У чому складність виїзду з окупованої території та з чим стикаються люди, які змогли вирватися в Україну

За останніми офіційними даними в Україні зареєстровано понад 8 мільйонів. внутрішніх переселенців (станом на 10 травня 2022 року). Нині їх кількість зросла. Запоріжжя — нині найбільше прифронтове місто, яке щодня приймає мешканців Донецької, Херсонської та Запорізької областей. З перших днів війни Запоріжжя прийняло понад 141 тисячу осіб, 37,9 тисячі з них — діти. 

Ми поспілкувалися з людьми, які евакуювалися в колоні автотранспорту, і вони розповіли свою історію перетину лінії зіткнення. 

Орча турбота 

Люди проводять у складах евакуаційних колон достатньо багато часу — комусь щастить пройти всі блокпости за день, комусь за три доби, а деякі змушені залишатися тиждень. Благо, є машини, які можуть повернутися додому та поповнити запаси їжі. Адже є сім'ї, яким просто нема куди повертатися — їх будинків більше немає. 

Бувають випадки, коли військові росії на блокпостах допомагають людям, наприклад, дають воду або якісь сухпайки. Це радше рідкість. 

"Я виїжджала без батьків. В принципі питань ні в кого з цього приводу не було, крім як на одному з блокпостів десь у районі Токмака (наскільки я пам'ятаю). Мене вивели з автобуса, попросили якусь "записку від мами", що, мовляв, я не втекла, а вони ж такі дбайливі, переживають. У результаті показала всі документи, що були з собою, постояла ще на вулиці, а потім один рашист інший сказав, щоб мене відпустили назад в автобус", — розповідає Ксенія.

"Подруга днями виїхала із Мелітополя. У пасажирки, яка з ними їхала, на одному з блокпостів досить довго перевіряли телефон, повернули без запитань. А коли телефон взяли на перевірку на наступному блокпості, виявилося, що в ньому накачано багато чого провокативного. Тож, мабуть, після їх перевірок треба ще й самому перевірити", — ділиться Наталя. 

"Ми стояли в колоні одні з перших на останньому російському блокпості. Поруч із нами була сім'я з 3-місячною дитиною, які їхали до обласної лікарні. Дитина мала якусь пухлину в мозку. Росіяни не пропустили. Ми простояли дві доби, зіпсувалася їжа, і тоді орки заклали бетонними блоками дорогу — ми поїхали додому. А що було з цією сім'єю, далі навіть не знаю", — ділиться Ольга. 

Що перевіряють

Військовим на блокпостах може не сподобатися все, аж до кольору одягу. Якогось універсального способу перетнути лінію зіткнення не існує.

"Телефони та тату не дивилися. Але спостерігала картину, як чоловіки знімали футболки для огляду тату, а також як молодь висипала з сумок речі на підлогу для ретельного огляду. І найнеприємніша картина, коли виводять людей з автобусів і вибудовують їх у ряд — мами та діти поряд, люди похилого віку і всі тримають перед собою документи для перевірки, якось страшно на таке дивитися", — ділиться Аліна. 

"Їхав із собакою Кане-корсо 11 місяців без жодних проблем, навпаки був як перепустка, орки звертали на нього увагу, мовляв який красень, що за порода тощо. У них здіймався настрій побачивши його. Візуально подивилися багажник і перевірили доки. Тож із тваринами проблем немає!", — коментує Дмитро. 

"У мене друг їхав нещодавно і в нього телефон кнопковий, дає їм на перевірку - вони кажуть: ти що ореш з нас. Вишманили повністю, думали, що основний сховав", — каже Сергій.

"Та, спогади зашкалюють, чоловік коли повертався із Запоріжжя до Енергодару, три доби ночував у Василівці, закінчивши вдома всі справи зібрався повертатися до нас, так уже був підготовлений, їжа, вода, газовий балончик з ковшиком, ковдра та ще багато дрібниць, які стали в нагоді, оскільки знову ночували три дні, сусіди по колоні були в шоці", - сміється, згадуючи Марина.

Чому небезпечно?

Найголовніша небезпека у безпосередній близькості бойових дій. Частково колони стоять в окупованих населених пунктах, а частково у сірій зоні. Сховатися в полі нема де. Всюди таблички, що узбіччя заміновані. 

"Ще у березні виїжджали колеги з Енергодару та залишилися ночувати під Василівкою. Тоді все було дуже суворо, виходити з машини не можна було. У туалет люди ходили - просто тупо відчинивши двері машини, і робили це прямо тут же. І ось хлопці розповідали, як уночі чують, щось гуде, почали озиратися. За півметра від їхньої машини зупинився град і як давай шмалити. Відстрілявся та поїхав. Вони думали лише про те, щоб не прилетіла відповідь", — розповідає Олександр. 

"Ми виїжджали у травні. Читала та чула від людей багато. Найбільше вразила обвуглена машина на узбіччі. Вона мала наскрізну дірку від снаряда і двері пасажира розірвані назовні, тобто снаряд залетів від водія і пройшов через двері пасажира. А ще з неї був трупний запах. Я сподіваюся, що в ній не було людей, коли це сталося, може, якась тварина випадково потрапила під обстріл. А також бачила багато різних снарядів, які стирчали прямо на дорозі", — згадує Євгенія. 

Рекомендації з власного досвіду 

Поліна поділилася кількома рекомендаціями, що базуються на її власному досвіді. 

1. Очистити телефон. Жодних фотографій з технікою та орками. Якщо є фото з парадів, дня вишиванки та будь-яких інших, які мають щось національне, також прибрати. Вийти зі всіх чатів, де публікуються наші новини, почистити листування. Також видалити всі кошики в галереї. При цьому телефон повинен залишатися «живим»: нейтральні чати в месенджерах (про тварин, подорожі, фільми тощо), листування з рідними/друзями в стилі «купи хліб», «як у твоєї собаки». Особисто я ще видаляла Ютуб, а замість нього скачала Нетфлікс.
2. Особисті речі помістити у прозорі пакети. Дорожні сумки із написом Ukraine краще залишити вдома. Також орки не люблять колір хакі та принт мілітарі. Потрібно взагалі забути про все, що може асоціюватися з військовими та патріотами (тут я не жартую, краще зробити так, щоб у них було якнайменше запитань).
3. Зі скла прибрати тонування. На блокпостах не закочувати очі та не плюватися у бік орків. Абстрагуйтеся від усього. Можете уявляти, як душите їх своїми руками, але в реалі спокійно вітайтеся та надавайте на перевірку паспорти.
4. Зважайте, що завжди є можливість залишитися ночувати десь у дорозі. Беріть із собою багато води, сонцезахисні засоби (під палючим сонцем обличчя згоряє буквально за пару годин) та їжу, яка не зіпсується швидко. Не забувайте, що ходити в туалет у лісопосадку – не найкраща ідея (бо міни). Візьміть із собою про всяк випадок великий плед, щоб можна було їм прикритись і зробити всі справи.
5. Не вступати з орками в полеміку. Говорити, що ви аполітичні.

Скільки триватиме окупація населених пунктів південного сходу України, на жаль, дуже складно припустити. Наразі доводиться виживати в таких умовах та намагатися обрати максимально безпечний спосіб евакуювати себе та свої сім'ї на територію України. Сподіваємось досвід людей, які змогли вирватися з окупації — буде корисним для тих, хто ще не наважився на цей крок!

Слава українській нації!