Авіаексперт Храпчинський припустив, що для удару по воронезькому заводу могли застосувати модернізовані американські крилаті AGM-158 JASSM або ERAM
Повітряні сили України 22 червня вдарили по Воронезькому заводу напівпровідникових приладів, що виробляв електронні компоненти для ракет "Іскандер" та Х-101. Удари по заводах мікроелектроніки в Росії Сили оборони завдають системно - кількома місяцями раніше Storm Shadow зруйнували аналогічне підприємство у Брянську. Тип ракет у Воронежі Генштаб цього разу не уточнив, і саме ця деталь дала підстави експертам говорити про можливе застосування нової зброї.
Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в ефірі телеканалу 24 Канал зазначив, що для удару могли залучити іноземну зброю, зокрема ракети AGM-158 JASSM. З 2024 року існує розгорнута програма, в межах якої модернізують деякі види американського озброєння для застосування в Україні. Коли Україна очікувала на отримання F-16, разом з літаками вкрай була потрібна ракета JASSM - вона може працювати на дальність від 600 до 900 кілометрів, що дозволяє вибивати важливі об'єкти на території Росії.
Як заявив Анатолій Храпчинський:
Чи використовувались для ураження ракети Storm Shadow/SCALP чи AGM-188 - можна буде з'ясувати з огляду на уламки, якщо такі дані будуть оприлюднені. Росіяни в будь-якому випадку будуть наголошувати, що була застосована західна зброя.
Програма модернізації іноземних видів озброєння перебуває на фінішній прямій, а перші випробування вже відбулися. Це мало дозволити застосовувати ці ракети з літаків F-16 або покращених пілонів старого радянського зразка авіації, яку Україна експлуатує. Авіаексперт нагадав, що були заяви про використання цього виду озброєння по тимчасово окупованій території України - тобто тестування вже відбулося.

Аналітики також розглядають як основну версію британсько-французькі крилаті ракети Storm Shadow. Проте, як зауважують у Defense Express, коли застосовуються Storm Shadow, Генеральний штаб прямо вказує на це. Цього разу засіб ураження названо не було - що "надихає на думку, що були використані якісь інші засоби, які наявні на озброєнні, та наразі офіційно не оголошуються".
Аналітики припустили, що до України могла надійти AGM-188A Rusty Dagger від компанії Zone 5 Technologies, створена за програмою ERAM. Ця ракета має максимальну дальність понад 930 км, тому ціль у Воронежі, що розташований приблизно за 180 км від державного кордону України, є цілком досяжною.
22 червня у Воронежі стало результативне влучання по заводу з виробництва електроніки для ракет "Іскандер" та Х-101. Удар підтвердили в Генштабі ЗСУ. По ворожому об'єкту відпрацювали високоточні крилаті ракети повітряного базування. Авіаексперт зафіксував три прильоти ракет у дві будівлі, що призвело до значних наслідків.
Завод випускав транзисторні збірки та матриці для блоків крилатих ракет Х-101, напівпровідникові матриці для бортових цифрових обчислювальних машин "Заря-61М" у складі ракет 9М727 комплексу "Іскандер-К", а також діоди й транзисторні збірки для телевізійних каналів бойових машин зенітного ракетно-гарматного комплексу "Панцир-С1". Підприємство перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії, Австралії, України та низки інших держав.
Військовослужбовець ЗСУ та політолог Кирило Сазонов наголосив, що це був чудовий удар Повітряних сил - адже не було ані хвилі безпілотників, ані дронів-оманок, щоб перевантажити російське ППО. Саме тому атака стала для росіян повною несподіванкою.
Як підкреслив Кирило Сазонов:
Росіяни останнім часом запускають по Україні ракети, виготовлені приблизно у квітні 2026 року. Це означає, що вони використовують цю зброю майже з коліс. Тому якщо зараз вибивати такі виробництва, то вже наступного місяця у Росії не буде важливих елементів для цих ракет. Тільки так можна зупинити ворога - позбавляючи можливості бити по Україні.
Супутникові знімки Planet Labs від 23 червня показали наслідки удару по АТ "Воронезький завод напівпровідникових приладів - Збірка". Порівняння фотографій до та після атаки свідчить про серйозні пошкодження виробничої інфраструктури підприємства.
Ураження окремих цехів призвело до зупинки заводу. Росіяни намагатимуться відновити його дуже швидко - ймовірно, впродовж кількох тижнів. Проте питання у тому, чи дадуть їм це зробити Сили оборони, адже розвідка працює. "Важливо підтримувати неробочий стан цього підприємства надалі", - наголосив генерал-лейтенант у відставці, військовий експерт Ігор Романенко.
За словами військового аналітика Олександра Мусієнка, Сили оборони вдарили високоточними ракетами повітряного базування. Російська ППО працювала під час атаки, але справилася погано. Ракет запустили небагато, проте ефективність влучань становила 70-80%. Більша частина того, що випустили, прилетіло точно в ціль.
Удар по Воронежу - не перший в низці атак на підприємства мікроелектроніки. Раніше українські сили завдали удару по стратегічному оборонному підприємству в Брянську, використавши крилаті ракети Storm Shadow. За даними OSINT-аналітиків, сім ракет влучили у виробничі цехи заводу "Кремній Ел". Атака стала однією з найточніших операцій по об'єктах оборонної індустрії РФ у глибокому тилу. Продукція таких підприємств фактично є "мозком" сучасної зброї - компоненти застосовуються у ракетних комплексах "Іскандер", системах ППО С-300 і С-400, комплексах "Панцир" та інших видах озброєння.
Лише протягом березня 2026 року Сили оборони завдали масштабних ударів по заводах оборонної промисловості РФ - зокрема по п'яти стратегічних заводах і десяти об'єктах нафтопереробки. За оцінками фахівців, це одна з найбільших кампаній глибокого ураження за весь час повномасштабної війни. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, внаслідок таких атак Росія вже зазнала втрат на близько 25,5 мільярда доларів.