Розкол чи об’єднання: до чого призведе перша різдвяна літургія ПЦУ в Успенському храмі Києво-Печерської Лаври

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній 7 січня о 9 годині планує провести богослужіння з нагоди Різдва в Свято-Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Це викликало широке обговорення в українському суспільстві. Адже це один з найбільш шанованих православних храмів України. І багато років до цього служби тут правила УПЦ. Інформатор спитав у експертів, чого варто очікувати під час служби божої 7 січня. І що буде потім: яка доля чекає на Києво-Печерську лавру.

Що відбувається

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній 7 січня о 9 годині планує розпочати богослужіння з нагоди Різдва у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, повідомляє пресслужба ПЦУ. Цей факт викликає велику суспільну увагу через те, що Успенський собор і Трапезну церкву багато років орендувала УПЦ. 31 грудня 2022 термін оренди збіг. 

У кінці грудня 2022 року намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополит Павло Лебідь звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням не забирати в УПЦ МП два храми на території Лаври. 

Навряд чи варто було розраховувати на успіх, адже, як заявив сам Зеленський 1 грудня, Рада національної безпеки та оборони доручила Кабінету міністрів запропонувати Верховній Раді заборонити діяльність Української православної церкви Московського патріархату в Україні, а також ініціювала перевірку законності перебування УПЦ МП в Києво-Печерській Лаврі. Того ж дня 1 грудня Зеленський своїм указом ввів у дію персональні санкції щодо деяких представників релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. Пізніше ЗМІ писали що йшлося про священнослужителів УПЦ, зокрема намісника Києво-Печерської Лаври Павла (Лебедя) та екснардепа Вадима Новинського.

2 грудня з повідомлення ПЦУ стало відомо, що Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру зареєстрували в якості монастиря у складі ПЦУ. Водночас міністр культури Олександр Ткаченко пояснив, що мова не йде про передачу Лаври від УПЦ МП до ПЦУ.

А 5 січня міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що до держави з користування УПЦ повернули Успенський собор і Трапезна церква Києво-Печерської Лаври. 

Зважаючи, що Києво-Печерська лавра, збудована в XI столітті є однією з найважливіших святинь світового православ’я, ці події є виявом тектонічного зсуву в суспільній свідомості. 

Розкол чи об’єднання?

Професор кафедри богослов'я та релігієзнавства НПУ ім. Драгоманова Юрій Чорноморець відзначає, що Успенський храм знаходиться в державній власності та є частиною заповідника Києво-Печерська лавра. Тож, релігійні організації мають право подавати заявки на богослужіння, а заповідник - задовільняти їх чи ні. З точки зору юридичної нічого не сталося. Але з точки зору зменшення російського впливу це символічний крок, дуже важливий для України, впевнений професор.

Доктор філософських наук у сфері релігієзнавства, протоієрей УПЦ Миколай Несправа категорично з цим незгоден: “Я понад 10 років вивчаю релігійні конфлікти. І ті тенденції, які зараз назрівають у нашому суспільстві, досить небезпечні. Релігійна радикалізація не призводить ні до чого хорошого. Дуже шкода, що у нашої влади настільки недальновидні релігійні радники. Це рішення перекреслює паритети, які були побудовані протягом багатьох років духовними лідерами, які робили все, щоб у країні не було релігійної війни. На жаль, всі домовленості зруйновані. У той час, коли ми маємо зовнішнього ворога, що терзає нашу землю, знайшлись люди, що несуть розбрат поміж українцями”.

На думку професора-релігієзнавця Ірини Богачевської, те, що відбувається - закономірний підсумок трансформації православного поля, який триває з жовтня 2022 року. “Це закономірний підсумок політики, яку проводила православна церква під керівництвом Московського патріархату в Україні. І те місце, яке УПЦ, хоче чи не хоче, звільнить, в першу чергу через втрату довіри українського суспільства, займе нова структура - ПЦУ, автокефальна церква, що повністю стоїть на проукраїнських позиціях”, - каже професорка.

Миколай Несправа називає доповнення “Московський патріархат”, яке ставлять після назви УПЦ, ярликом, що не присутній в жодному з документів цієї церкви. За словами протоієрея Українська православна церква зареєстрована за українськими законами та об’єднує українських громадян, яких церква зібрала після більшовицького терору та комуністичного безбожжя.

