаєві.
Автори фільму хотіли показати інший бік війни. Це війна не така гучна, не така видовищна. Про окупацію, на жаль, менше говорять, зокрема в світових ЗМІ. Фільм розповідає про те, що тиша іноді страшніше за вибухи.
Як наголошує Єлізавета, фільм розповідає про зіткнення двох світів. Один світ — для якого виходити на вулиці і висловлювати свою позицію є нормою, а інший світ — в якому за це вбивають. Саме в Херсоні відбувається зіткнення цих світів.
рф забрала в Херсоні голос. росія робить все, щоб інформаційно ізолювати херсон і зробити спотворену ілюзію мирного життя. “Наше завдання говорити про це і привертати до цього увагу”, — додає Татарінова.
Від самого початку творці планували, що головною героїнею фільму буде дівчина, яка живе в окупованому селищі неподалік від Херсона. І вона протягом двох місяців знімала відеощоденник життя в окупації. І коли фільм був вже майже змонтований, до неї додому увірвались співробітники ФСБ. Все минулося, але кадри з цією дівчиною довелось вирізати, щоб не наражати її на більшу небезпеку.
“Коли мова йде про життя на окупованих територіях, принцип “не нашкодь” діє десь 50/50. Те, що відбувається під окупацією — справді терор, людям загрожує небезпека і за їх слова, і за їх думки”, — розповідає режисерка.
Один з героїв фільму, головний режисер херсонського обласного театру Сергій Павлюк, наголосив: “ти можеш виїхати з окупації, а окупація з тебе поки що не виїжджає”.
У чоловіка залишилось там багато близьких, які, на жаль, не можуть по різним причинам виїхати. На допитах їх відпускали і знову допитували, змушували до співпраці.
Павлюк розповідає, що херсонцям потрібна допомога. Аби щоб не голодувати, треба працювати. А щоб працювати, треба йти на колаборацію. Окупанти знаходять вплив, щоб співпрацювати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.