Що дасть поділ Мінвідновлення України на дві частини: версії політичних експертів

Читать на русском

У Верховній Раді України 9 травня представники "Слуги народу" звільнили Олександра Кубракова з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (міністра з відновлення). А з самого міністерства хочуть окремо створити нове, яке займатиметься регіональною політикою: цей напрям під час повномасштабної війни не був у пріоритеті. Ми поговорили з політологом Володимиром Фесенком та політтехнологом Сергієм Гайдаєм про поділ міністерства та мету цієї дії.

Читать на русском
Що дасть поділ Мінвідновлення України на дві частини: версії політичних експертів
Олександр Кубраков - до 9 травня 2024 року міністр з відновлення України

У Верховній Раді України 9 травня представники "Слуги народу" звільнили Олександра Кубракова з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (міністра з відновлення). А з самого міністерства хочуть окремо створити нове, яке займатиметься регіональною політикою: цей напрям під час повномасштабної війни не був у пріоритеті. Ми поговорили з політологом Володимиром Фесенком та політтехнологом Сергієм Гайдаєм про поділ міністерства та мету цієї дії.

8 травня фракція "Слуги народу" підтримала пропозицію народного депутата Віталія Безгіна про поділ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) зі створенням окремого міністерства, яке займеться регіональною політикою. 9 травня звільнили Олександра Кубракова з посади міністра. Чим займатиметься нове міністерство регіональної політики – читайте відповіді експертів Інформатору.

Мінінфраструктури об’єднали з Міністерством розвитку громад та територій наприкінці 2022 року. Його очолив Олександр Кубраков, який ще й отримав посаду віцепрем'єра з відновлення в Уряді. А зроблено це було для оптимізації в Кабміні. Зараз же народний депутат від «Слуг народу» Віталій Безгін наголосив, що Міністерство не справляється з регіональною політикою. На базі мегаміністерства хочуть створити окремі міністерство інфраструктури та міністерство регіональної політики.

«Сьогодні на фракції була підтримана цілком обгрунтована позиція, що паралельно керувати і питаннями інфраструктури, і питаннями регіональної політики/децентралізації є майже неможливим. Річний досвід показав, що регіональна політика опинилась не в пріоритеті, а це напряму шкодить європейській інтеграції України.

Фракція визнала, що трохи більше року назад здійснила помилку. Цю позицію однозначно розподіляє більшість членів профільного комітету та все експертне середовище. Не може одне управління закривати весь спектр завдань, які раніше покривало ціле міністерство. Нам потрібен виконавчий орган, який надасть децентралізації нове дихання. Всі інші спекуляції вважаю безпідставними», - зазначає Віталій Безгін.

Окремі депутати вважають, що Мінінфраструктури «провалило регіональну політику». Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтримав ідею поділу міністерства. Ходять чутки, що Олександр Кубраков може отримати посаду міністра інфраструктури – у новому вже розділеному міністерстві. Попри це, у Кабміні раніше анонсували скорочення кадрів.

За словами соціолога з Active Group Андрія Єременка, пересічні громадяни здебільшого не знають, що таке регіональна політика. Та не відрізняють її від економічної політики. Разом з тим у суспільстві панує думка, що «влада погана, відповідно і погано живемо». Проте у людей є запит на зміну облич у владних верхівках, на що у центральній владі якось намагаються відповісти.

«У нас вся система влади тотально провалила політику держуправління, мова не лише про регіональну політику. Не кажучи вже про те, що під час війни головним гаслом держуправління має бути «Все для фронту, все для Перемоги!». Бюджет, який освоюють міністерства на «мирне життя» (благоустрій, освіта тощо) значно перевищує бюджет, який виділяється на оборону. І це у момент, коли є проблеми на фронті, не вистачає зброї», - стверджує політтехнолог Сергій Гайдай.

Водночас голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначає, що з самого початку об’єднання міністерство було сумнівним та не давало необхідних результатів:

«Інфраструктура та регіональна політика – різні речі, об’єднані свого часу. Багато хто вважає, що їх поєднати було не зовсім коректно. Це було зроблено штучно під Кубракова. Він тоді розглядався як найкращий менеджер, таким чином посилювався його статус. Я вважаю, що головна причина нинішнього поділу - об’єднання міністерства було штучним та не дуже ефективним. У Кубракова не було часу і сил займатися всіми напрямами роботи цього мегаміністерства.

Біда в оптимальній структурі Уряду. При всіх президентах було, що міністерства то об’єднують, то роз’єднують. Постійно ці «гойдалки». У новому міністерстві, я думаю, головну роль буде грати не регіональна політика, а питання житлового будівництва. Важливо ще, як саме поділять функції двох міністерств», - вважає політолог Володимир Фесенко.

