Фахівець жорсткого тиску – «тіньовий прем’єр» росії
Напередодні війни заступник глави адміністрації президента рф Дмитро Козак начебто був проти війни і переконував путіна, що досяг попередньої угоди з Україною щодо відмови від вступу в НАТО. Однак президент рф відкинув його слова та розпочав повномасштабне вторгнення. Але саме Козак ще у 2021 році відкрито погрожував Україні, казав, що це Україна - агресор, а Росія тільки захищається. Хто він - Дмитро Козак, і яка його роль у війні?
Дмитро Козак народився та виріс у селі Бандуровому Кіровоградської області. Батьки працювали в колгоспі. У 1976 році він закінчив місцеву середню школу.
Пішов служити в армію у спецназ Головного розвідувального управління (ГРУ), потім повчився трохи у Вінниці, але зумів вступити до Ленінградського університету на юридичний факультет. В тому ж Ленінграді почав кар'єру прокурора, а з розвалом СРСР працював у міській владі, де й потрапив у орбіту майбутнього президента росії володимира путіна.
Кар’єра Козака набрала стрімких обертів з переїздом у Кремль путіна, який потягнув у Москву пітерських колег. Козак керував передвиборчою компанією путіна, контролював уряд РФ, за що його прозвали «тіньовим прем’єром». Був повноважним представником президента у Південному федеральному окрузі – «кремлівським розводящим» на Кавказі. Вибудовував жорстку схему підпорядкування Кремлю непокірної Чечні. Згодом – міністр регіонального розвитку, потім – заступник голови уряду рф.
З 23 березня 2014 року займався питаннями в уряді Росії, пов'язаними з окупаційною владу РФ в Криму. З 2020 року — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації.
Попри його високі державні посади, чимало росіян переконані, що у ДНК («Дмитрий Николаевич Козак») потенціал значно серйозніший. Його неодноразово вважали без п’яти хвилин генпрокурором, прем’єр-міністром і навіть намісником Путіна на посаді президента.
У 2016 році проект «Новоросія» у росіян забуксував. Тому ситуацію на окупованому сході України путин вирішив рятувати кадровими методами. Замість Владислава Суркова, так званим куратором російських найманців на Донбасі, він призначив віце-прем’єр-міністра рф Дмитра Козака.
«Він фахівець жорсткого тиску, тому зараз Плотницький і Захарченко перебуватимуть під ним. Він їх дуже швидко приведе до тями. Він поставить усе на рейки 1937 року» - так пояснив це призначення співробітник зовнішньої розвідки КДБ 1982—1991 рр. Олександр Зеленько в коментарі одному з українських телеканалів.
Козак, замінивши Владислава Суркова як куратора "українського питання", брав участь у переговорах в Мінську та в Нормандському форматі. На відміну від Суркова, підхід Козака допускав поступки, компроміси й навіть певний політичний ризик.
Але саме він у момент найгострішої безпекової кризи 2021 року відкрито погрожував Україні. Козак повторював наратив Путіна, що це Україна - агресор, а Росія тільки захищається.
"Я вважаю, що є вже такі оцінки, і підтримую ті оцінки, які є і всередині України, що початок бойових дій - це початок кінця України. Це самостріл, постріл собі не в ногу, а в скроню", - заявив тоді він і пригрозив, що Росія буде захищати російських громадян, які живуть на Донбасі.
У липні 2021 року розвідка Міноборони України повідомила, що під прикриттям фонду Дмитра Козака Росія здійснює гуманітарну агресію проти України.
"Під прикриттям цього фонду на тимчасово окупованій території сходу України було відкрито представництво так званого міжнародного культурного проєкту “Русский центр”, який координує роботу місцевих органів для здійснення гуманітарної та культурної агресії проти України", – йшлося у повідомленні.
Воєнна розвідка України відзначила, що основні зусилля так звані гуманітарні підрозділи Росії спрямовують на повне знищення національної ідентичності українського населення на тимчасово окупованих територіях.
