Що чекає на Крим після деокупації півострова, - стратегія від Зеленського

23 серпня під час “Кримської платформи” Зеленський презентував Стратегію деокупації Криму. Сьогодні експерти та співавтори прокоментували документ і розповіли, як планується втілювати написане.

Пресконференція відбулася в “Укрінформ”. В ній взяли участь заступниця міністра інфраструктури Олександра Азархіна, заступниця міністра оборони (2019-2020) Аліна Фролова, Представниця Президеннта України в АР Крим Таміла Ташева та представник Київської школи економіки Максим Федосеєнко. Інформатор законспектував головне з розмови. 

Що передбачає стратегія

Мілітаризація півострова

Аліна Фролова пояснила, що росія використовує Крим і для перекидання військ до Сирії, і для блокування Азовського моря, і для блокування транспортного руху Чорним морем, і для створення загрози для гирла Дунаю. Таким чином йдеться про небезпеку декількох регіонів, а не лише України. Все це призвело до потенційної зернової кризи, обвалення бізнесів. Тому більшість експертів, за словами Аліни Фролової, вважають, що Крим неможливо демілітаризувати, бо він є стратегічним плацдармом для забезпечення безпеки.

Тут мають бути ЗСУ і військово-морські сили України. Але їхню присутність слід форматувати як “friendly-militarization”, тобто поєднання цивільного і військового життя.  Таким чином Крим стане блокпостом безпеки не тільки для України, але й для інших регіонів - прикриє Румунію, забезпечує нормальне транспортування Чорним морем і гарантує невикористання півострову в мілітарних та агресивних діях. 

Інфраструктура

Детальніше про це розповіла Олександра Азархіна. Фахівчиня відзначила,, що більшість мешканців півострову, які підтримали окупацію, не бачили інших регіонів, тому їм слід “відчинити вікна”. Важливо створити мережу якісних автомобільних доріг та залізничного сполучення. Вона навела статистику: до окупації пасажиропотік півострову розподілявся наступним чином:

• 67% залізничне сполучення
• 20% автоперевезення
• 13 % авіаперевезення.

Така розгалуженість свідчить про відсутність балансу в транспортній системі. Звернула увагу на дороги, яких майже не було:

• М-17 Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч
• М-18 Харків-Симферополь-Алуште-Ялта
• М-14 Одеса-Миколаїв-Херсон-Мелітополь

Звернула увагу на суднобудівництво, адже морський транспорт є екологічним. Зараз в росії він має військову ціль, в той час як в Україні є попит на пасажирський морський транспорт. До окупації у міністерства були проекти щодо його розвитку, тому після деокупації до них повернуться. 

Планують реінтегрувати п’ять вантажних портів в одну систему - це Євпаторія, Керч, Феодосія, Ялта, Севастополь. Відновлення вантажообігу портів вийде на рівень до 30 млн тонн на рік. А Кримський мост хочуть безпечно демонтувати.

Туристичний потенціал

“До окупації 63% самих туристів на півострові були громадяни України. Інша, левова частка - росіяни”, - сказала Олександра Азархіна. Вона повідомила, що зараз статистика перевернулася. 

Традиційно на півострові розвивався лише пляжний туризм. Дотаційна політика росії недостатньо підтримує мешканців Криму.  Втім, за думкою Азархіної, розвивати можна не тільки пляжний відпочинок. Використовувати туристичний потенціал треба цілорічно. Наприклад, коли немає великого потоку туристів, там можна проводити фестивалі, вирощувати равликів, малювати глечики і т.д. Таким чином для малого і середнього бізнесу відкриються нові перспективи, і полягатимуть вони не тільки в здачі “ліжкомісць”.

Разом з Офісом першої леді наразі працюють над створенням програм реабілітації військових. Санаторно-курортний фонд Крима можна використовувати для цього. Як наслідок  медичний туризм. 

Що стосується мешканців Криму, то український закордонний паспорт дає їм можливість виїхати і побачити світ. Але зараз їх одиниці. Олександра Азархіна також наголосила на тому, що будуть зважувати на корінні народи не тільки в політичних, а й в соціокультурних питаннях. 

В чому цінність Криму 

За словами Максима Федосєєнко, для отримання швидкого результату на конкурентних перевагах півострова:

• логістичні шляхи і географічне розташування 
• природні умови, привабливі для туристів
• корисні копалини
• енергетика - має можливість стати центром по видобутку вуглеводнів. ВВ шельфах Чорного моря і на території Криму є 2,3 триліонів куб.м. природного газу.

До часів війни Україна споживала близько 30 млрд кубів газу, з яких 20 млрд кубів були власного видобутку і 10 - імпортовані. За рахунок цього ми зможемо не тільки задовольнити власний попит, а й забезпечити енергетичну безпеку міжнародних партнерів. 

Спеціаліст також наголошує на економічних проблемах Криму, які сталися після окупації. Це скорочення приватного сектору за рахунок зростання державного сектору, скорочення малого та середнього підприємництва. Більше, ніж в 20 разів скоротилася міжнародна торгівля. Крим був задіяний тільки в обслуговуванні потреб росії. 

Чому це має бути цікаво міжнародній спільноті

Будівництво доріг і розгалуженість автомагістралей показує європейцям Україну та дає можливості подорожувати. 

Наразі акваторія Чорного моря закрита, що унеможливлює вихід інших країн і гальмує розвиток екологічного морського пасажирського транспорту. Відповідно розширить можливості і для міжнародних авіакомпаній, адже наразі повітряний простір над Кримом, як і над рештою територій України, закритий з міркувань безпеки. 

В контексті туристичного потенціалу хочуть повернутися до статистики але трохи змінити її: 60% відпочиваючих будуть українці і 30% - іноземці з Євросоюзу, США та інших дружніх країн. 

Що не передбачає стратегія

Таміла Ташева розповіла, що в документі не прописан правовий статус Криму - буде це ще один регіон України або автономна республіка. Наразі цим займається інша робоча група. Також в Стратегії немає вирішення питань права власності та націоналізації майна, відповідальності щодо шкоди, нанесеному півострові. Вона наголосила на тому, що зараз тут мешкає від 500 тисяч до 800 тисяч росіян. 

На питання від японського кореспондента про шляхи деокупації Криму Ташева відповіла, що орієнтуються на дипломатичний метод. Не виключено, що росія буде використовувати цивільне населення на півострові як живий щит під час відходу. Але на території півострову знаходяться військові об’єкти. Тому для оборони Україна може використовувати інші механізми - в тому числі і військові. 

Читайте про те, чим Кримська платформа відрізняється від минулорічної та які результати може принести. 

Авторка: Софія Єлагіна