Чим може займатися нове Міністерство регіональної політики?

«У мене немає відповіді, у чому «провал» регіональної політики. Чи взагалі є вона зараз? У регіонах працюють воєнні адміністрації, які підпорядковані уряду та Офісу президента, який впливає на регіональну політику у багатьох питаннях. Регіональна політика відійшла на другий план», - стверджує Володимир Фесенко.

З ним погоджується Сергій Гайдай у тому, що на регіональну політику дуже сильно впливає Офіс президента:

«Мені складно коментувати ті зміни, які робить чинна влада. Простіше коментувати те, чого вона не робить. Ці маніпуляції нічого не вирішують. Нам давно пора тотально скорочувати апарат. Війна цю проблему тільки поглибила. У нас досі зберігається радянський устрій Кабміну. Вони у нас чомусь галузеві, а не функціональні. Це радянський принцип планової економіки. Друге – у нас неймовірно роздута вся система держуправління та неймовірно централізована. У нас скоротилося населення, відповідно має скорочуватися і кількість чиновників, які займаються держуправлінням. А вона у нас «роздувається», - розмірковує фахівець.


На думку Володимира Фесенка, регіональна політика дуже потрібна, але вона буде актуальною (і відбудова і продовження реформи децентралізації) у повоєнний час, після завершення війни. Саме після завершення воєнного стану відродиться статус, значення, вплив місцевого самоврядування. Реформа децентралізації ще не завершена. Конституційний законопроєкт, який був зареєстрований ще до повномасштабного вторгнення, так і не розглянутий. Це буде один з ключових напрямів в мирний час. Зараз регіональна політика у напівзамороженому стані.

«Є певні нюанси взаємодії з місцевим самоврядуванням. Наприклад, поєднання ролей, обсягів конкретних дій центральної та місцевої влади, відновлення об’єктів, бюджетна політика. Було багато нарікань на центральну владу щодо будівництва стадіонів, бруківки тощо, але насправді ці роботи замовляло місцеве самоврядування. Влада населених пунктів так витрачала гроші, які їм у т.ч. платили військовослужбовці з цих громад.

Ще один з болючих моментів, яким може займатися новостворене міністерство регіональної політики, це підвищення тарифів на електроенергію. Це неминуче питання, бо зараз енергетика у критичному стані. Центральна влада тут має відігравати вирішальну роль. Але потрібна координація з місцевою владою, яка самотужки багато робіт «не витягне». Інше питання – тарифи на комунальні послуги. Замороження тарифів на рівні центральної влади призводило до того, що компенсація відбувалася на рівні місцевої влади, на що грошей не вистачало. Але, як на мене, обсяг робіт міністра регіональної політики буде меншим, ніж був у довоєнні часи», - коментує Володимир Фесенко.

Потрібно скорочувати штат усіх міністерств

Політтехнолог Сергій Гайдай радикально вважає, що міністерства потрібно не ділити, а, навпаки, об’єднувати. Після розподілу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури на Мінінфраструктури та Мінрегіонбуду в Уряді Дениса Шмигаля планують об’єднати ще кілька міністерств. Втім, на думку Гайдая, слід кардинально змінити принципи роботи міністерств та звільнити звідти більшість людей.

«Ми маємо не розділяти міністерства, народжуючи нові, а скорочувати. На сьогодні більшість функцій, які виконує наша влада, не потрібні. І вони виправдовуються тим, що чиновники хочуть працювати, мати повноваження та непогані зарплати. Нам потрібно лише 4 головні функції: дипломатія, оборона, макроекономіка, юриспруденція. Вся решта має бути скорочена до одного міністерства. У штатах міністерств мають працювати не тисячі, а сотні людей. Частина функцій може бути передана місцевому самоврядуванню та приватним ініціативам. До повномасштабної війни 62% населення отримували свої гроші та заробляли з держбюджету. Співвідношення має бути 20:80 (з них 80% люди мають заробляти самі, а не більше 20% завдяки бюджету)», - висловлює думку політтехнолог.

Поки що не зрозуміло, чи піде Кубраков у відставку або обійме посаду міністра інфраструктури. На думку Фесенка, якщо чиновника залишать у Кабміні, це для нього буде виграшем. Це певне пониження, але означатиме, що його цінують як талановитого і сильного менеджера. І, мабуть, немає ким замінити, щоб на такому ж рівні продовжувати процеси відновлення під час війни та інших інфраструктурних питань. Якщо він залишиться, значить довіра до нього зберігається, а його менеджерські таланти будуть намагатися використовувати далі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.