У Чернівецькій області зруйнувалися зубці муру фортеці, реставрацію готують після обстежень
У Хотинській фортеці Чернівецької області 11 серпня обвалилися чотири зубці на стіні, яка почала руйнуватися ще у квітні. Попередньо фахівці вважають, що причиною нового обвалу стала відсутність опори на цій ділянці стіни після квітневого руйнування. Остаточну причину ще з'ясовують, а розпочати реставрацію заповідник не може до завершення обстежень і затвердження проєктів. Про це розповіла директорка заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета Буйновська.
Обвал стався вранці, коли на території не було туристів та працівників. Про ситуацію Суспільному розповіла Буйновська. За її словами, першими руйнування помітили охоронці, а чотири зубці, які трималися над пошкодженою частиною стіни, впали на зовнішній бік фортеці. Територію поблизу місця руйнування огородили ще навесні, тому загрози для відвідувачів не було.
Директорка пояснила, що після обвалу у квітні зубці муру фактично залишилися без опори, тому їхнє руйнування було прогнозованим. Провести будь-які аварійні роботи без затвердженого проєкту та необхідних погоджень було неможливо.
"Це пам'ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи", - зазначила Буйновська.
За словами директорки, після першого обвалу стіну оглядали виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Вони дійшли висновку, що відновити цю ділянку технічно складно, оскільки стіна розташована на стрімкому схилі каньйону. Через це неможливо використати звичайні будівельні конструкції.
"Йдеться не про те, що роботи затягувалися. Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об'єкт, і всі спеціалісти, які його обстежували, наголошують, що подібні роботи трапляються вкрай рідко", - розповіла Буйновська.

Наразі у фортеці проводять передпроєктні дослідження. Фахівці виконали 3D-сканування об'єкта та георадарне обстеження території, яке має допомогти виявити можливі порожнини та особливості ґрунтів. Отриману інформацію використають для підготовки технічних рішень щодо реставрації.
Окремо в заповіднику планують вирішити проблему водовідведення. Як пояснила Буйновська, історичні джерела свідчать, що на території фортеці колись діяла дренажна система, однак згодом її засипали під час перебудов. Через це опади можуть накопичуватися в окремих ділянках і впливати на стан мурів. Пошкоджений мур планують реставрувати повністю, а також сусідню частину - від південно-західної до північної башти разом із комендантською вежею.
Остаточну вартість реставрації визначать після проєктування. Водночас відомо, що на розробку двох науково-проєктних документацій Міністерство культури виділило до трьох мільйонів гривень.
"Ми хочемо не просто підготувати документи, а знайти рішення, яке реально збереже пам'ятку на багато років. Саме тому всі дослідження мають бути максимально точними", - додала Буйновська.
За її словами, для фінансування реставраційних робіт також планують залучити міжнародних донорів і меценатів.
Раніше Інформатор повідомляв, що до Львова прибули пів сотні міністрів культури, послів і дипломатів країн ЄС, яким показали наслідки атаки Росії на об'єкт ЮНЕСКО. Візит мав привернути увагу міжнародної спільноти до знищення культурної спадщини України через війну.
Також ми писали, що в Дніпрі частину будинку Олени Блаватської повернули громаді після того, як суд визнав приватизацію цього об'єкта незаконною. Ця історична будівля має значення для збереження культурної спадщини міста.