Атаки на нафтобазу у станиці Полтавська та два НПЗ в Уфі за одну ніч де-факто ліквідували великого регіонального оператора з ринку півдня Росії
Українські Сили оборони та СБУ вночі 25 червня завдали серії ударів по паливній інфраструктурі Росії - від Краснодарського краю до Башкортостану. Під прицілом опинилася нафтобаза у станиці Полтавська (вдруге за червень) і два нафтопереробні заводи в столиці Башкортостану за 1500 кілометрів від лінії фронту. За оцінкою аналітика, сукупний ефект виходить далеко за межі суто військових втрат.
Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження нафтобази "Полтавська" у Краснодарському краї РФ та двох нафтопереробних заводів в Уфі. Деталі удару та його наслідки розбирає аналітик Андрій Копитько у своєму Telegram-каналі, розглядаючи події крізь призму "триєдиної формули" паливного тиску - успішних ударів, сезонного піку попиту та ажіотажу серед населення. Вранці СБУ завдала ударів по двох НПЗ в Уфі - "Башнефть-Уфанефтехим" та "Башнефть-Новойл", розташованих приблизно за 1500 кілометрів від фронту.
"Наші далекобійні операції - це послідовні точні відповіді на затягування Росією війни та удари по українських містах і громадах. Виконуємо план наших далекобійних санкцій", – заявив Зеленський.
Це вже друга атака на об'єкт у станиці Полтавській упродовж червня. Попередня пожежа на нафтобазі сталася 16 червня. Раніше, 6 червня, серйозно постраждала друга база того самого оператора - в Усть-Лабінську. "Полтавська нафтобаза" є логістичним вузлом, що приймає нафтопродукти з НПЗ та забезпечує їх розподіл через мережу АЗС. Вона забезпечує паливом Краснодарський край і Республіку Адигея, а також власну мережу з 34 звичайних та 9 багатопаливних заправок під брендом PNB. Компанія діяла як регіональний дилер "Газпром-нафти" і "Лукойлу".
За оцінкою Копитька, три послідовні удари по об'єктах одного оператора фактично виводять "Полтавську нафтобазу" з ринку як стабільного гравця. Компанія буде змушена рятуватися, що неминуче позначиться на роботі мережі заправок. Місцеві аграрії змагатимуться за паливо в розпал сезону - і всі заплатять більше.
Будь-які перебої в роботі нафтобази можуть спричинити тимчасові труднощі з постачанням пального у Краснодарському краї та Адигеї, а також вплинути на забезпечення паливом об'єктів військової інфраструктури. Краснодарський край відіграє важливу роль як тиловий регіон у забезпеченні російських військ. Через нього проходять основні маршрути транспортування пального для угруповань на південному та східному напрямках фронту.
Паливна криза в регіонах Росії та окупованому Криму виникла на тлі ударів по нафтових об'єктах. Через атаки ЗСУ до середини червня РФ втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні минулого року. Аналітик Копитько прогнозує, що налякані росіяни самі розкрутять маховик ажіотажу - кинуться скуповувати пальне, ще більше спустошуючи АЗС. Опосередкований наслідок - зниження ділової активності та споживчого попиту - зробить третій квартал для бюджету РФ ще важчим, ніж другий. До вересня росіяни точно не відчують себе відпочилими.
З початку 2026 року кампанія вийшла на новий рівень - зросла інтенсивність атак, їхня географія та кількість повторних влучань по об'єктах. Якщо раніше атаки здебільшого мали інформаційний ефект, то зараз їхні наслідки щораз гостріше відчувають населення та економіка РФ. Кремль змушений обмежувати експорт пального і запроваджувати ліміти на продаж бензину та дизельного пального.
Аналітик Копитько окремо звертає увагу на нові ознаки крадіжок пального серед російських військовослужбовців для перепродажу - це свідчить, що дефіцит торкається і фронтових угруповань, попри пріоритетне забезпечення армії. Через посилення ударів по нафтовій інфраструктурі РФ у червні 2026 року в Росії почала розгорятися серйозна паливна криза. В 53 регіонах вже ввели обмеження на продаж пального для приватних автомобілів.
Удари українських безпілотників по нафтобазах обернулися для Росії не лише знищеними запасами пального, а й масштабними судовими розглядами. Нові факти з арбітражних судів підтверджують: наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суди через паливну кризу.
Росія втратила 25% виробництва бензину порівняно з середніми показниками за попередній рік. Зазвичай вона експортує як нафту, так і нафтопродукти. Однак удари по нафтопереробних заводах змусили її заборонити експорт бензину та авіаційного палива.