Однією з найзатребуваніших професій в Україні є цивільний сапер - вони займаються гуманітарним розмінуванням територій
Інформатор поспілкувався з головою правління Асоціації саперів України Тимуром Пістрюгою. Розмінуванням в Україні займаються не лише військові та фахівці ДСНС, але й цивільні сапери, які працюють у міжнародних та українських неурядових організаціях та приватних компаніях. При цьому співробітники операторів з протимінної діяльності отримують бронь від мобілізації як критично важливі, але не всі можуть на це сподіватися.
Гуманітарне - поступове “вдумливе” розмінування суцільних масивів території поза межами зони бойових дій (понад 20 км від лінії зіткнення), наприклад сільськогосподарських полів. Зазвичай проводиться вже на деокупованій території. При цьому 100% саперів, які займаються гуманітарним розмінуванням, саме цивільні особи, хоча серед них можуть бути колишні ветерани.
Тимур Пістрюга відкрив приватну компанію з розмінування у 2018 році. У тому ж році він разом з однодумцями зареєстрували Асоціацію саперів України як громадську організацію. Спочатку вони працювали у зоні проведення АТО/ООС, з повномасштабною війною географія діяльності суттєво розширилася.
Щоб організувати гуманітарне розмінування, потрібні не тільки сапери. Для операторів протимінної діяльності необхідні менеджери з оцінювання якості (це обов'язкова вимога для будь-яких операторів), менеджери з операцій, менеджери з планування протимінної діяльності, менеджери, які вноситимуть дані в різні інформаційні системи, фахівці з інформаційних систем. Всі ці люди обов’язкові для виконання саперами своїх завдань. Ці співробітники теж можуть отримати бронь від мобілізації.
Асоціація також є сертифікованим оператором протимінної діяльності та отримала статус критично важливої. На сьогодні членами Асоціації є близько 400 людей з різних державних та приватних структур і міжнародних компаній (сапери, ветерани, інші). У штаті постійно працюють з офіційною зарплатою 143 людини, за яких сплачуються всі податки. З них 86 - чоловіки, 57 - жінки. У т.ч. 65 саперів (53 чоловіки та 12 жінки), адміністративний персонал, проєктний менеджмент, фахівці з інформування щодо попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів (EORE).
“Ми визнані критично важливими. І маємо право на бронювання. Якщо людина виконала всі вимоги, сходила в ТЦК, вчасно оновила дані, вона отримає бронь. У мене є окрема людина в штаті - експерт з мобілізаційної роботи. Це питання не легке, так є купа документів, буває багато нюансів, десь щось оновлюється. Наприклад, нових людей там ще немає, а старі є, які вже звільнилися”, - розповідає керівник Асоціації.
При цьому, як зазначає Тимур Пістрюга, держава максимально спростила процедуру бронювання. Зараз можна бронювати людей через "Дію". І це відбувається за день. До цього потрібно було збирати великий пакет документів, надсилати до Мінекономіки, міністерство це ще довго розглядало, потім надсилало це на погодження до Міноборони, процес затягувався.
Втім, одного співробітника Асоціації нещодавно у них все ж мобілізували. Цей фахівець виконував великий обсяг роботи, але він несвоєчасно оновив свої дані у ТЦК. І коли він прийшов оновлювати дані кілька тижнів тому, йому вручили бойову повістку.
“Ми, як організація, вже нічого не можемо зробити з цим. Ми втратили серйозного фахівця, і досі не знаю, як замінити цю людину, бо він відповідав за інформаційний менеджмент та введення даних. Без оновлення даних, без постановки на облік в ТЦК та без військово-облікового документа ми не можемо забронювати співробітника навіть технічно”, - говорить Пістрюга.
Однак оператори, які були створені нещодавно, ніяку бронь не отримають. Їм потрібно напрацювати певні результати роботи та вести постійну діяльність. І лише тоді вони зможуть сподіватися на отримання броні від мобілізації. Щоб напрацювати такий досвід, їм доводиться брати тендери від держави на розмінування аграрних земель та працювати собі у збиток певний час або в нуль.
“Дехто думав, що він створив оператора і це не складно. Ти платиш юристу, і фактично за день тобі створюють юридичну особу - компанію оператора протимінної діяльності. Потім ти проходиш сертифікацію, інвестуєш гроші, і думаєш, що маєш право на бронювання. Насправді ні. Ти маєш реально працювати та виконувати завдання. А якщо створив компанію та нічого не робиш, а хочеш відразу забронювати себе та колег - це не працює. Держава це питання контролює”, - попереджає керівник Асоціації саперів України.
Станом на кінець жовтня 2024 року в Україні працювали 53 сертифіковані оператори протимінної діяльності, серед яких як міжнародні організації, так і українські військові установи та приватні компанії. Близько 25 операторів очікують на сертифікацію. Наразі в Україні є 13 навчальних закладів, що пропонують підготовку саперів на різних рівнях. Найбільші потужності є у Кам'янці-Подільському (400 осіб) та у військових частинах. При цьому деякі категорії громадян можуть пройти безкоштовне навчання для отримання цього фаху у 8 закладах.
