Синхронізація енергосистем: Європа прозоро натякає Україні, що настав час прискоритися

Україна не зможе відмовитись від російської та білоруської електроенергії. Ні у запланованому тестовому режимі поточного року, ні 2023-го. Таке цілком обґрунтоване побоювання висловила експерт у сфері атомної енергетики Ольга Кошарна в коментарі Інформатору . 

Незважаючи на підбадьорливі промови європейських комісарів та голови правління ENTSO-E (єдина європейська енергетична система) щодо готовності Європейського союзу прийняти Україну до своєї енергетичної родини, майбутнє енергоринку нашої країни залишається рівнянням з багатьма невідомими. 

Невідоме №1: готовність до тестового режиму

Перш ніж назавжди залишити спільну досі з Росією та Білоруссю енергосистему, Україна має попрацювати у самостійному відокремленому режимі. Це одне з найважливіших завдань угоди, підписаної у 2017 році у Брюсселі між Укренерго та європейськими операторами. 

"Йдеться про кілька днів або 1-2 тижні максимум, впродовж яких ми повинні виконати програму цих тестів і зібрати для європейців необхідні дані про роботу нашої енергосистеми в режимі реального часу", - пояснив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький у квітні цього року. 

А за пару місяців до заяви Кудрицького - у лютому 2021-го - на той момент виконувач обов'язків міністра енергетики Юрій Вітренко навіть назвав приблизну дату виконання цього завдання з питань електричної незалежності України. 

«2022 року ми впродовж двох тижнів (один тиждень взимку, один тиждень влітку) працюватимемо в автономному режимі. Але це можна було зробити раніше», – сказав тоді Вітренко. 

Чому жодних спроб щодо електричної сепарації України від Росії та Білорусі раніше зроблено не було, в.о. міністра енергетики не пояснив. Також не зовсім зрозуміло, чому і, головне, на що Україна чекає вже протягом п'ятьох років після підписання брюссельської енергетичної угоди. У той час, як наші західні партнери сигналізують про готовність масштабувати за рахунок нашої країни їхню синхронізовану європейську енергосистему. 

«Об'єднання України та Молдови з мережею континентальної Європи, яка на сьогодні є найбільшою об'єднаною системою ENTSO-E, відкриває величезні можливості для обох систем. Ставши єдиною інтегрованою системою, вони підтримуватимуть безпеку енергопостачання один одного. Крім того, стане можливим двосторонній обмін електроенергією між Україною та континентальною Європою, який буде безпечним та в майбутньому стане більш розвиненим. Члени ENTSO-E, особливо оператори системи передачі континентальної Європи, висловлюють ентузіазм щодо приєднання енергосистеми України. А також історично важливого розширення та зміцнення однієї з найбільших синхронних енергосистем у світі», - сказав голова правління ENTSO-E Йоахім Ванзетта. 

Більш того, 22 жовтня представник високого рівня Регіональної групи «Континентальна Європа ENTSO-E» Лоран Росель наголосив, що Європа зі свого боку виконала всі пункти підготовки.

А ще він прозоро натякнув, що Україні теж мабуть час  починати б щось робити. 

«Розуміння вашої мережі та дослідження її об'єднання з нашими мережами є суттєво необхідним. І тут не може бути жодних компромісів. Ми дослідили, як функціонуватиме розширена система, які інвестиції потрібні Україні для забезпечення та гарантії стабільності. Перші результати показали, що синхронізація можлива за умови певних інвестицій в українську енергосистему, що дозволить підтримувати її стабільність після синхронізації. Найближчим часом у Континентальній Європі ухвалять остаточне рішення щодо цього, але підготовчу роботу щодо впровадження обов'язкових контрзаходів для забезпечення стабільності української енергосистеми та проходження тестової роботи в ізольованому режимі вже можна розпочинати», - сказав Лоран Россель. 

Однак Україна не поспішає з тестуванням через брак маневрених потужностей. Мається на увазі, що ті види електростанцій, яким на відміну від вугільних, не потрібно багато часу для видачі потужностей в енергосистему, зараз активно виробляють електроенергію, і не можуть ще страхувати енергоринок в період можливих форс-мажорів. 

«Зараз листопад. «Укренерго» опублікував підсумки минулого тижня і ми бачимо, що 1,5 ГВт протягом 5 годин електростанції на поновлюваних джерелах було обмежено у вихідні. І зараз, коли зима, в нас обмежені водні ресурси, тому що через нестачу вугілля активно працюють гідроелектростанції саме на виробництво електроенергії, а не на ринку допоміжних послуг на балансуванні. Тому ми не зможемо маневрувати, нам важко буде утримати енергосистему. І тим більше кілька днів (як прописано у брюссельській угоді). Я не можу сказати, що я великий фахівець у галузі енергетики, але виходжу зі здорового глузду. У щорічному звіті "Укренерго" чітко написано, що в нас не вистачає 2 ГВт маневрених потужностей. А зараз із урахуванням дефіциту вугілля та обмеженої кількості газу, я не знаю, як «Укренерго» збирається проходити ізольований режим», - ділиться спостереженнями експерт з атомної енергетики Ольга Кошарна. 

За словами Ольги Кошарної, у міністерстві енергетики про поточну ситуацію детально обізнані, але щоб заспокоїти президента, міністр Герман Галущенко продовжує озвучувати оптимістичні прогнози, які не відповідають реальності. 

Невідоме №2: мережна інфраструктура 

Готовність системи попрацювати в автономному режимі – не єдина умова ENTSO-E. Також серед завдань, продиктованих угодою, – сертифікація «Укренерго» та підготовка усієї мережевої інфраструктури. 

Закон про сертифікацію «Укренерго» як незалежного оператора системи передавання за європейським зразком Рада ухвалила ще 15 квітня цього року. Нехай і з низкою застережень з боку юристів, але цей пункт угоди наша країна виконала.

Щодо мережевої інфраструктури, міністр енергетики Герман Галущенко вже заявив, що Україні не потрібне будівництво великої кількості додаткових електромереж, щоб почати працювати в унісон з енергосистемою ЄС. Однак важливо взяти до уваги, що готовність мережної інфраструктури передбачає не лише наявність дротів на опорах.

Нагадаємо, що Об'єднана енергетична система України (ОЕС України) – це сукупність величезної кількості об'єктів. Сюди входять атомні, теплові, гідро- та гідроакумулюючі електростанції, теплоелектроцентралі, а також електростанції із відновлюваних джерел енергії (вітряні, сонячні та інші), магістральні електричні мережі Укренерго та розподільні електромережі (обленерго). І модернізація цього викликає багато питань. Тобто є все, але здебільшого в стані технічної зношеності інфраструктури.

Наприклад, у квітні 2021 року Національна компанія «Енергоатом» оприлюднила звіт про роботу за 2020 рік. Як стверджує експерт Ольга Кошарна, у звіті зафіксовано, що фактично провалено ремонтну кампанію, чим поставлено під загрозу функціонування всієї Об'єднаної енергосистеми України взимку. Але це єдина проблема у світлі забезпечення безперебійної роботи всієї ОЭУ. 

«А друга проблема стосується функціонування ринку електроенергії. Давайте подивимося, які борги «Укренерго». За такого фінансового стану сертифікованого оператора, мені здається, європейська енергетична спільнота не дасть висновку про готовність нашого енергоринку до синхронізації. Я зараз цифри точно не назву, але «Укренерго» винен гарантованому покупцеві понад 20 млрд грн. І понад 11 млрд грн «Укренерго» – як адміністратор балансуючого ринку – заборгував учасникам», – пояснює експерт. 

Також Ольга Кошарна нагадала про дискримінаційні умови на ринку електроенергії, про що згадував і посол ЄС в Україні Матті Маасікас 21 жовтня – під час виступу на саміті «Україна-ЄС». 

Невідоме №3: вільний ринок 

Якщо ринок газу в Україні протягом якогось періоду часу – до державного регулювання ціни – ще можна було назвати вільним, то до ринку електроенергії правила Третього енергопакету ЄС так і не дісталися.  

«У сфері енергетики щодо газу Україна широко імплементувала вимоги ЄС і переваги цього очевидні. Щодо ринку електроенергії, Україна ще далека від норм ЄС і це також означає, що синхронізація українських електромереж з європейськими поки що знаходиться на певній відстані. У перспективі технічно це можливо, але потрібний функціонуючий ринок електроенергії, чинний регулятор, деолігархізація ринку електроенергії», - заявив Матті Маасікас. 

Але в «Укренерго» своя реальність: планують спочатку синхронізуватися, а потім вирішити проблему з вільним ринком електроенергії - за рахунок поки що неназваних європейських виробників. 

«Сьогодні на українському ринку понад 400 постачальників електроенергії, які можуть конкурувати. Але серед виробників можливостей для конкуренції значно менше: понад 85% електроенергії генерують лише 4 компанії: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Центренерго» та «ДТЕК». Це зменшує можливості для конкуренції та прозорої роботи ринку, а відповідно – і шанси на справедливу ринкову ціну на електроенергію. Об'єднання енергосистем України з європейською, а в перспективі повне об'єднання наших ринків має виправити ситуацію. В Україну прийдуть європейські виробники та підвищать конкуренцію, яка забезпечить справедливу ціну на електроенергію», - пояснює голова прес-служби НЕК «Укренерго» Віталій Аністратенко. 

Українські експерти в галузі енергетики оптимістично чекають, що Україна колись приєднається до синхронізованої європейської енергосистеми. І ціни на електроенергію, можливо, колись теж знизяться. Поки що спостерігаємо дещо іншу – песимістично-реалістичну – картину. Сьогодні українська енергосистема не готова забезпечити своє населення електроенергією без імпорту із Росії та Білорусі. А ціни вже відчутно синхронізувалися із захмарними, підскочивши на 28% і навіть переплюнувши європейські.

Не будемо говорити, що все це відбувалося несподівано, оскільки у серпні Кабінет міністрів прозвітував про зниження ціни на електрику, згадавши, що у «жовтні ситуація зміниться» (читай: «ціна підвищиться»). Особливої ​​«зради» немає, висока ціна стала побічним ефектом у разі скасування «покладання спеціальних обов'язків». Тобто, простіше кажучи, ціни зростають тому, що держава намагається відпустити ринок електроенергії у вільне плавання, забезпечивши виконання всіх умов Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Ось тільки населення досі не живе «як у Європі», а відчуває лише негативні наслідки нововведень. А ось дедлайни «покращення» стають все туманнішими та туманнішими. І в цьому вже ніяк не вдасться звинуватити ні «попередників», ані європейські нормативи.

Нагадаємо, раніше ми писали, що ЄС перегляне Угоду про асоціацію для поглиблення партнерства з Україною. .

Також повідомлялося, що у Києві 12 жовтня відбудеться саміт Україна-ЄС. Основними темами стануть: реалізація двосторонньої угоди про асоціацію Україна-ЄС, боротьба з коронавірусом та діалог у сфері безпеки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .