У червні 2025 року відбувся аукціон на продаж відомої державної компанії Укрбуд. Однак фірма грузинського бізнесмена, якій Фонд держмайна відмовився продати актив, тепер оскаржує результати аукціону у суді, на кону - 805 млн грн
У червні Фонд держмайна під керівництвом Іванни Смачило провів аукціон з продажу держпідприємства "Укрбуд". Спочатку перемогу здобула фірма "Петро Ойл Енд Кемікалс" грузинського бізнесмена Давіда Бежуашвілі, яка запропонувала 805 млн грн за Укрбуд. Але Фонд держмайна дискваліфікував переможця, віддавши право викупу наступній за розміром ставки в аукціоні фірмі. Тепер фірма Бежуашвілі та фірма братів Астіонів з Дніпра і Марини Айаб з оточення Максима Микитася судяться за актив.
18 червня відбувся аукціон на придбання 100% державної будівельної компанії "Укрбуд". Його виграла фірма ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс", яка запропонувала 805 млн 1 тис. грн - це втричі більше, ніж початкова вартість.
Однак Фонд держмайна (організатор аукціону) через 12 днів відмовився затверджувати протокол, за яким ця фірма перемогла, та дискваліфікував її. Причина - службова записка від Департаменту економічної безпеки ФДМУ. Закон про приватизацію передбачає, що не можуть бути покупцями підсанкційні фізичні та юридичні особи та пов’язані з ними особи. СБУ підозрює, що грузинський бізнесмен Давід Бежуашвілі, який є власником "Петро Ойл Енд Кемікалс" (основний вид діяльності якої - виробництво нафтопродуктів), пов'язаний з підсанкційними росіянами.
З правової думки, така причина - доволі "слизька". Тим паче ані "Петро Ойл Енд Кемікалс", ані Давід Бежуашвілі не перебувають в Україні під санкціями. А з ким саме вони нібито пов'язані з підсанкційних осіб - не повідомляється (вірогідно, ця інформація становить таємницю).
Давід Бежуашвілі - власник найбільшого енергетичного холдингу Грузії Georgian Industrial Group та брат колишнього міністра закордонних справ Грузії Гели Бежуашвілі. Обидва свого часу навчались у Києві, що могло вплинути на інтерес до українського ринку нерухомості. Понад 17 років був депутатом парламенту Грузії. Його бізнес-група працює у 12 галузях у різних країнах – від енергетики й виробництва будматеріалів до фармацевтики й освіти. Найбільший із активів групи в Україні – Херсонський морський торговельний порт – простоює після часткового руйнування росіянами в 2022-му.
Натомість право викупити Укрбуд перейшло до компанії ТОВ "Техно-Онлайн" Марини Айаб. Цю бізнесвумен пов'язують з колишнім очільником Укрбуду та екснардепом Максимом Микитасем. Цінник за держпідприємство - 805 млн грн (на тисячу менше, ніж конкурент з грузинським корінням). Після того як право викупити Укрбуд дісталося фірмі Айаб, її основними власниками стали бізнесмени та колишні місцеві депутати з Дніпра Василь та Євген Астіони.
2 жовтня Фонд держмайна підписав договір з ТОВ "Техно-Онлайн" на покупку Укрбуду після перевірки цієї компанії. До речі, у жовтні 2025 року, за даними аналітичної платформи YouControl, у фірми "Техно-Онлайн" співвласником став Олександр Менчак - депутат Броварської райради Київщини від ОПЗЖ - він зменшив частки Астіонів. Цікаво, що на іншу фірму братів Астіонів - ТОВ "Амалтея" Президент України Володимир Зеленський наклав санкції ще у 2024 році.
У ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс" вважають, що Фонд держмайна вчинив щодо них неправильно. У липні 2025 року ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс" подало позов до Господарського суду Києва проти Фонду держмайна України та ТОВ "Техно-Онлайн". У ньому представники грузинського бізнесмена вимагають визнати аукціон недійсним, скасувати протокол про його проведення, а ще зобов'язати Фонд держмайна під керівництвом Іванни Смачило укласти угоду про купівлю Укрбуду саме з ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс".
Між іншим, фірма "Петро Ойл енд Кемікалс", як і її конкуренти, сплатила за участь в аукціоні 13 млн 132,3 тис. грн гарантійного внеску та 80 тис. грн реєстраційного внеску. 6 серпня Госпсуд Києва заборонив Фонду держмайна продавати цей об'єкт і підписувати документи про продаж.
20 серпня 2025 року Північний апеляційний суд прийняв апеляцію від фірми братів Астіонів та витребував документи по справі з Госпсуду Києва. А 29 серпня відкрив апеляційне провадження від Фонду держмайна на ухвалу Госпсуду Києва.
6 листопада в Госпсуді Києва мав початися розгляд справи по суті. Наступне засідання відбулося 18 грудня. У ньому зробили перерву та призначили продовження на 15 січня 2026 року. А від ТОВ "Петро Ойл енд Кемікалс" суд вимагає на січневе засідання надати інформацію щодо їхніх взаємовідносин з підсанкційними особами зі списків СБУ та Фонду держмайна, що послугувало причиною для дискваліфікації.
І поки триває судова тяганина між двома "переможцями", держкомпанія "Укрбуд" досі не продана, гроші ще не направлені до бюджету, а майно (а там чимало приміщень у різних містах) не використовується бізнесом. А попри забезпечення позову судом договір ФДМУ з ТОВ "Техно-Онлайн" Айаб, Астіонів та тепер ще й Менчака про викуп Укрбуду вже підписано.
Компанія "Укрбуд" спеціалізується на проєктуванні промислових та цивільних об’єктів, будівельно-монтажних роботах, а також підготовці та перепідготовці робітничих кадрів. До її структури входить 10 дочірніх підприємств, включно з проєктними інститутами та навчальними центрами. Продаж активу може забезпечити подальший розвиток підготовки фахівців для будівельної галузі.
У 2010-2016 роках Укрбудом керував Максим Микитась. В останні роки компанія знаходилася у замороженому стані. А використання бренду державного "Укрбуду" компанією Микитася "Укрбуд девелопмент" та залишені нею недобуди у Києві негативно вплинули на репутацію державної компанії, яка не мала нічого спільного з приватною. Основний дохід державний "Укрбуд" отримує від здачі нерухомості в оренду, хоча повноцінно може брати участь у відбудові країни.
На початку 2023 року Фонд держмайна отримав в управління Укрбуд, як актив, що не підлягає приватизації. У жовтні 2023 року Укрбуд оголосила про відновлення роботи. У планах компанії – реформи й ребрендинг. Однак про реформи не повідомлялося.
У 2024 році Кабмін виставив Укрбуд на приватизацію. Аукціон планували на грудень 2024 року, однак відбувся він через ще пів року.
Об'єкт приватизації (статутний капітал державного Укрбуду) включає 88 будівель, споруд та нежитлових приміщень, а також 17 земельних ділянок. У Києві компанія має 19 об'єктів загальною площею 27 158,9 кв. м, а також має нерухомість у Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі. Частина лотів поєднує кілька об'єктів, що підвищує їхню цінність. Покупець зобов'язаний зберегти основні види діяльності компанії, протягом шести місяців погасити її борги із заробітної плати та перед бюджетом і не звільняти працівників тощо.