Що втрачають українці від воєнних постанов Нацбанку – думка міжнародного експерта

Українські військові не можуть отримати допомогу від благодійників. Малий та середній бізнес – скористатися міжнародними грантами, придбати необхідне обладнання та створити нові робочі місця, компанії змушені припиняти свою діяльність та звільняти працівників, а інвестори змінюють свої плани вкладати гроші у розвиток української економіки. І все - через рішення НБУ. В цьому впевнений віце-президент Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), почесний консул Латвійської республіки Юрій Підгорний. Економічний експерт аудтор Михайло Крапивко вважає дії регулятора цілком адекватними в умовах війни. 

Бізнес впустили та двері зачинили

Юрій Підгорний впевнений, що втрати бізнесу негайно відображуються на пересічних українцях. Свого часу НБУ прийняв постанову №5 від 02.01.2019р., яка дозволила іноземним компаніям, які працюють в інтересах України, відкривати поточні рахунки в українських банках. Після цього їм стало набагато простіше обслуговуватися в фінустановах та оперативно налагоджувати співпрацю з українськими компаніями.

Як результат – невдовзі валюти на рахунках значно побільшало. Побільшало й тих іноземців, хто хотіли відкрити бізнес в Україні, пішли інвестиції, створювались робочі місця. Наприклад, практично всі іноземні авіакомпанії, які працювали в нашій країні, відкрили у нас свої представництва і офіційні рахунки. Але почалася війна. НБУ прийняв Постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а потім і близько півсотні змін до неї. 

«Всупереч міжнародному та європейському фінансовому праву в цю постанову внесені обмеження у банківському обслуговуванні нерезидентів України. Спочатку їм заборонили використовувати в роботі валютні кошти за межами системи НБУ. Обмеження постійно посилювалися. І в березні цього року компанії зупинили свою роботу. Формально заборони виправдовували побоюваннями, що вони масово виведуть гроші з України – через що обвалиться гривня», - вважає Юрій Підгорний.

В якості прикладу він приводить той факт, що союз авіакомпаній ІАТА, членами якого є 290 авіакомпаній зі 120 країн світу, що здійснюють 83% усіх міжнародних рейсів, звертався до Нацбанку з проханням дозволити міжнародним авіакомпаніям, у числі яких Lufthansa, забрати кошти за квитки. Нацбанк дозволу не дав.

Кошти вивести можна, але дуже складно

В той же час аудітор та економічний експерт Михайло Крапивко зазначає, що кошти, про які йде мова, вивести з України можна тільки через індивідуальну ліцензію Нацбанку – але це дуже складно. На його думку, дії Нацбанку можна вважати нормальними для воєнного часу.

«Експорт впав, щоденно необхідна валюта для оплати боєприпасів, продукти, енергії тощо. Держава повинна мати запас валюти на критичний імпорт. Тому обмежено продаж валюти всередині країни для імпортних операцій. Нерезидентам не забороняють розраховуватися всередині країни: купуйте наш товар та везіть, куди потрібно», - вважає аудітор.

Несподівані проблеми

Віце-президент Міжнародної торгової палати Юрій Підгорний розповів про те, що Нацбанк відмовив компанії з Великобританії у коштах, якими та хотіла сплатити податки. І це ледь не призвело до серйозного фінансово-дипломатичного скандалу між країнами. Через деякий час у Великобританії банки почали примусово закривати рахунки британських фірм, які торгують з українськими контрагентами, та відмовляти у відкритті рахунків, затримували або скасовували перекази. Це моментально відобразилося на кількості тих, хто бажав вести бізнес в Україні. 

«Проведення навіть однієї транзакції з Україною може спричинити закриття рахунків. Банки зазвичай відмовляються навіть відкривати рахунки, якщо компанія розглядає будь-яку форму торгівлі з Україною», - зазначив співголова Британсько-української торгової палати (BUCC) Бейт Томс у листі до уряду.

