Анастасія Зюркалова виїхала до Канади, та розповіла чим та скільки вона заробляє, чи втомилися канадці від новин про війну та як зустріла справжнє кохання
Українська актриса Анастасія Зюркалова, яка стала відома завдяки дитячим ролям у міні-серіалах режисерки-зрадниці Оксани Байрак та головній ролі у її картині “Аврора”, яка висувалася від нашої країни на премію “Оскар” розповіла, як їй зараз живеться у Канаді. Також розкрита, скільки потрібно грошей на життя в одному з найдорожчих міст цієї країни Торонто та скільки вона заробляє офіціанткою. А також, як пережила перші дні війни в Україні. Про все це вона розказала в інтерв’ю проєкту “На часі” Аліни Доротюк.
“Реальний досвід війни, ось цей тваринний страх, який я особисто відчула у перші години, коли було не зрозуміло що та як. Це було настільки живе і реальне, що я подумала, можливо я вже ніколи не зможу вийти на сцену. Акторство та будь-що на цьому тлі здається просто фальшю у порівняні з тим, що ми відчували 24 лютого. Було настільки страшно, що я сіла на велосипед та поїхали до батьків у село, яке знаходиться зовсім неподалік від мене. Лише 20 хвилин на велосипеді”, - згадує Анастасія Зюркалова.
Актриса залишила батьків в Укрваїні та відправилася до молодшого брата, який вже вісім років живе у Канаді та навіть зробив там кар’єру.
“Я виїхала з України у перший тиждень війни, тому що було зовсім не зрозуміло, що буде далі. Але поїхала я сама. Батько лише довіз мене на машині до Львова де я робила собі всі необхідні документи. А відправилася я до Канади, бо там вже давно, майже вісім років, живе мій молодший брат. Він працює шеф-кухарем. Коли він почув, що сталося, то одразу сказав мені: “Приїжджай. Я зможу про тебе попіклуватися”. Хоча Канада це зовсім не моя країна мрій. Я мріяла пожити у Європі, а тут зовсім інші люди”, - каже Анастасія.
Нагадаємо, що першу роль в кіно Зюркалова отримала в 12 років. Це був міні-серіал Оксани Байрак. А після нього було ще три телефільми та повнометражна картина “Аврора” сценарій якої писався суто під неї. Ми знаємо багато прикладів, коли зіркові діти подорослішав кидали акторство і починали займатися чимось іншим. Але для Анастасії це був лише вхід до професії.
“Рання популярність дуже вплинула на мене. Саме тоді, на знімальному майданчику я зрозуміла, що хочу бути акторкою. Я зрозуміла, що мені це цікаво і я відчуваю себе на своєму місці. Не скажу, що ця ранішня впізнаваність мене зіпсувала. Мені дуже приємно було, коли на вулиці чужі люди мені посміхалися і бажали успіхів. Але мені болісно було читати коментарі, що у кіно я потрапила за протекцією, бо мої батьки пов’язані з кіно. Насправді мама чемпіонка світу з гімнастики Оксана Омельянчик, а батько підприємець”, - згадує Зюркалова.
Ще бувши дитиною вона почала заробляти свої перші гроші. Щоправда, актриса не пам’ятає що це були за суми.
“Скільки мені заплатили за перший фільм я не пам’ятаю. Просто була рада, що заробила свої перші гроші. Але пам’ятаю, що після другого чи третього фільму не на всі зароблені гроші я купила собі фотоапарат. І років з 12-13 я почала займатися фотографією. Я продовжила цим займатися і далі і працюючи у театрі я робила акторські портрети”, - ділиться актриса.
Вирішивши, що вона хоче і надалі бути актрисою Анастасія зробила декілька спроб вступити до московських та санкт-петербурзьких театральних інститутів. Але ці спроби провалилися і вона лише на третій рік вступила до київського інституту імені Карпенка-Карого.
“Я намагалася вступити до російських театральних інститутів, бо ця школа в них дійсно сильна. Що приховувати, дуже багато українців які мріяли стати акторами, їхали до Росії. Мені не вдалося вступити до їхніх вишок, але зараз я дякую долі, бо не знаю, як би вона склалася, якби я зараз була у Росії та отримала вищу освіту”, - каже вона.
З’ясувалося, що доволі великий кінодосвід, а це п’ять картин, та умовна протекція Оксани Байрак не допомогли їй вступити. А тепер її “хрещена” кіно-мати взагалі шокує своїми антиукраїнськими заявами. Нагадаємо, що не дивлячись на те, що війну вона зустріла в Одесі, пізніше режисерка виїхала до Росії.
“З Оксаною Байрак ми не спілкувалися років п’ятнадцять. Саме після картини “Жіноча інтуїція 2”, це був останній її фільм в якому я брала участь. Після цього з’являлася інформація що ми посварилися. Але я не знаю, звідки вона взялася, бо ми після цього взагалі більше не спілкувалися. Коментувати щось про її позицію я не можу. Я не дуже слідкую за її творчістю та її висловлюваннями. Це її свідомий вибір. Коли я знімалася у неї. вона мене, як дитину, дуже опікала. Вона завжди була уважною до того, що відбувається на знімальному майданчику. Але від актора вона завжди вимагала багато. У неї доволі сильний характер, тому деякі люди цього не витримували”, - каже Зюркалова.
Зараз актриса живе у Канаді і дивується тим, наскільки в цій країні інша ментальність у людей і дивлячись на них Анастасія навіть вивела одну з рис, яка притаманна українкам.
“У нас в Україні реально важливо, як жінка виглядає. Ми знаємо, що у нас зустрічають по одежі. Коли я приїхала до Канади була дуже здивована, наскільки вони там розслаблені і зовсім не паряться з приводу макіяжу, зачісок та одягу. Тому, коли я бачу на вулиці гарно вдягнуту жінку з красивим мейком та зачіскою, то даю 80 відсотків, що це українка. Наші жінки дуже за собою доглядають, це високий стандарт і це не просто, але, як мені здається, це наша ментальність”, - каже вона.
Влаштуватися актрисою у Канаді Зюркаловій поки не вдалося, хіба що почала зніматися у масовці. А на озвучку кличуть тільки тому, що говорить з українським акцентом.
“Зараз в Канаді я заробляю гроші офіціанткою. Але я знайшла кіноагента, регулярно записую самопроби. Влітку минулого року у мене був театральний проєкт в іншому місті. Я зараз живу в Торонто, а це було у місті Вікторія. Це була колаборація українських акторів та корінного населення, тобто, північних індіанців.
Мені так боляче, що іноді мені закидують: “Ти поїхала, ти втікла від війни”. Так, я втікла, тому що було страшно. Але тут, наскільки це можливо, я продовжую розказувати людям те, що відбувається в Україні. Заробляючи тут гроші я можу хоч щось відправляти у канадських доларах. А якби я залишилась в Україні я б, можливо, мала роботу у театрі та озвучку. Тут мене кликали на озвучку як людину, яка має саме український акцент. Окрім того, у мене тут є друзі українці з якими я знайома ще з часів навчання в інституті Карпенко-Карого. Для мене це було велике здивування та колосальна підтримка. Ще я знімаюся у масовці. Масовка тут і в нас це просто небо і земля. Тут до актора ставляться з повагою навіть якщо він знімається у масовці. До речі, я зустрічала тут у масовках дуже багато українців”, - каже актриса.
Про Канаду завжди говорять, що це одна з найдорожчих країн, а Торонто, де живе Анастасія, лідер за високими цінами на все, починаючи з житла. Хоча і заробітки тієї ж офіціантки зовсім інші у порівнянні з Україною.
“Батьки мені не допомагають, так питання навіть не стояло. Брат допомагав мені перший рік. Я жила в його квартирі, він платив оренду та комуналку. Зараз я живу самостійно у квартирі-студії та плачу 1850 доларів на місяць. Плюс продукти, проживання, проїзд. За годину роботи я отримую 16 доларів 55 центів. Але все залежить від кількості змін та чайових. Я ж працюю офіціанткою не в кафе, а в кінотеатрі. Тому мій заробіток, в тому числі залежить від того, наскільки цікавий фільм йде у кінотеатрі”, - каже Зюркалова.
На третій рік повномасштабного вторгнення все частіше від людей можна почути, що вони втомилися від війни. А на заході, за словами Анастасії, взагалі, деякі люди вважають, що війна вже закінчилася.
“Мені дуже дивно чути від людей в інших країнах, що вони втомилися від війни. Ви втомилися читати новини про війну? Чи втомилися від того, що Україна постійно знаходиться у топових новинах? Але так, люди дійсно починають тут забувати про війну, бо є й інші новини. І мені боляче чути від них: “А що, війна ще їде? Вона не закінчилася?”, - розповідає актриса.
Актриса не збирається найближчим часом повертатися до України, але сподівається, що колись зможе приїхати до Києва та познайомити батьків зі своїм обранцем.
“Одна з причин чому я зараз поки не планую повертатися, я зустріла тут кохання. Для мене це як боже благословення. Стільки років в Україні я не могла побудувати нормальних здорових стосунків. Це були якісь романи, нещасне кохання, що завжди боліло. А тут я зустріла неймовірного чоловіка, який мене підтримує.
Я намагаюсь його українізувати. Розповідаю йому про Україну та Київ. Він канадієць і актор й вже зацікавився козацтвом, а я йому готую українські страви. Ми познайомилися, коли робили спільну виставу. Ми разом ще менше року, але вже здається, що ми знайомі все життя. Чекаємо і мріємо, що незабаром зможемо приїхати в Україну і я зможу познайомити його з батьками”, - мріє Анастасія.
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы не пропустить важные новости. Подписаться на канал в Viber можно здесь.