Головна
Україна
13:53, 30 Травня
Информатор UA

Интро

Цивільні особи, які постраждали від дій російської федерації у повномасштабній війні в Україні, мають право та можливість стягнути з росії матеріальні та моральні збитки за порушення їхніх прав та свобод. Для цього необхідно подати скаргу до Європейського суду з прав людини. Ця процедура, всупереч страхам людей, безкоштовна, безпечна та ефективна, передає Інформатор. І кейси, коли заявники вигравали справи у воєнних конфліктах, вже є. Свою допомогу в організації та веденні процесу пропонує громадська організація We are from Ukraine. Ми поспілкувалися з організаторами ініціативи та дізналися весь механізм. Допомога близько!   Запоріжчанка Юлія Полякова раніше до юридичної сфери стосунку не мала, займалася дистрибуцією косметичних брендів, працювала у бізнесі. Але після жахів, що відбувалися на Київщині, вирішила докласти максимум зусиль для допомоги людям, які постраждали від рук загарбників. «Спочатку ми хотіли створити організацію, яка б надавала психологічну допомогу жінкам. Але коли почали розумітися на питанні, зрозуміли, що є достатня кількість організацій, які роблять це системно. І в цей момент з'явилася Олександра Стешенко – юрист, PhD Страсбурзького університету (права людини), доктор філософії за спеціальністю «Право» КНУ ім. Тараса Шевченка. Вона запропонувала зайнятися юридичною допомогою у представленні постраждалих у Європейському суді з прав людини (прим. далі за текстом – ЄСПЛ або Європейський суд). Про багато прав, які захищає Європейська конвенція з прав людини (далі — Конвенція) та суд, я не знала. Про них не знають 95% жертв російської агресії – це перша причина створення нашої організації. Друга — дуже мало спеціалістів з прав людини, а справ досить багато. Ми вирішили об'єднати юристів із цією спеціалізацією. І головна причина – люди, які постраждали від війни, не мають фізичного, морального та економічного ресурсу захищати свої права у суді. Ми можемо їм допомогти», – каже Юлія. Так з'явилася громадська організація We are from Ukraine. Юлія Полякова наголошує: це допомога не тут і зараз, це робота на перспективу 10-15 років, і це дуже важливо розуміти. Сама справа подається до Європейського суду зараз, а розглядатися вона може за кілька років. Але це не означає, що подавати скаргу не потрібно чи марно. "Ми дуже хочемо і зробимо максимум для того, щоб росія відповіла за все, що вона зробила у відношенні наших співгромадян", - запевняє Юлія. Наразі організація отримала близько 100 заявок, з них майже половина вже у роботі, а одну скаргу вже передали до ЄСПЛ. Над захистом прав українців та українок вже працюють близько 40 правозахисників. Як відбувається процедура Кожна справа – індивідуальна, обробка кожної заявки відбувається вручну. Кожен випадок розглядається виходячи з обставин.   «Ми не просто надаємо людині перелік документів, щоб вона йшла невідомо куди і збирала невідомо що. Ми збираємо разом із людиною докази, залучаємо постраждалу сторону, але основну частину роботи виконуємо самостійно», — наголошує Олександра Стешенко. Для початку потрібно заповнити Google форму - це займе пару хвилин. Дані заявника потрапляють до таблиці та обробляються фахівцями.   Далі юристи зв'язуються із заявником та ведеться обробка заявки. Фізична присутність заявника не потрібна, копії (навіть не оригінали) документів приймаються в електронному вигляді – віддалено. Потрібний лише «живий» підпис на сторінці заявки. Подання заявки безкоштовне. Фізична присутність людини на розгляді заяви в суді надалі не буде потрібна. Між заявником та юристами укладається договір про надання правової допомоги, який дає підстави ознайомитись з документами та обставинами справи та вести роботу. Хто може подати заявку Звернутися за допомогою до організації може будь-яка людина, яка постраждала від агресії росії в Україні під час повномасштабного вторгнення. Вік не має значення — навіть дитина, яка може поставити підпис під заявкою, має право подати скаргу до ЄСПЛ. Якщо ж дитина сама поставити підпис не може, за неї можуть підписатися законні представники. Подавати заявку можуть родичі та близькі жертви російської агресії. Судових зборів у Європейському суді немає. Ось короткий перелік ситуацій, що розглядаються у Європейському суді: смерть близьких осіб, безпосередня загроза життю; насильницькі зникнення, полон цивільних, депортація; нелюдське