Росіяни хваляться, що ракета «Іскандер» не боїться ППО. Чи це правда, чи фейк?

Мем «Не смешите мои Искандеры!» виник у 2014 році, коли у відповідь на окупацію Криму і вторгнення на Донбас проти росії були введені західні санкції. Сьогодні ці ракети руйнують українські будинки та заводи і вбивають мирних людей. До війни з Україною росіяни застосовували їх під час війни з Грузією у 2008 році та пізніше в Сирії. А от Вірменії у війні з більш сучасною армією Азербайджана у 2020 році вони геть не допомогли. Росіяни стверджують, що перехопити ракети «Іскандер» не здатна жодна система ППО. Але українці довели, що це неправда.

Що відомо про ОТРК «Іскандер»

Це ціле сімейство ракетних комплексів класу земля-земля: «Іскандер», «Іскандер-М» (варіант для російських збройних сил з двома квазібалістичними ракетами на кожній пусковій установці), «Іскандер-К» (варіант з використанням крилатих ракет Р-500), «Іскандер-Е» (експортний варіант з використанням квазібалістичних ракет дальністю стрільби 280 км). Росіяни стверджують, що перехопити ракети «Іскандер» не здатна жодна система ППО

До складу комплексу входить:

• 12 самохідних пускових установок (СПУ), які призначені для зберігання, транспортування, підготовки і запуску по цілях ракет (по дві ракети на кожній СПУ);
• 12 транспортно-заряджальних машин (ТЗМ), призначених для транспортування додаткових двох ракет і оснащених вантажним краном;
• 11 командно-штабних машин (КШМ) для управління всім комплексом «Іскандер»;
• 14 машин життєзабезпечення (МЖО) для розміщення, відпочинку та харчування бойових розрахунків;
• машина регламенту і технічного обслуговування (МРТО) для перевірки бортової апаратури ракет і приладів та проведення поточного ремонту;
• пункт підготовки інформації (ППІ) для визначення координати цілі і підготовки польотних завдань для ракет з подальшою їх передачею на СПУ.

Високоточний оперативно-тактичний ракетний комплекс сухопутних військ 9К720 «Іскандер» призначений для нанесення ракетних ударів по особливо важливим цілям у глибині оперативної побудови військ противника: вогневим засобам (ракетні комплекси, РСЗВ, далекобійна артилерія) на аеродромах, командних пунктах та вузлах зв’язку, найважливіших об’єктів військової інфраструктури.

Бойові характеристики ракети «Іскандер»

•     Стартова маса ракети: 3 800 кг
•     Маса бойової частини: 480 кг
•     Довжина 7,2 м
•     Діаметр 920 мм
•     Швидкість ракети після початкової ділянки траєкторії: 2 100 м/c
•     Максимальні перевантаження в процесі польоту — 20-30G (ракета маневрує в польоті як по висоті, так і по напрямку польоту)
•     Максимальна висота траєкторії — 50 км
•     Мінімальна дальність ураження цілі: 50 км
•     Максимальна дальність ураження цілі: 500 км «Іскандер-К» (500 км з крилатою ракетою Р-500, за деякими джерелами – до 700 км), 280 км «Іскандер-Е» (експортний)
•     Час до пуску першої ракети: 4-16 хвилин
•     Інтервал між запусками: 1 хвилина (для пускової установки 9П78 з двома ракетами)
•     Температурний діапазон експлуатації: від -50 °C до 50 °C;
•     Термін експлуатації: 10 років, зокрема три роки в польових умовах.

ОТРК «Іскандер» був створений в результаті об’єднання зусиль групи НДІ, КБ та заводів під керівництвом КБ машинобудування (м. Коломна), яка відома у якості творця ракетних комплексів «Точка» і «Ока». Пускова установка розроблена ЦКЛ «Титан» (м. Волгоград), система самонаведення – ЦНДІ автоматики та гідравліки (м. Москва). Перший «Іскандер» був представлений у серпні 1999 року на аерокосмічному салоні МАКС. У бойові частини РФ вони надійшли 2006-го року.