"Це – викорінення української мови та культури в усіх сферах життєдіяльності місцевого населення, впровадження російських стандартів освіти у місцевих навчальних закладах, насадження викривлених історичних фактів щодо історії регіону, подальше ментальне зближення мешканців ОРДЛО з населенням РФ", – інформували в Міноборони.
Кремлю так і не вдалося за вісім років війни на Донбасі досягти поставленої мети - шляхом переговорів реінтегрувати дві підконтрольні проросійським бойовикам "самопроголошені республіки" в Донецькій та Луганській областях до складу України. І зробити це на умовах путіна.
Саме Козак був головним перемовником від Москви щодо війни на Донбасі. Але відсутністю бажаного результату він викликав невдоволення президента, котрий остаточно втратив терпіння, розчарувався у дипломатичному врегулюванні і зробив ставку на силовий шлях.
Наприклад, 12 січня 2022 року, під час чергового етапу перемовин в «нормадському форматі» Дмитро Козак після зустрічі із Єрмаком сказав, що сторони не домовилися практично з жодного питання.
"На жаль, похвалитися нічим. Знайти остаточні рішення не вдалося», - прокоментував він російським ЗМІ
Про опалу Козака в ЗМІ розповіли два високопосадовці, особисто знайомі з ним.
"Козак як бюрократ виступав за продовження роботи в "нормандському форматі", переговорів щодо виконання Мінських угод. Він вважав, що потрібен ще час - і вдасться досягти якогось успіху. Але "папа" тоді перебував уже в іншій модальності. Дійсно, сталося щось на кшталт опали", - пояснив співрозмовник.
Востаннє Дмитра Козака в контексті Донбасу й України згадують 21 лютого, коли відбулося екстрене засідання Ради безпеки РФ, на якому всі учасники підтримали визнання незалежності "ДНР" і "ЛНР".
Дмитро Козак у день початку повномасштабної війни з Україною дзвонив главі Офісу президента України Андрію Єрмаку.
Спочатку голова ОП не міг змусити себе взяти телефон до рук, але Козак продовжував дзвонити.
"Єрмак відповів. Він почув хрипкий голос Дмитра Козака, заступника глави адміністрації Кремля, який народився в Україні, але давно ввійшов у найближче оточення (президента Росії Володимира) Путіна. Козак сказав, що українцям настав час здаватися", — розповіли журналісти.
Єрмак вилаяв Козака та повісив слухавку. Дзвінок Козака – чи не єдина спроба контакту російської сторони з українською після вторгнення.
Наразі повноваження Козака у Кремлі дуже урізали. З кола його обов'язків вилучили не лише Україну. Ще один найважливіший блок - Придністров'я - де-факто теж у нього забрали й передали силовикам. Ситуація у цьому невизнаному регіоні також серйозно загострилася після 24 лютого.
Формально Козаку досі підпорядковуються два кремлівські підрозділи - управління з прикордонної співпраці та управління з міжрегіональних та культурних зв'язків із зарубіжними країнами (курує роботу на країнах СНД).
Його управління грають ключову роль у формуванні позиції та політики Москви щодо колишніх радянських республік. Крім України, непідконтрольних Києву територій Донбасу, а також Абхазії та Південної Осетії вони ведуть роботу по Молдові та Придністров'ю.
У результаті з 24 лютого у заступника голови адміністрації - "внутрішнє заслання", на більшу частину заходів його не запрошують. Козаку залишили переважно кабінетну роботу та кілька проєктів. Зокрема, він "вів" вибори у Південній Осетії й продовжує займатися Абхазією.
Раніше ми писали, що 9-го січня Служба безпеки України повідомила про арешт майна колишнього міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Він працював за часів Януковича, та також підозрюється в праці на ворога. Сума арештованих активів зрадника склала понад 2 млн доларів.