Шахраї взяли 36 тисяч гривень кредиту з Сенс Банку через SIM-карту Київстар - примушувати поліцію працювати довелось через суд

Поліцейський обґрунтовував відмову тим, що заявниця перебуває за межами України і опитати її особисто не вдалось. Слідчий суддя визнав цей аргумент безпідставним

суд ЄРДР шахрайство
Шахраї вкрали фінансовий номер Кмївстар

Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області зобов'язав поліцію Баштанського РВП внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після того, як жінка понад два місяці не могла домогтися розгляду заяви про шахрайство. Зловмисники перехопили її OTP-коди через номер мобільного телефону Київстар і списали з кредитного ліміту в Сенс Банку понад 36 тисяч гривень. Поліція відмовлялася відкривати провадження - посилаючись на те, що заявниця перебуває за кордоном і "відібрати письмову заяву не представилось можливим".

Київстар
Київстар

Ухвалу від 17 червня 2026 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З матеріалів справи вбачається: 27 березня 2026 року потерпіла звернулась до Департаменту кіберполіції через сервіс ticket.cyberpolice.gov.ua. Заяву зареєстрували під номером 479304, а потім передали до відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області. Жінка проживає в Польщі з квітня 2022 року через повномасштабне вторгнення і жодних розпоряджень щодо кредитного ліміту не надавала.

Окрім кредитного ліміту Сенс Банку на суму 36 421,35 гривні, шахраї також намагались отримати кошти на сайтах мікрокредитування "Швидко гроші" та Moneyveo, а на сайті Kasta+ взяли кредитний ліміт ще на 20 000 гривень. Механізм злочину - перехоплення OTP-кодів: фінансовий номер телефону жертви на "Київстарі", ймовірно, після вивільнення від оператора перереєстрували на іншу особу, яка таким чином отримала доступ до підтвердження банківських операцій.

Адвокат потерпілої 14 травня 2026 року направила запит до відділення поліції з вимогою повідомити про стан провадження. У відповіді поліція підтвердила: перевірку не проведено, відомості до ЄРДР не внесено. Це стало ключовою проблемою ще й у відносинах з банком - Сенс Банк поставив умову: для анулювання шахрайської заборгованості потрібне офіційне підтвердження відкриття кримінального провадження.

Що встановив суддя і чому відмова виявилась незаконною

Поліцейський обґрунтовував відмову тим, що заявниця перебуває за межами України і опитати її особисто не вдалось. Слідчий суддя визнав цей аргумент безпідставним. Якщо заява містить обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, перевірка мусить проводитись у межах відкритого кримінального провадження - і лише після внесення до ЄРДР. Тільки тоді, якщо слідчий дійде висновку про відсутність складу злочину, він має право винести постанову про закриття провадження відповідно до статті 284 КПК.

Суд також констатував: розгляд заяви про злочин у порядку Закону "Про звернення громадян" є принципово незаконним. КПК є спеціальним законом, а підзаконні накази МВС не можуть підміняти його норми. Відмову оформлено листом-відповіддю на адвокатський запит - тобто у формі, яка позбавляє заявника права на оскарження процесуального рішення. Частина 1 статті 214 КПК зобов'язує слідчого внести відомості до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви. Цієї вимоги виконано не було.

За підсумками розгляду скарги слідчий суддя задовольнив її частково і зобов'язав відповідальних осіб відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками:

  • частини 3 статті 190 КК України (шахрайство);
  • статті 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних систем).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.

Що треба знати про схеми з SIM-картками та кредитними лімітами

В Україні шахраї представляються працівниками банків і повідомляють, що старий застосунок більше не працює. Потім надсилають фішингові посилання нібито з офіційного чат-бота - і таким чином отримують авторизаційні дані клієнтів, що дозволяє викрасти кошти. Схема, задіяна у справі з Новим Бугом, складніша: зловмисники перехоплюють контроль над фінансовим номером телефону через його перереєстрацію на іншу особу. Отримавши доступ до номера, шахраї входять в онлайн-банкінг та інші сервіси, прив'язані до телефону.

Далі - стандартний сценарій: відновлення паролів і доступ до грошей. Щоб убезпечитись, найнадійніший варіант - підключити контрактне обслуговування у мобільного оператора. У такому випадку SIM-карта прив'язується до паспорта, і перевипустити її без участі власника значно складніше.

Справа миколаївської заявниці демонструє ще одну проблему: навіть після звернення до поліції жертва шахрайства може лишитись без будь-якого процесуального захисту. Водночас банк не скасовує шахрайський кредитний борг без офіційного підтвердження з ЄРДР - а поліція роками може просто не відкривати провадження. Українці щодня стикаються з дедалі витонченішими кіберзлочинами, і кіберполіція назвала найпоширеніші схеми та розповіла, які ініціативи впроваджує для захисту громадян.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна
Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити