Україна та Польща планують створити газовий хаб на заміну транзиту з РФ
Завершення транзиту російського газу формує початок конкуренції нових маршрутів і ресурсів, серед яких LNG, що активно збільшує відсоток у загальному балансі ЄС
Україна і Польща прагнуть створити Східно-Європейський газовий хаб, який дозволить забезпечити потреби регіону у блакитному паливі з альтернативних російському напрямків, повідомив заступник міністра енергетики Микола Колісник 18 грудня. Угода про транзит російського газу через Україну до Європи закінчується наприкінці року.
За словами Колісника, завершення транзиту формує початок конкуренції нових маршрутів і ресурсів, серед яких LNG, що активно збільшує відсоток у загальному балансі ЄС. Заступник міністра вважає, що українські ПСГ та польські газові LNG-термінали можуть створити нову бізнес-модель замість російського газового транзиту. Він зазначив, що українська сторона офіційно звернулися до партнерів з пропозицією підписати документи для початку розвитку міждержавних точок «входу-виходу» ГТС між Україною та Польщею, а також для збільшення встановленої потужності.
«Наші прогнози чіткі. Ми очікуємо запровадження довгострокових та середньострокових процедур укладення контрактів у бізнес-механізмі, подібному до бізнес-моделей у США. Це допоможе Україні та Польщі зберігати стільки газу, скільки потрібно для всієї Східної Європи», – пояснив він.
Колісник додав, що у цьому конкретному випадку пропускна спроможність допоможе перенаправити ту частину природного газу, яка раніше постачалася росіянами.
До вторгнення в Україну Росія постачала Європі 155 млрд кубометрів газу на рік. Росія заявила, що готова продовжувати постачати газ через Україну, незважаючи на війну, тоді як Київ відмовився вести переговори з Москвою щодо експорту газу.
Росія, як і раніше, відправляє близько 15 млрд кубометрів газу до Європи на рік, головним чином у Словаччину та Австрію, де Росія, як і раніше, є домінуючим постачальником. В Австрії російський газ пʼять місяців поспіль покриває понад 80% споживання. Європа також імпортує російський СПГ морським транспортом і, незважаючи на часті суперечки, чи слід це робити, вона ніколи не вводила санкції проти російського газу.
У березні 2024 року Україна та Польща підписали Меморандум про співпрацю для покращення взаємодії між українським та польським ринками газу з метою їх інтеграції. Документ визначає напрямки співпраці та дорожню карту для досягнення таких цілей, як встановлення довгострокових гарантованих потужностей на міждержавних з’єднаннях між Польщею та Україною, усунення будь-яких бар’єрів для транскордонної торгівлі газом, а також перспективи транспортування скрапленого природного газу між Польщею та Україною з можливим використанням українських сховищ для посилення регіону.
16 грудня країни ЄС обговорили підготовку до зими, враховуючи завершення терміну чинної угоди про транзит газу між Україною та Росією, а також зусилля ЄС щодо поступової відмови від викопного палива з Москви. 17 грудня європейські газовики та трейдери запустили декларацію
15-й пакет санкцій проти РФ
Глави Міністерств закордонних справ країн Європейського союзу 16 грудня 2024 року ухвалили 15-й пакет санкцій проти Росії. У списку санкцій опинилися також компанії з Китаю та Північної Кореї.
Санкції торкнулися 84 суб'єктів, серед яких 54 фізичні особи та 30 організацій. Зокрема, санкції охопили військову частину, причетну до обстрілу дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, керівників провідних енергетичних компаній РФ, осіб, які займалися депортацією дітей, пропагандою та обходом санкцій.
Серед юридичних осіб під санкції ЄС потрапили російські оборонні підприємства та судноплавні компанії, що займаються транспортуванням сирої нафти та нафтопродуктів морським шляхом, приносячи значні доходи бюджету РФ. До списку також потрапили хімічний завод, російська цивільна авіакомпанія, що є важливим постачальником логістичної підтримки для російських військових.
Вперше накладені повноцінні санкції (заборона на поїздки, заморожування активів, заборона надавати економічні ресурси - ред.) на різних китайських суб'єктів, які постачають компоненти для безпілотників та мікроелектронні компоненти для підтримки Росії. Також накладено санкції на двох чиновників із КНДР. Також розширено список суден, на які поширюється заборона доступу до портів та заборона надання послуг, пов'язаних із морським транспортом. Санкції спрямовані проти танкерів із країн, які не є членами ЄС і є частиною "тіньового флоту" Путіна. 52 судна, що походять із третіх країн, стали сьогодні об'єктами санкцій на цих підставах, таким чином, загальна кількість судів, що потрапили під дію санкцій, сягнула 79.
Попередній, 14-й пакет санкцій, ЄС прийняв у червні 2024 року. Європа у тому пакеті обмежила для РФ транзит скрапленого газу і не тільки. Також було введено обмеження на "тіньовий" флот Росії й персональні санкції проти 116 фізичних та юридичних осіб. Зокрема, проти компаній з Китаю, Казахстану, Киргизстану, Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів, які співпрацювали з РФ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Україна готова виконувати зобовʼязання щодо транзиту будь-якого газу, окрім російського, - Денис Шмигаль
- Платіжки за газ перерахують усім українцям: скільки платитимемо з 1 січня
- АЗС перед Різдвом: які ціни на бензин, дизпаливо та автогаз чекати до кінця року
- Галущенко: Україна готується припинити транзит газу вже з 1 січня