Підгорний стверджує, що ситуацією стурбовані багато партнерів компаній в ЄС та світі. Про це свідчить також радник пана Ж.Борреля (ЄС) по сходу України.

«У мене на обслуговуванні була американська компанія, яка заробила на території України гривні. Ми також довго з ними мучилися. Вивезти кошти їм не дали. Але ми знайшли вихід. Бізнесмени продовжили діяльність. Цими грошима оплачували товари в Україні і постачали туди, куди їм потрібно», - стверджує в свою чергу Михайло Крапивко.

І тут слід згадати, як у травні багато говорили про підготовку до візиту великої української делегації на чолі з прем’єр-міністром до Великої Британії. Лунали заяви, що Україна отримає 50 мільярдів фунтів стерлінгів на розвиток. В червні поїздка відбулася – і після цього про обіцяні гроші вже не чули. Вітчизняна економіка їх не побачила.

«Думаю, що ситуація, яка виникла у вище згаданої компанії, далеко не поодинока. І фінансова система Великобританії відмовила у інвестиціях в Україну», - каже Підгорний.

Перед початком війни Євросоюз виділив приблизно півсотні грантів для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Максимальна сума становила півмільйона євро. Умовою для переможців було не «проїдання» коштів, а придбання для свого бізнесу обладнання в ЄС, доставка його та створення завдяки цьому нових робочих місць. На початку війни закупити встигли не всі, а після Постанови №18 вже не могли. Тому кошти довелося повертати в ЄС. У підсумку – ані розвитку бізнесу, ані робочих місць.

Іноземна компанія отримала прохання від військової частини надати кошти на придбання спеціальних генераторів для зарядки дронів. Погодилася допомогти і зробити внесок до благодійного фонду. Але держбанк відмовився це зробити, посилаючись на вище згадану Постанову НБУ. Військові залишилися без допомоги.

В чому причина такого рішення НБУ?

Віце-президент Міжнародної торгової палати Юрій Підгорний вважає: або все це робиться свідомо, щоб після закінчення війни загнати фінансову систему України у жорсткий тупик. Або для того, щоб підприємства та вся економіка країни опинилася в жорсткій залежності від міжнародних фінансових донорів. В то же час, наприклад, МВФ дає гроші Україні під досить великі відсотки – 4-5 річних. Крім того, дефіцит Пенсійного фонду сьогодні складає понад 70% – це покривається позиками. На днях США виділили чергові 1,9 мільярда доларів. А Кабмін вже розподілив їх виключно по кишенях українців. В економіку ці кошти не йдуть – лише на погашення бюджетної заборгованості по зарплатам, пенсіям, якимось нарахуванням тощо.

«Тому, аби економіка повністю не опинилася в залежності від фінансових донорів, які поки що допомагають, треба максимально зняти обмеження. Можливо, вони мали сенс у перші місяці війни. Зараз ситуація стала більш-менш зрозумілою. І підприємствам потрібно працювати. У тому числі і нерезидентам, які залишилися в Україні», - підкреслює Юрій Підгорний.

Він наводить думку, яку поділяють багато членів Євросоюзу. Вони обіцяють допомагати Україні під час війни. Але за цей час у них накопичилося чимало власних проблем. Тому після війни українцям буде необхідно самим думати, що робити. І щоб не було різкого падіння економіки після закінчення війни потрібно, щоб вже сьогодні спокійно працювали ті, хто залишився в Україні.

«Це повний абсурд та псевдо-правовий безлад, який повністю зупиняє можливість роботи іноземної компанії, яка має рахунок в системі НБУ. Це суттєво підриває довіру до України. Мотивація до співпраці від наших міжнародних партнерів значно зменшується», - підкреслює віце-президент МТП.

Він впевнений що виходом повинно стати зникнення з Постанови згадування про іноземні компанії. Замість цього з’явиться доповнення, що документ стосується виключно вітчизняних підприємств, які обслуговуються в українських банках. За допоможе повернути міжнародного інвестора до української економіки та дозволить покращити життя громадян.

Ігор ТЕМИН

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.