Перше випробування в умовах війни

Комплексами «Іскандер-М» був оснащений навчальний дивізіон у Капустиному Яру, який пізніше взяв участь у війні з Грузією у серпні 2008 р. За непідтвердженими даними, ОТРК «Іскандер» був використаний для завдання ударів по базі окремого танкового батальйону в Ґорі, по нафтопроводу Баку-Супса та по військово-повітряних базах ВПС Грузії.

Ракетний удар по Ґорі отримав міжнародний резонанс. Станом на 12 серпня 2008 року місто було майже повністю евакуйовано, в ньому залишились переважно іноземні журналісти, які висвітлювали перебіг війни. Внаслідок удару по ринку міста загинуло 10 чоловік, в тому числі журналіст нідерландської телекомпанії RTL. За експертною оцінкою, удар був здійснений 2-3 ракетами з касетною бойовою частиною.

Спочатку росія категорично заперечувала застосування комплексів «Іскандер» в бойових діях під час російсько-грузинської війни. А зібрані Грузією та Голландією докази традиційно називала фотомонтажем. Однак Грузії вдалося виявити рештки того самого «Іскандеру», на яких були збережені сліди, що свідчили про справжнього виробника зброї, та представити їх на слуханнях з позову Тбілісі проти москви у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі.

Коли відпирання вже втратили для росіян будь-який смисл, на радіо «Голос Росії» прозвучало повідомлення про те, що «офіційні особи визнали використання комплексів «Іскандер» проти Грузії та підтвердили високу ефективність і статус одного з найточніших і найпотужніших зразків озброєнь в російському арсеналі».

Перші сумніви щодо ефективності «Іскандера»

Вірменія стала першим іноземним оператором російських ОТРК «Іскандер» в експортній модифікації зі скороченою до 280 км дальністю польоту ракети. У 2016 році Єреван отримав кілька одиниць цієї зброї.

А вже у листопаді 2020 року азербайджанські військові заявили, що Вірменія активно використовує ОТРК «Точка-У», «Ельбрус» та «Іскандер». За їхніми твердженнями, було здійснено чотири пуски ракет з ОТРК «Іскандер», жодна з яких не вразила ціль.

Пізніше прем’єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян, який за конституцією країни є ще й верховним головнокомандувачем, з інтерв'ю виданню 1in.am зробив сенсаційну заяву. За його словами, під час війни в Нагірному Карабасі восени 2020 року російські ракетні комплекси «Іскандер», які стоять на озброєнні у Вірменії, продемонстрували свою повну неефективність. За його словами, запущені ракети не вибухнули «або вибухнули лише у 10%».

У відповідь речник військового відомства рф Ігор Конашенков назвав ракетний комплекс найкращим в світі у своєму класі. «За наявними об’єктивними даними і вірогідними відомостями, підтвердженими у тому числі системою об’єктивного контролю, жоден з ракетних комплексів цього типу в ході конфлікту в Нагірному Карабасі не застосовувався. Увесь боєкомплект перебуває на складах збройних сил Республіки Вірменія», – заявив він.

В якості доказу ефективності «Іскандера» в рф показали бойові пуски ракет в Сирії, у тому числі по цивільній лікарні в місті Азаз, хоча п’ять років тому від цього відхрещувалися. У Вірменії ж наполягали на тому, що «Іскандери» залучали до боїв за Карабах. До того ж, відео залпів у гористій місцевості з вірменською мовою за кадром можна знайти в мережі.

Як рф застосовує «Іскандери» у війні проти України  

У січні західні ЗМІ повідомляли про перекидання кількох комплексів «Іскандер-М» у Воронезьку та Курську області – найбільш наближені до кордонів України. Виходячи із мінімальної заявленої дальності, звідти ракети спокійно долітають до міст східної, північної та центральної України.

Ймовірно, саме вони завдали ударів по українських аеродромах на самому початку вторгнення 24 лютого 2022 року та атакували аеропорт у Житомирі 27 лютого 2022 року.

