Строки, місце відкриття та правила оформлення спадкових прав - роз'яснення Мін'юсту.
Міністерство юстиції роз'яснило українцям, як правильно оформити спадкові права та не втратити майно померлого родича через пропущені строки чи неправильно визначене місце відкриття спадщини. Прийняти спадщину можна лише протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, і це правило діє незалежно від того, йдеться про нерухомість, автомобіль чи банківський рахунок. Відомство детально пояснило, де саме відкривається спадщина, хто має на неї право та що вважається фактичним прийняттям майна. Дотримання цих правил критично важливе, адже пропуск строку чи помилка з місцем звернення може коштувати спадкоємцю втрати майна.
За роз'ясненням Міністерства юстиції, спадщина відкривається з дня смерті особи або з дня, коли її оголосили померлою. Саме ця дата визначає відлік шестимісячного строку, протягом якого спадкоємець має заявити про свої права. Якщо строк пропущено, відновити його можна лише через суд, і закон не гарантує позитивного рішення автоматично.
Ключове значення має не лише час, а й місце відкриття спадщини - саме за цією адресою нотаріус заводить спадкову справу. Мін'юст визначив кілька варіантів залежно від життєвої ситуації спадкодавця:
Окремо відомство нагадало про ситуацію з тимчасово окупованими територіями чи зонами активних бойових дій. У таких випадках спадкову справу можна відкрити в будь-якого нотаріуса, незалежно від фактичного місця відкриття спадщини, якщо органи влади там тимчасово не здійснюють повноважень. Дізнатися, чи вже заведено спадкову справу і в якого саме нотаріуса, можна у будь-якого нотаріуса за допомогою Спадкового реєстру, пред'явивши свідоцтво про смерть.
Право на спадкування насамперед мають особи, вказані у заповіті. Якщо заповіту немає, його визнали недійсним або спадкоємці за заповітом відмовилися від майна, право переходить до спадкоємців за законом згідно з чинними нормами Цивільного кодексу. Відмовитися чи прийняти спадщину можна лише повністю - не можна взяти частину майна, а від іншої частини відмовитись.
Особливу увагу Мін'юст приділив випадкам, коли спадщина вважається прийнятою без подання окремої заяви. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, автоматично вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову. Підтвердити факт спільного проживання можна витягом з реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання або іншим відповідним документом.
Прийняття спадщини - це не лише право на майно, а й відповідальність за зобов'язання, які залишилися після померлого. Тому перед зверненням до нотаріуса варто з'ясувати, чи немає у спадкодавця непогашених боргів, адже відмовитися від частини спадщини, залишивши собі лише майно без боргів, законодавство не дозволяє.
Раніше Інформатор повідомляв, що борги померлого переходять до спадкоємців разом із майном, і відповідати за них доведеться лише в межах вартості отриманої спадщини. Єдиний законний спосіб повністю уникнути чужих боргів - вчасно, протягом шести місяців з дня смерті, подати нотаріусу заяву про відмову від спадщини.
Також ми писали про оподаткування спадщини для нерезидентів - якщо спадкоємець перебуває за кордоном, перед нотаріальним оформленням йому доведеться сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір у розмірі 5% від вартості майна.
Крім того, Інформатор писав про судову справу, де спадкоємець вимагав через суд недоплачену пенсію матері, яка входила до складу спадщини як невиплачена грошова сума. Цей приклад показує, що спадщиною може бути не лише нерухомість чи автомобіль, а й кошти, нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя.