Вища рада правосуддя вимагає від Мінфіну збільшити фінансування судів
Фінансові потреби судів першої та апеляційної інстанції запропоновано задовольнити лише на 56,5% від потреби
Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року звернулася до Кабінету міністрів та Міністерства фінансів з публічним зверненням щодо незадовільного фінансового забезпечення судової влади у наступному 2025 році.
Бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає фактичне «замороження» розміру прожиткового мінімуму у 2102 гривні для визначення базового розміру посадового окладу судді, а також передбачає зменшення видатків на суди першої та апеляційної інстанції більше ніж на півмільярда гривень.
У Вищій раді правосуддя ознайомилися з потребами як судів першої, апеляційної, касаційної інстанції, так і органів судової влади та врядування і дійшли висновку, що бюджет судової влади на 2025 рік фактично не враховує реалії, в яких вже давно знаходиться судова влада.
Аналізуючи потреби судів першої та апеляційної інстанції, у ВРП зазначили, що реальна потреба судів на 2025 рік складає 36 млрд 278 млн 357,4 тис. гривень. Разом з тим, доведений Міністерством фінансів граничний обсяг видатків на наступний рік – лише 16 млрд 882 млн 085,7 тис. гривень. Плановий обсяг надходжень спеціального фонду становить 3 млрд 600 млн гривень. Таким чином, забезпечення потреб Державної судової адміністрації складає лише 56,5% від потреби. Як зазначили у ВРП, фактично мова йде про фінансове забезпечення виплати суддівської винагороди виходячи із вже наявної кількості суддів.
Аналогічно, фінансування передбачене лише на фактичну кількість працівників апаратів судів.
Через такий підхід у наступному 2025 році можуть виникнути проблеми з комплектуванням як Вищого антикорупційного суду, так і апеляційних і місцевих судів. Адже, попри вже оголошені конкурси на посади суддів ВАКС, АП ВАКС та апеляційних судів, фінансове забезпечення суддівської винагороди для нових суддів відсутнє.
У підсумку, фінансове забезпечення потреб судової влади у 2025 році може стати найгіршим за останні роки. Так, за останні роки рівень задоволення фінансових потреб судової влади, за даними ВРП та ДСА, був наступним:
- 2017 рік – 79,1%
- 2018 рік – 77,9%
- 2019 рік – 69,5%
- 2020 рік – 64,4%
- 2021 рік – 42,5%
- 2022 рік – 72,3% (протягом року частина коштів була «знята» з судів на потреби оборони)
- 2023 рік – 59,6%
- 2024 рік – 60,5%
Того ж дня Рада прокурорів України звернулася до Прем’єр-міністра з проханням доручити Міністерству фінансів припинити дискримінаційну практику штучного заниження розміру посадового окладу прокурорів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