Крім того, обстріли України балістичними та крилатими ракетами ОТРК «Іскандер-М» відбуваються і з території Республіки Білорусь. Найбільше обстрілів здійснюється з території довкола міста Хойніки, значна частина пусків – з Мозирського району. Наприклад, обстріл Хмельницької області, що стався 29 березня 2022 року, вівся з території одного з покинутих аеродромів в Білорусі – біля Великого Бору.

А крилата ракета комплексу «Іскандер-К», яка 27 травня 2022 року влучила в казарму Національної Гвардії України на території Дніпропетровської області, була випущена з Ростовської області. Тоді загинуло близько десяти чоловік і ще 30-35 чоловік були поранені. Іще дві ракети тоді в ціль не влучили.

Ще одним резонансним прильотом «Іскандеру» був удар по місту Мерефа на Харківщині. Тоді, 28 травня 2022 року, російські окупанти зруйнували сонячну електростанцію, по якій стріляли з боку Білгорода.

Харків, Слов’янськ, Дніпро, Краматорськ, Миколаїв – ракетним обстрілам із застосуванням «Іскандерів» було піддано багато міст України. Але при тому всьому, за спостереженнями експертів, деякі влучання були неточними, деякі запуски невдалими, а в багатьох випадках ракети були збиті українськими засобами ППО. Одне з останніх таких повідомлень було минулого тижня: 16 вересня 2022 року підрозділи ППО ПвК «Схід» на Дніпропетровщині знищили три крилаті ракети «Іскандер-К».

Не такий страшний «Іскандер», як про нього говорять?

«Росія представляє себе як одного з найкращих виробників зброї і є одним з лідерів на збройовому ринку. Вона пропонує ракети в різних варіантах за кордон, які є єдиним інструментом, який Росія зараз може представити як «major power». Він будується на міфі про ракетну міць Росії. Якщо ці ракети не є ефективними, тоді цей міф розвіюється», – каже заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння» Михайло Самусь.

Але ж чим, як не розвіюванням цього міфу, можна назвати той факт, що з перших днів війни наші ППО показали здатність збивати ракети, випущені із «Іскандерів»?

 Уникати цього росіяни намагаються за допомогою спеціальних пасток, які дозволяють обманювати українські засоби протиповітряної оборони. Про це пише The New York Times із посиланням на джерела в американській розвідці. За словами представника розвідки США, кожна така пастка оснащена електронікою, яка подає сигнали для придушення радарів противника, що намагаються визначити місцезнаходження «Іскандер-М» і містить джерело тепла для ракет ППО. Застосування таких помилкових цілей може пояснити, чому українським ППО важко перехоплювати російські ракети «Іскандер».

Однак, журналісти українського видання Defense-Express стверджують, що переважна більшість зенітних та протиракетних систем, здатних перехоплювати ракети типу «Іскандер», не використовують ракети з тепловим наведенням. Мова і про американські Patriot, і про українські С-300П і С-300В1, і про західноєвропейські SAMP/T та ізраїльські Arrow. Усі ці комплекси використовують ракети з радіолокаційним наведенням.

Крім того, за словами Директора ІКК Defense Express Сергія Згурця, корпус ракети – це моноблок, тобто всього одна деталь. «Ракета стартує і влучає в ціль в одному і тому самому вигляді. Контейнера в неї немає. Тобто зсередини ракети жодних цілей-пасток випадати не може, бо немає ні як, ні звідки. Хіба що з фантазій путінських пропагандистів», – зауважує експерт.

До того ж, він звертає увагу на хвостові стабілізатори ракети: «Ними неможливо керувати польотом, тобто жодних маневрів після вимкнення двигуна і втрати можливості керувати вектором тяги ракета робити не спроможна. Вона піднімається в стратосферу та атакує ціль звідти, тобто всю другу ділянку траєкторії вона летить по параболі, котра легко обраховується РЛС, що дозволяє навести на неї ракету-перехоплювач». ППО ПС ЗС України саме так і робить, підсумовує Сергій Згурець. І досить влучно.

Як раніше повідомляв Інформатор, за три дні рф втратила ракет та літаків на 157 млн доларів. 

Крім того, Інформатор писав, коли у росії закінчаться ракети та чи зможе вона їх виробляти.

Ольга Чорна