Скiльки ще діятиме Зерновий коридор та що він дав для України та світу

Термін дії так званого «зернового коридору» — чотиристоронньої угоди між Україною, Туреччиною, ООН та росією — збігає приблизно через місяць. За цей час у рамках ініціативи було вивезено майже 7 млн тонн агропродукції. Україна отримує від її реалізації приблизно 1 млрд доларів у місяць.

Якою є ситуація зараз

За даними Міністерства аграрної політики, від початку роботи «зернового коридору» з Чорноморських портів України, на які поширюється дія угоди, вийшло 309 суден. Загальний обсяг вантажу, який вивезли судна, складає 6,9 млн тонн. В основному це збіжжя, а також інша сільськогосподарська продукція. Для порівняння, у перші місяці повномасштабного російського вторгнення, коли було заблоковано морські порти, вдавалось вивозити до 2 млн тонн.

Загалом 52% від обсягу всіх товарів, відправлених Україною за час функціонування «зернової ініціативи» надійшло до країн Азії, Африки, Близького Сходу та інших країн, які не є членами ЄС. До цих же регіонів також надійшло 66% з усієї відвантаженої пшениці.

Однак, однієї лише пшениці, за даними Мінагрополітики, цього року намолотили 9,2 млн тонн. А ще до початку жнив на зерносховищах чекали своєї черги на відвантаження 20 мільйонів тонн тогорічного збіжжя.

Україна виробляє настільки багато агропродукції, що внутрішній ринок може спожити лише 30%. Уся решта іде на експорт. Зрозуміло, що вивести весь цей урожай до закінчення терміну дії угоди (120 днів) не вдасться.

Скільки зможе вивести Україна в рамках «зернової ініціативи»

Водночас за підрахунками Української Зернової Асоціації, за умови збереження нинішнього рівня експорту, навіть на тлі дії «зернової угоди», у поточному маркетинговому році залишки в Україні складуть 30,5 млн тонн зернових та олійних.

Ці надлишки, потребують особливих умов для зберігання. Крім того, вони негативно впливають на планування посівів під майбутні врожаї.

Водночас аграрії, аби забезпечити збут українські аграрії змушені реалізовувати продукцію за значно зниженими цінами, подекуди майже вдвічі дешевше, ніж минулого року. Це тим більше неприйнятно, якщо врахувати, що витрати на посівну зросли і собівартість зерна цього року вища, ніж минулого. Подорожчало пальне та мінеральні добрива, що взагалі ставить під загрозу осінню посівну для багатьох фермерських господарств.

Від початку дій «зернового коридору» в Уряді розраховували, що за його допомоги вдасться вивозити максимум 3 млн тонн продукції на місяць. Однак, якщо в серпні обсяг відвантаженої продукції склав 1,7 млн тонн, то на кінець вересня морським транспортом експортовано вже понад 3,7 млн тонн продукції.

"Вже у вересні ця цифра (3 млн тонн — ред) була помітно перевищена, тому подальші перспективи сприймаються з обережним оптимізмом. На даний час, при збереженні існуючих темпів експорту за допомогою «зернового коридору» Україна сподівається щомісяця стабільно експортувати до 4 млн тонн аграрної продукції", — передає УНІАН слова старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва "Інституту аграрної економіки" Богдана Духницького.

Тобто, як вважає експерт, за найсприятливіших умов можна очікувати, що «зерновими коридорами» до завершення строку його дії експортують ще 6 млн тонн.

Чи продовжать угоду

Термін дії «зернового коридору» завершується наприкінці листопада. Виникає питання, чи схоче взагалі терорист путін продовжувати угоду, а чи вирішить використовувати голод у якості одного зі своїх останніх аргументів? З огляду на те, як він діє зараз, здається, очільник кремля втратив раціональність і впав у відчай. Блокування ж морських коридорів дозволить йому зменшити надходження до бюджету України й завдати шкоди економіці.

"Росія, схоже, програє війну й може зробити щось необдумане, щоби спробувати втримати ситуацію", — наводить агенція Bloomberg слова Джека Сковілла, віцепрезидента чиказької брокерської компанії Price Futures Group.

З іншого боку, найбільше від здорожчання харчів постраждають лояльні або нейтральні до путіна країни Африки, Близького Схожу, а також Індія та Китай. Серед населення бідних країн подорожчання продуктів може спровокувати соціальну нестабільність, голодні бунти, міграцію та революції. Тому кремль усе ж таки навряд чи вдасться до блокування українського зерна.

Особливо з огляду на той подарунок у вигляді підвищення ціни на енергоносії, який забезпечила своїм рішенням про зниження видобутку нафти, ОПЕК+. Найбільш густонаселені країни Індія та Китай теж можуть бути «не в захваті» від блокування українських портів. Зрештою, про своє невдоволення політикою кремля вони вже говорили прямо в очі путіну на саміті ШОС.

ООН та Європейська Бізнес Асоціація заявили, що розглядають можливість продовження «зернової ініціативи» на рік, а також ведуть перемовини про розширення переліку українських портів (хочуть додати до нього Миколаївський), на які поширюються гарантії безпеки.

Раніше ми писали, що за оцінками ООН, в українських зерносховищах не вистачає місця для нового врожаю. Інформатор також повідомляв, що в Білому домі вважають, що «Зернова угода» дає очікуваний ефект. А також ми розповідали про те, що рф готує підґрунтя для зриву зернової ініціативи.

Богдан Зосимчук