Базова підготовка може тривати 5 тижнів. По завершенню навчання видається сертифікат. Але сапери постійно мають навчатися, удосконалювати свої навички, підвищувати кваліфікацію. Часто компанії, в які приходить співробітник, оплачують йому навчання, при цьому він може бути навіть без досвіду, але тоді він має відпрацювати у такій компанії певний час або якщо звільниться раніше - компенсувати частину вартості навчання. При цьому потрібні щонайменше: середня освіта, міцне фізичне та психічне здоров'я, уважність, гарна пам'ять (адже потрібно знати з великою точністю багато процедур), відмінна дисципліна та здатність виконувати команди, готовність довго працювати в інших регіонах, бажаний водійський досвід.
При цьому в жодному разі не слід довіряти компаніям, які не є сертифікованими операторами та можуть запропонувати провести роботи дешевше. Адже існує ризик, що робота буде виконана неякісно, та це становитиме загрозу для людей. До того ж земля, де проводилися роботи, не отримає статусу придатної для використання за тим призначенням, яке було до її забруднення вибухонебезпечними предметами.
Гуманітарне розмінування проводиться в умовах війни. Зазвичай у світі це відбувається вже по завершенню війни, але реалії в Україні інші. Це наражає саперів на небезпеку у т.ч. потрапити під обстріли. Вони працюють у регіонах, найбільш постраждалих внаслідок війни. Миколаївщина, Харківщина, Сумщина, Херсонщина практично щодня під вогнем ворогів.
“20 жовтня був інцидент, коли біля готелю стався приліт, всі живі здорові, постраждала лише техніка, але одразу ухвалили рішення евакуювати групу на відпочинок. А потім їх передислокували на інші місця. На жаль, такі випадки трапляються. Незважаючи на те, що ми цивільні, інколи ризиків у нас ще більше, тому що у нас не той ступінь захисту, як у військових”, - ділиться Пістрюга.
Друга особливість - серйозне фізичне навантаження. В полі пропрацювати навіть 8 годин, а якщо це ще спека 40 градусів, і інколи навколішках робити екскавацію (діставати вибуховий пристрій з землі - Прим.) досить складно.
Третя особливість: люди мають добре орієнтуватися у різних технічних аспектах. Починаючи з того, як працювати з металодетектором та коректно його налаштувати. І закінчуючи тим, щоб добре знати стандартні операційні процедури (СОП) протимінної діяльності. Сапери їх зобов'язані знати як "отче наш". Під кожний окремий процес детально розписані процедури до сантиметра і хвилин. Це дуже товста книга, у якій все це викладено. По знанню процедур сапери здають заліки, а без цього їх навіть не допускають на роботу. Тому що це: їхня безпека; ефективність та правильність виконання завдання. І кожна процедура має свій окремий СОП (наприклад, медичне забезпечення, нетехнічне обстеження, захист навколишнього середовища).
Коли створюється оператор, треба брати вже досвідчених фахівців. Дехто переманює, дізнаючись, яка зарплата є, та пропонує трохи більше. Дехто створює команду, сплачує гроші у навчальний центр для співробітників та нікого не переманює. У будь-якому разі це вже мають бути досвідчені фахівці з відповідними сертифікатами.
“Ми зараз беремо людей навіть без досвіду. Найголовніше, щоб його моральні, ділові та фізіологічні якості відповідали вимогам. Над цим працює кадровий відділ. Після цього їх навчаємо. Інколи це найбільш ефективний метод, коли ти не переманюєш, не береш з міцніших структур, які працюють по своїх СОПах (схожі, але інші, ніж твої процедури), а ти вже з нуля навчаєш по своїх процедурах - це дуже класний підхід, і ми його використовуємо”, - ділиться Пістрюга.
За словами Тимура, конкуренція у цій сфері існує насамперед серед новостворених компаній, які ще не мають досвіду, але їх дуже багато. Вони фактично борються за одні й ті самі гроші.
“Конкуренція, звісно, є, і це добре. Будь-яка здорова конкуренція покращує ефективність виконання завдань. Ми не дуже дивимося на конкурентів, ми більше дивимося на себе. І думаємо, як себе покращити, як нам рухатися вперед і розвиватися. А коли бачимо конкурентів з іноземних компаній, то це зустрічаємо з радістю, адже українці - це розумна нація, ми класні фахівці, і це для нас шанс довести, що ми можемо бути кращими за аналогічні іноземні компанії з більшим досвідом”, - з ентузіазмом розповідає експерт.
На сьогодні в Україні є 142 тис. кв. км потенційно небезпечної території, що потребує гуманітарного розмінування. З початку 2023 року понад 32 тис. кв. м землі повернули до безпечного використання за призначенням. Згідно з національною стратегією протимінної діяльності до 2033 року планується очистити близько 80% деокупованих територій. А розмінування всієї цієї території може коштувати десятки мільярдів доларів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.