Голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга розповів Інформатору про наслідки припинення американського фінансування для галузі
20 січня Дональд Трамп підписав указ, який заморожує зовнішню допомогу США на 90 днів. Значна частина американських коштів йшла на розмінування в Україні. Як зазначає голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга, завдяки допомозі США в Україні частково фінансували гуманітарне розмінування територій, проводили реабілітацію постраждалих від вибухів, проводили просвітницьку діяльність - зараз це все призупинене.
Після 20 січня USAID та Держдеп перестали фінансувати більшість своїх проєктів за кордоном. Пізніше поновили ті, які спрямовані на порятунок життя: надання ліків, їжі та допомоги з проживанням, однак все інше опинилося під загрозою скорочення.
Для України це серйозна проблема: призупинення розмінування сповільнює очищення замінованих територій, підвищує ризики для мирного населення та затримує відновлення постраждалих регіонів. Основні донори гуманітарного розмінування в Україні — міжнародні партнери. Це Держдепартамент США, ООН, європейські країни, Великобританія, Канада та Японія, які фінансують основні програми, завдяки яким сапери можуть працювати.
Україна також вкладає кошти, але в обмеженому обсязі: через Центр гуманітарного розмінування фінансуються лише тендери, пов’язані з розмінуванням сільськогосподарських земель. У порівнянні з внесками міжнародних партнерів, ці бюджети значно менші.
Як зазначає Тимур Пістрюга, призупинення допомоги має серйозний вплив на гуманітарне розмінування в Україні, зокрема через можливу втрату кваліфікованих саперів. Підготовка сапера вимагає значних ресурсів і часу. Це не просто сертифікований спеціаліст, а досвідчений професіонал, здатний працювати в складних і небезпечних умовах.
Важливо розуміти, що сапери не залишатимуться без роботи протягом 90 днів. Вони мають сім’ї, яких треба підтримувати, тому не сидітимуть без діла. Відсутність фінансування призведе до того, що багато з них піде працювати в інші сфери.
"Це означає, що ми ризикуємо втратити не лише фахівців, а й їхній досвід, знання та кваліфікацію. Такий відтік кадрів може сповільнити процес очищення замінованих територій і збільшити ризики для цивільного населення, адже небезпечні території залишатимуться замінованим", - стверджує керівник Асоціації саперів України.
Наразі призупинене фінансування всіх програм, що реалізовувалися через USAID, Держдепартамент та інші міністерства США. Наприклад, Держдепартамент фінансував гуманітарне розмінування — роботу саперів, які очищували території від мін.
USAID підтримував проєкти, спрямовані на допомогу постраждалим від мін та вибухонебезпечних предметів (ВНП), інформуванням населення про мінну небезпеку та іншими важливими заходами. Асоціація саперів України разом із USAID готувала проєкт допомоги 450 постраждалим від мін та ВНП. Це мала бути комплексна підтримка для людей з мінно-вибуховими травмами, що включала фінансову, психологічну та юридичну допомогу. Однак договір, який планували підписати ще в січні, залишився без руху. Для людей, які чекали цієї допомоги, кожен день затримки — це не лише бюрократія, а й втрачені можливості на лікування та реабілітацію, що може серйозно вплинути на їхнє життя.
Держдепартамент США традиційно був найбільшим донором гуманітарного розмінування в Україні. Однак у 2024 році його підтримка почала скорочуватися, що стало великим викликом. Повністю перекрити фінансування з боку США, який є найбільшим донором гуманітарного розмінування у світі, майже неможливо. Проте ООН вже активно розглядає варіанти, як підключитися до фінансування цих програм, щоб компенсувати втрати. Якщо цей план вдасться реалізувати, ситуація може полегшитися.
"Вихід із цієї ситуації існує, і я впевнений, що держава усвідомлює серйозність проблеми та активно шукає шляхи її вирішення. Рішення уряду США продовжити фінансування гуманітарних програм, які рятують життя, дає нам надію. Якщо гуманітарне розмінування буде включено в цей список, воно отримає необхідну підтримку для продовження своєї діяльності. Для цього необхідно, щоб наша держава звернулася до міжнародних партнерів, зокрема до США, з чіткою аргументацією: гуманітарне розмінування безпосередньо впливає на безпеку та здоров’я громадян і має бути виключенням. Такий крок стане важливим для стабільності та розвитку, допомагаючи не лише зберегти людські життя, а й відновити безпеку на звільнених територіях", - наголошує Тимур Пістрюга.
Таким чином, призупинення фінансування гуманітарного розмінування через скорочення допомоги США стало значним викликом для України. Це загрожує не лише втратою кваліфікованих саперів, а й уповільненням процесу очищення замінованих територій, що підвищує ризики для мирного населення. Однак існують альтернативи: міжнародна підтримка від інших країн, а також можливе залучення ООН можуть допомогти компенсувати прогалини в фінансуванні. Крім того, Україні необхідно активно звертатися до США, аби пояснити важливість включення гуманітарного розмінування до списку програм, що рятують життя, фінансування яких не призупинено. Це дозволить продовжити важливу роботу з розмінування і забезпечити безпеку на звільнених територіях.
Улюбленець українців пес Патрон розкритикував Ілона Маска за закриття USAID. Власник Патрона від його імені в акаунті в X (колишній Twitter) заявив, що через агентство фінансувалися освітні програми за участю чотирилапого співробітника ДСНС. Він подякував USAID за врятовані життя.
Зазначається, що мультфільми, комікси та книги за участю пса Патрона з'явилися завдяки підтримці USAID. Зараз роботу агенства критикує Ілон Маск, використовуючи своє становище. Разом із USAID освітні програми за участю пса Патрона врятували сотні, а можливо, й тисячі дітей. Діти стали більш обізнаними та не чіпатуть підозрілі вибухонебезпечні предмети.
Наприкінці 2024 року у бюджеті України залишалося 9,3 млрд грн, які вирішили витратити на виплату так званої "Вовиної тисячі" громадянам. З цих коштів близько 2 млрд грн у 2024 році мали піти на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель в Україні, однак гроші не встигали освоїти та витратили на виплати тисячі гривень.
Для порівняння: за ці 9,3 млрд грн держава могла б розмінувати сільськогосподарські землі площею більшою за міста Київ та Дніпро разом узяті (1263 кв. км). Або за ринковими цінами це було б близько 75 кв. км - це як Черкаси або Рівне. А за песимістичними розрахунками видання Time, Україні знадобилося б до 757 років на повне розмінування.
Станом на кінець 2024 року в Україні було 140 тис. кв. км потенційно небезпечної території, що потребувала гуманітарного розмінування. Це дані Секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності Міноборони України. З початку 2023 року понад 32 тис. кв. м землі повернули до безпечного використання за призначенням. До 2033 року уряд планує очистити близько 80% деокупованих територій від вибухонебезпечних предметів. Загалом процес розмінування України коштує від 7 млрд дол. до 900 млрд доларів.