Суд зобов'язав Сенс Банк перерахувати заборгованість жительки Ужгорода без комісії 1859,50 грн щомісячно.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області 8 жовтня визнав нікчемною умову кредитного договору АТ "Сенс Банк" про щомісячну комісію за обслуговування кредиту та зобов'язав банк перерахувати заборгованість позичальниці без її врахування. Жінка платила банку майже 1860 гривень на місяць понад проценти, хоча ставка за кредитом становила лише 0,01% річних. Банк не надав суду жодних доказів того, які саме послуги надавав позичальниці за цю плату. Суд ухвалив заочне рішення, оскільки відповідач двічі не з'явився в засідання і не подав відзиву на позов.
Позов до суду подала жителька Ужгорода, інтереси якої представляла адвокат Наталія Шматко. Згідно з текстом рішення, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 25 квітня 2025 року жінка уклала з АТ "Сенс Банк" угоду про споживчий кредит №402250760 на суму 51 700 грн строком на 24 місяці з кінцевою датою повернення 28 квітня 2027 року.
За умовами договору з 11-го по 24-й місяць користування кредитом позичальниця мала щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду у розмірі 3,50% від суми кредиту плюс 50 грн фіксованої частини. Згідно з графіком платежів, ця комісія становила 1859,50 грн щомісячно, а загальна сума за весь період - 26 033 грн. При цьому проценти за кредитом були символічними: ставка 0,01% річних давала загальну переплату лише 4,29 грн за весь строк дії договору.
Позивачка наполягала, що спірна комісія насправді є прихованою платою за користування кредитом, перенесеною з процентів у комісійні платежі. Вона просила суд:
Ще під час відкриття провадження у справі суд ухвалою від 5 серпня 2026 року витребував у АТ "Сенс Банк" документальне підтвердження фактичного надання кожної послуги, за яку нараховувалася спірна комісія. Банк ці докази не подав і причин неподання не повідомив.
"Банк посилався на те, що спірна комісія є платою за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, однак доказів фактичного надання позивачу конкретних додаткових або супутніх послуг... суду не надано", - йдеться у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Суд зазначив, що сам факт перелічення в договорі можливих дій банку - розрахунок платежу, надання виписок, SMS- чи PUSH-повідомлень, облік заборгованості - не доводить фактичного надання конкретних послуг у кожному розрахунковому періоді. Більшість із цих дій, за висновком суду, охоплюється звичайним обов'язком банку вести кредитний договір і інформувати споживача, що передбачено законом.
Суд послався на практику Верховного Суду, зокрема на постанову Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі №204/224/21, згідно з якою умова про щомісячну комісію за обслуговування кредиту є нікчемною, якщо банк не довів перелік і факт надання відповідних додаткових послуг. Суд наголосив, що саме на банку лежить обов'язок довести факт, зміст, обсяг і вартість платних послуг, а споживач є слабшою стороною договірних відносин і не має доступу до внутрішніх документів банку.
Ухваливши заочне рішення, суд задовольнив позов повністю:
Суд також звернув увагу, що позичальниця продовжувала виконувати договір і після відкриття провадження у справі: 22 серпня 2026 року вона сплатила банку 3239,06 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в матеріалах справи.
Рішення є заочним - АТ "Сенс Банк" має право подати заяву про його перегляд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Раніше Інформатор повідомляв, що Голосіївський суд визнав незаконною комісію Сенс Банку за кредитною карткою і зобов'язав зарахувати сплачені дніпрянином 7433,51 грн у рахунок інших платежів, оскільки угода про кредит взагалі не містила домовленостей про таку комісію. Також ми писали, що киянину відмовили в позові проти Сенс Банку про скасування комісій і процентів за овердрафт, бо суд визнав, що банк надав повну інформацію про умови кредитування, а чоловік не довів протилежного.