“Я прийшов до монастиря у Києво-Печерській лаврі у 1990 році, у перші роки його відкриття. Тоді там були руїни. У боковому вівтарі Успенського собору була міська громадська вбиральня. У вівтарі знаходились унітази. Я був вражений! Трапезний храм фактично був смітником. У нього всередині росли дерева та жили бродячі собаки. Вся ця територія належала державному музею. Вона була у запустінні. За ці роки без підтримки держави і храми, і територія були приведені в ідеальний порядок. Лавра стала національною святинею. Парафіяни нашої церкви власними зусиллями, власними ресурсами привели все до ладу”, - згадує Миколай Несправа. 

Воля Божа, поліція та ЗСУ на сторожі Різдва у Лаврі

Миколай Несправа підкреслює миролюбність кліру та парафіян Української православної церкви. “Ми ніколи не були прибічниками насильства. Ми завжди прагнули діалогу. Тож, якщо ніхто не спровокує конфлікт навмисно, щоб посилити ескалацію, все пройде спокійно. Ані серед мирян, ані серед священства УПЦ немає закликів йти на барикади. Для нас важлива молитва. І ми покладаємося на Волю Божу”, - каже священник.

Ірина Богачевська сумнівається, що в умовах військового часу в центрі Києва можна буде організувати якісь серйозні протести прибічників УПЦ. “Суспільство перестало підтримувати цю структуру так, як підтримувало раніше. Має значення і те, що держава налаштована зовсім інакше. Силові структури Києва здатні забезпечити безпеку вірянам, що прийдуть у цей храм. Тим більше, що ПЦУ закликає всіх православних прийти до Успенського храму на службу божу”, - каже професорка.

Разом з тим науковиця передбачає, що проведена предстоятелем ПЦУ різдвяна служба в Успенському храмі Лаври викличе дуже гостру реакцію в росії. Кремлівські пропагандисти в черговий раз почнуть говорити про захист православ’я. 

“Ми маємо бути готовими до цієї риторики. Але москві нас вже нічим не залякати. Після всіх їх дій ми можемо не приділяти їх риториці уваги. Щодо можливих ракетних ударів - є надія на міць ЗСУ та надійність ППО, що стережуть небо над Печерськими пагорбами. А також на те, що навіть російській пропаганді буде важко пояснювати доцільність обстрілу пам’ятки всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, всесвітньо відомої православної святині XI ст., колиски російської православної церкви. Якщо вони на це підуть, це буде черговий цвях в їх домовину, яку вони вбивають власноруч”, - каже Ірина Богачевська.

 Що буде далі з Києво-Печерською лаврою?

У далекій перспективі ми очікуємо повну заміну УПЦ на ПЦУ у великому монастирі Києво-Печерської лаври, впевнена Ірина Богачевська. Вона додає, що на сьогодні УПЦ займає 79 споруд на території Лаври. Там живе велика кількість монахів та обслуговчого персоналу, які доглядають за комплексом. ПЦУ, на жаль, не має такої кількості монахів, які могли б стати насельниками Лаври.

“Сьогодні Києво-Печерська лавра - це перш, за все, чернечий центр, який об’єднує понад 200 ченців. Вони ведуть цілодобові богослужіння та дбають про храми. Якщо порушити цю систему, це може призвести якщо не до розграбування, то до великого занепаду”, - каже Миколай Несправа.

Юрій Чорноморець відповідає на це, що кількість монахів не є вирішальною для церкви. Він сподівається на об’єднання всіх православних України на патріотичній основі: “Московському патріархату слід задуматися над власною відповідальністю: історичною, моральною, юридичною. Про те, чи може в Україні існувати будь-яка російська організація. Вони до кінця не розірвали стосунки з москвою. І з точку зору православних канонів залишаються невід’ємною частиною Московського патріархату, лише користуючись правами автономії. Вони залишаються частиною РПЦ навіть після того, як очільники РПЦ відверто в проповідях пропагують російський нацизм і підтримують ідею геноциду українського народу. Більшість вірян УПЦ МП є абсолютно нормальними людьми. Вони мають звільнитися від московського впливу”, - каже професор.

Ірина Богачевська менш радикальна з цього приводу. На її думку, на шляху об’єднання православних України на ПЦУ чекає багато важкої роботи. “Ніхто не хоче додавати до зовнішнього конфлікту з державою-агресором внутрішньоцерковні. Від початку української незалежності історія Лаври - це постійний конфлікт між прокиївськими та промосковськими силами всередині українського православ’я. Зараз цю боротьбу починає вигравати ПЦУ. Далі все буде залежати від того, наскільки мудру політику буде проводити ця церква та держава. Результатом має стати посилення незалежності української держави, зміцнення духовного здоров’я українського народу”, - каже професорка.

Як раніше повідомляв Інформатор, Росія і Білорусь нарощують угруповання військ, а також, чи готові ЗСУ до відбиття нападу на Київ.