поводження, зокрема тортури, серед іншого голодом та спрагою; зґвалтування; обмеження свободи пересування; втрата чи пошкодження майна; незаконне вторгнення до будинку, зокрема з метою проведення обшуку; вигнання з домівок. Важливо! У Європейському суді існує процедура анонімізації: якщо обставини справи є чутливими (наприклад, у разі зґвалтування, або людина зараз на окупованій території, або в полоні) та заявник не хоче розкривати свою особу, її персональні дані можуть бути приховані. Тобто суд гарантує безпеку подання заявки та розгляду справи. До того ж, у договорі, укладеному між заявником та юристами організації We are from Ukraine, є положення про конфіденційність. Інформаційного ланцюжка, за яким можливий витік даних із самого суду, не існує. Тобто боятися, що росіяни дізнаються про позов і прийдуть помститись, причин немає. Конкретика Розберемо кілька випадків, коли людина може подати заявку і суд може стати на бік заявника. Якщо людину не пускають на підконтрольну Україні територію чи навпаки — не дають повернутись додому, наприклад, до Мелітополя, — це обмеження свободи пересування. Якщо людину без причини затримали на вулиці та відвезли російські окупанти навіть на 10 хвилин — це насильницьке зникнення або взяття в полон. Якщо російська ракета зруйнувала чи пошкодила будинок - це втрата чи пошкодження майна. Які документи необхідні Суворого переліку документів для подання до суду немає. Бувають ситуації, коли документи на нерухомість згоріли чи втрачені. У цих випадках юристи We are from Ukraine шукають шляхи відновлення документів та допомагають людині у цій процедурі. Бажано максимально фіксувати порушення прав: фото- та відеозйомка, заяви до правоохоронних органів та органів самоврядування, показання свідків, медичні висновки та інше, але за неможливості це зробити, кидати ідею подати до суду не варто. Є різні шляхи вирішення, підхід індивідуальний. Переклад документів  англійською або іншу мову для ЄСПЛ не вимагається. Хто виплачує компенсацію Європейський суд у разі позитивного розгляду справи визначає суму матеріальної компенсації людині, яка постраждала від воєнних дій. Компенсацію виплачує відповідач – російська федерація. Сума компенсації може обчислюватись тисячами євро.  А якщо росія ігноруватиме рішення?  Наразі російська федерація з Європейським судом не взаємодіє, всіляко демонструючи свою неповагу. У березні 2022 р. заявила, що виходить з Ради Європи та з Конвенції. Але було ухвалено рішення, що Конвенція діятиме для Росії до 16 вересня 2022 року, тобто всі порушення прав людини, які вже відбулися і стануться до 16 вересня, підпадають під дію Конвенції та під юрисдикцію Європейського суду. «Потім ми матимемо ще чотири місяці, щоб надіслати скарги на ті порушення, які зафіксовані до 16 вересня», — акцентує Олександра Стешенко. Це означає, що слід поспішити з подачею заяви, інакше потім шанс покарати рф через суд буде втрачений. «Ми хочемо подати якнайбільше заяв до ЄСПЛ до цього часу, щоб якнайбільше людей отримали хоч невелике полегшення після всіх страждань», — каже Юлія Полякова. Шанс для юристів Команда We are from Ukraine розширюється та відкрита для співпраці з юристами, які спеціалізуються на захисті прав людини. Послуги правозахисників оплачуються – громадська організація приймає пожертви від небайдужих людей. Для юристів це буде реальна практика роботи з Європейським судом, яка дозволить надалі успішно розвиватися у цьому напрямі. Підсумуємо Якщо ви або ваші близькі люди стали жертвою російської агресії, зв'яжіться з юристами команди We are from Ukraine (https://www.facebook.com/legalsupportukraine/). Це реальний шанс покарати всю країну-агресора істотними сумами, які можна використовувати на облаштування життя. Пам'ятайте, що результат не буде миттєвим, проте можливість виграти справу в Європейському суді є дуже високою. Від заявника не потрібні надзусилля — головне, зробити перший крок та заповнити Google-форму. Надалі юристи докладуть максимум зусиль, щоб представити постраждалу сторону в ЄСПЛ. Вимоги щодо конфіденційності суворо дотримуються. Терміни подання заяви дуже обмежені, тому затягувати із цією справою не варто. Пам'ятайте, що так ви можете покарати росію за всі ті страхи, які вона принесла на нашу землю. Боротьба за Україну має йти по всіх фронтах, і юридичний фронт – важлива частина. Разом переможемо!    

