Дипломатичні установи здійснюють представництво України в іншій державі або при міжнародній організації, забезпечують захист прав та інтересів громадян України в державі перебування
У бюджеті-2024 на представництва було закладено 7,15 млрд гривень (+12,6%). Цього року на закордонні дипломатичні установи планують витратити 6,74 млрд гривень (-5,7%), у тому числі 0,6 млрд на зарплати. Про це йдеться у публікації «Слово і діло».
У 2014 році Україна витратила на роботу закордонних дипломатичних установ 1,09 млрд гривень. На зарплати співробітникам пішло лише 0,02 млрд. У 2015 році витрати різко зросли: на 79,8% – до 1,96 млрд гривень. При цьому сума, передбачена на оплату праці, не змінилася. У 2016 році фінансування закордонних дипустанов становило 2,25 млрд гривень (+14,8%), у тому числі 0,06 млрд на зарплати.
У 2017 році витрати на дипломатичні установи за кордоном зросли на третину – до 3,01 млрд гривень, у тому числі 0,11 млрд на оплату праці. У 2018 році на посольства, консульства та інші представництва України за кордоном витратили 3,37 млрд гривень (+12%), у тому числі 0,17 млрд на зарплати. У 2019 році витрати вперше за кілька років скоротили: на 1,5% – до 3,32 млрд гривень. На зарплати було 0,18 млрд.
У 2020 році, попри пандемію, фінансування закордонних дипломатичних установ збільшилося на 4,2% (до 3,46 млрд гривень), у 2021 році – на 22,5% (до 4,24 млрд). У 2022 році витрати знизилися на 5,4% – до 4,01 млрд гривень, у тому числі 0,26 млрд на оплату праці. Але вже у 2023 році фінансування закордонних дипустанов збільшили на 58,4% – до 6,35 млрд гривень. Щоправда, видатки на зарплати знизилися до 0,23 млрд.
У бюджеті-2024 на представництва було закладено 7,15 млрд гривень (+12,6%). Цього року на закордонні дипломатичні установи планують витратити 6,74 млрд гривень (-5,7%), у тому числі 0,6 млрд на зарплати.
22 січня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга анонсував суттєве спрощення доступу до консульських послуг за кордоном у 2025 році завдяки повноцінному введенню в дію системи е-Консул, що реалізується за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Програми розвитку ООН в Україні та Міжнародної організації з міграції. Йдеться, зокрема, про плани МЗС запустити автоматизовані нотаріальні послуги у всіх українських дипустановах за кордоном.
"Це означає, що в е-Консул можна буде обрати тип необхідної довіреності чи заяви, за потреби — додати інформацію, й під час візиту до консула на вас чекатиме готовий до підписання документ. Економія часу та зусиль", — зазначив Сибіга.
Міністр також анонсував запуск протягом пів року нових цифрових сервісів у системі е-Консул, які стосуватимуться найбільш популярних послуг. За його словами, досвід отримання державних послуг для закордонних українців буде подібним за простотою та доступністю до досвіду користування «Дією» громадянами в Україні. Глава МЗС оголосив, що вже у лютому в кількох країнах буде запроваджено кур’єрську доставку закордонних паспортів за доступною ціною у співпраці з «Новою Поштою».
"Більше не потрібно буде відвідувати дипустанову двічі, шукати вільний слот в е-Черзі та витрачати час і кошти на повторний візит для отримання готового паспорта. Заповнили необхідні дані заздалегідь на порталі «Дія», один раз прибули особисто для здачі біометрики, а після оформлення отримали готовий паспорт поштою", — підкреслив Сибіга.
Сибіга також повідомив про плани МЗС вже навесні розпочати видачу за кордоном посвідчень водія. За словами глави дипломатичного відомства, у другій половині 2025 року має запрацювати комплексна послуга з реєстрації народження дитини за кордоном, яка включатиме державну реєстрацію народження, набуття громадянства України за народженням, реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, внесення дитини до Єдиного державного демографічного реєстру. Міністр наголосив, що у цей же строк в українських дипустановах має стати доступною можливість оформлення податкового номера (РНОКПП) та ID-картки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.