Українці можуть подати до Європейського суду на росію до 16 вересня та отримати компенсацію за завдані збитки

Читать на русском

Процедура безкоштовна, безпечна та ефективна

Читать на русском
Українці можуть подати до Європейського суду на росію до 16 вересня та отримати компенсацію за завдані збитки

Процедура безкоштовна, безпечна та ефективна

Цивільні особи, які постраждали від дій російської федерації у повномасштабній війні в Україні, мають право та можливість стягнути з росії матеріальні та моральні збитки за порушення їхніх прав та свобод.

Для цього необхідно подати скаргу до Європейського суду з прав людини. Ця процедура, всупереч страхам людей, безкоштовна, безпечна та ефективна, передає Інформатор. І кейси, коли заявники вигравали справи у воєнних конфліктах, вже є. Свою допомогу в організації та веденні процесу пропонує громадська організація We are from Ukraine. Ми поспілкувалися з організаторами ініціативи та дізналися весь механізм.

Допомога близько!

 

Запоріжчанка Юлія Полякова раніше до юридичної сфери стосунку не мала, займалася дистрибуцією косметичних брендів, працювала у бізнесі. Але після жахів, що відбувалися на Київщині, вирішила докласти максимум зусиль для допомоги людям, які постраждали від рук загарбників.

«Спочатку ми хотіли створити організацію, яка б надавала психологічну допомогу жінкам. Але коли почали розумітися на питанні, зрозуміли, що є достатня кількість організацій, які роблять це системно. І в цей момент з'явилася Олександра Стешенко – юрист, PhD Страсбурзького університету (права людини), доктор філософії за спеціальністю «Право» КНУ ім. Тараса Шевченка. Вона запропонувала зайнятися юридичною допомогою у представленні постраждалих у Європейському суді з прав людини (прим. далі за текстом – ЄСПЛ або Європейський суд). Про багато прав, які захищає Європейська конвенція з прав людини (далі — Конвенція) та суд, я не знала. Про них не знають 95% жертв російської агресії – це перша причина створення нашої організації. Друга — дуже мало спеціалістів з прав людини, а справ досить багато. Ми вирішили об'єднати юристів із цією спеціалізацією. І головна причина – люди, які постраждали від війни, не мають фізичного, морального та економічного ресурсу захищати свої права у суді. Ми можемо їм допомогти», – каже Юлія.

Так з'явилася громадська організація We are from Ukraine. Юлія Полякова наголошує: це допомога не тут і зараз, це робота на перспективу 10-15 років, і це дуже важливо розуміти. Сама справа подається до Європейського суду зараз, а розглядатися вона може за кілька років. Але це не означає, що подавати скаргу не потрібно чи марно.

"Ми дуже хочемо і зробимо максимум для того, щоб росія відповіла за все, що вона зробила у відношенні наших співгромадян", - запевняє Юлія.

Наразі організація отримала близько 100 заявок, з них майже половина вже у роботі, а одну скаргу вже передали до ЄСПЛ. Над захистом прав українців та українок вже працюють близько 40 правозахисників.

Як відбувається процедура

Кожна справа – індивідуальна, обробка кожної заявки відбувається вручну. Кожен випадок розглядається виходячи з обставин.

 

«Ми не просто надаємо людині перелік документів, щоб вона йшла невідомо куди і збирала невідомо що. Ми збираємо разом із людиною докази, залучаємо постраждалу сторону, але основну частину роботи виконуємо самостійно», — наголошує Олександра Стешенко.

Для початку потрібно заповнити Google форму - це займе пару хвилин. Дані заявника потрапляють до таблиці та обробляються фахівцями.

 

Далі юристи зв'язуються із заявником та ведеться обробка заявки. Фізична присутність заявника не потрібна, копії (навіть не оригінали) документів приймаються в електронному вигляді – віддалено. Потрібний лише «живий» підпис на сторінці заявки. Подання заявки безкоштовне. Фізична присутність людини на розгляді заяви в суді надалі не буде потрібна.

Між заявником та юристами укладається договір про надання правової допомоги, який дає підстави ознайомитись з документами та обставинами справи та вести роботу.

Хто може подати заявку

Звернутися за допомогою до організації може будь-яка людина, яка постраждала від агресії росії в Україні під час повномасштабного вторгнення. Вік не має значення — навіть дитина, яка може поставити підпис під заявкою, має право подати скаргу до ЄСПЛ. Якщо ж дитина сама поставити підпис не може, за неї можуть підписатися законні представники. Подавати заявку можуть родичі та близькі жертви російської агресії. Судових зборів у Європейському суді немає.

Ось короткий перелік ситуацій, що розглядаються у Європейському суді:

  • смерть близьких осіб, безпосередня загроза життю;
  • насильницькі зникнення, полон цивільних, депортація;
  • нелюдське поводження, зокрема тортури, серед іншого голодом та спрагою;
  • зґвалтування;
  • обмеження свободи пересування;
  • втрата чи пошкодження майна;
  • незаконне вторгнення до будинку, зокрема з метою проведення обшуку;
  • вигнання з домівок.

Важливо! У Європейському суді існує процедура анонімізації: якщо обставини справи є чутливими (наприклад, у разі зґвалтування, або людина зараз на окупованій території, або в полоні) та заявник не хоче розкривати свою особу, її персональні дані можуть бути приховані. Тобто суд гарантує безпеку подання заявки та розгляду справи.

До того ж, у договорі, укладеному між заявником та юристами організації We are from Ukraine, є положення про конфіденційність. Інформаційного ланцюжка, за яким можливий витік даних із самого суду, не існує. Тобто боятися, що росіяни дізнаються про позов і прийдуть помститись, причин немає.

Конкретика

Розберемо кілька випадків, коли людина може подати заявку і суд може стати на бік заявника.

Якщо людину не пускають на підконтрольну Україні територію чи навпаки — не дають повернутись додому, наприклад, до Мелітополя, — це обмеження свободи пересування.

Якщо людину без причини затримали на вулиці та відвезли російські окупанти навіть на 10 хвилин — це насильницьке зникнення або взяття в полон.

Якщо російська ракета зруйнувала чи пошкодила будинок - це втрата чи пошкодження майна.

Які документи необхідні

Суворого переліку документів для подання до суду немає. Бувають ситуації, коли документи на нерухомість згоріли чи втрачені. У цих випадках юристи We are from Ukraine шукають шляхи відновлення документів та допомагають людині у цій процедурі. Бажано максимально фіксувати порушення прав: фото- та відеозйомка, заяви до правоохоронних органів та органів самоврядування, показання свідків, медичні висновки та інше, але за неможливості це зробити, кидати ідею подати до суду не варто. Є різні шляхи вирішення, підхід індивідуальний.

Переклад документів  англійською або іншу мову для ЄСПЛ не вимагається.

Хто виплачує компенсацію

Європейський суд у разі позитивного розгляду справи визначає суму матеріальної компенсації людині, яка постраждала від воєнних дій. Компенсацію виплачує відповідач – російська федерація. Сума компенсації може обчислюватись тисячами євро.

 А якщо росія ігноруватиме рішення? 

Наразі російська федерація з Європейським судом не взаємодіє, всіляко демонструючи свою неповагу. У березні 2022 р. заявила, що виходить з Ради Європи та з Конвенції. Але було ухвалено рішення, що Конвенція діятиме для Росії до 16 вересня 2022 року, тобто всі порушення прав людини, які вже відбулися і стануться до 16 вересня, підпадають під дію Конвенції та під юрисдикцію Європейського суду.

«Потім ми матимемо ще чотири місяці, щоб надіслати скарги на ті порушення, які зафіксовані до 16 вересня», — акцентує Олександра Стешенко.

Це означає, що слід поспішити з подачею заяви, інакше потім шанс покарати рф через суд буде втрачений.

«Ми хочемо подати якнайбільше заяв до ЄСПЛ до цього часу, щоб якнайбільше людей отримали хоч невелике полегшення після всіх страждань», — каже Юлія Полякова.

Шанс для юристів

Команда We are from Ukraine розширюється та відкрита для співпраці з юристами, які спеціалізуються на захисті прав людини. Послуги правозахисників оплачуються – громадська організація приймає пожертви від небайдужих людей. Для юристів це буде реальна практика роботи з Європейським судом, яка дозволить надалі успішно розвиватися у цьому напрямі.

Підсумуємо

Якщо ви або ваші близькі люди стали жертвою російської агресії, зв'яжіться з юристами команди We are from Ukraine (https://www.facebook.com/legalsupportukraine/). Це реальний шанс покарати всю країну-агресора істотними сумами, які можна використовувати на облаштування життя.

Пам'ятайте, що результат не буде миттєвим, проте можливість виграти справу в Європейському суді є дуже високою. Від заявника не потрібні надзусилля — головне, зробити перший крок та заповнити Google-форму. Надалі юристи докладуть максимум зусиль, щоб представити постраждалу сторону в ЄСПЛ. Вимоги щодо конфіденційності суворо дотримуються.

Терміни подання заяви дуже обмежені, тому затягувати із цією справою не варто. Пам'ятайте, що так ви можете покарати росію за всі ті страхи, які вона принесла на нашу землю. Боротьба за Україну має йти по всіх фронтах, і юридичний фронт – важлива частина.

Разом переможемо!

 

 

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.