Росія зменшила інтенсивність ударів керованими авіабомбами: причини та наслідки

Загроза ATACMS та Storm Shadow змусили Росію змінити стратегію авіаударів по Україні

Росія позбавлена можливості інтенсивно атакувати міста КАБами
Далекобійна зброя ЗСУ вплинула на здатність ворога підтримувати наступальні операції

У грудні російська авіація зменшила кількість ударів керованими авіабомбами до рекордно низьких показників. Експерти пов’язують це з перенесенням літаків Су-34 на аеродроми, розташовані поза досяжністю західних ракет. Дальність літаків на аеродромах базування ускладнює використання КАБів.

Росія суттєво скоротила кількість бомбардувань України керованими авіабомбами (КАБами) з 20 листопада. Якщо на початку місяця щодня скидали понад 100 таких боєприпасів, то вже у грудні інтенсивність ударів знизилася до 24–50 бомб на добу. Ця зміна, як стверджують аналітики видання "Агентство", безпосередньо пов’язана з дозволом на удари західними далекобійними ракетами по об’єктах на території Росії, наданим США Україні в середині листопада.

Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, до 20 листопада російська авіація скидала понад 100 авіабомб майже щодня. Наприклад, 20 листопада зафіксовано 138 бомбових ударів. Але після цього жодного разу кількість бомб не перевищила цей показник. З початку грудня лише п’ять разів удари перевищили позначку 50 бомб на добу. Наприклад, 12 грудня було зафіксовано 24 удари КАБами.

Причинами такого спаду експерти називають загрозу ударів ATACMS та Storm Shadow. Аналітики зазначають, що після перших ударів цими ракетами російські військові змушені були перемістити винищувачі-бомбардувальники Су-34 на аеродроми, віддалені на понад 600 км від лінії фронту. Це суттєво ускладнює технічне обслуговування авіації та знижує інтенсивність її використання.

Активність КАБів, яка допомагала Росії влітку під час наступальних операцій на південному сході України, тепер помітно впала. Ці авіабомби використовувалися не лише для ударів по військових об’єктах, але й для атак на українські міста, зокрема Харків. Президент України Володимир Зеленський називав такі атаки схожими на "килимові бомбардування" часів Другої світової війни.

На думку OSINT-аналітиків, загроза ударів західними ракетами змусила російських військових адаптуватися до нових умов. Зменшення кількості авіаударів свідчить про зміни у стратегії агресора, що пов’язані з успішними діями України на полі бою та новими можливостями її арсеналу.

Подробиці ударів ATACMS по Росії

Після дозволу США ЗСУ атакували склад боєприпасів у Брянській області. Згідно з повідомленнями українських джерел, удар був успішним: склад боєприпасів зазнав значних пошкоджень. Експерти зазначають, що застосування ракет ATACMS по території РФ відкриває новий етап у війні. Для України - це можливість не лише стримувати агресора, але й вивести конфлікт на новий рівень у глобальному контексті. 

Також, ймовірно, Україна у ніч проти середи, 11 грудня, завдала ракетного удару шістьма ATACMS по місту Таганрог Ростовської області РФ. Пошкоджене промислове підприємство. В результаті згоріли машини, без опалення залишилися десятки будинків. Також писали, що пошкоджено військовий аеродром.

Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Берієва, що став ціллю ракет ATACMS, відіграє важливу роль у військовій інфраструктурі окупантів РФ. Завод спеціалізується на виробництві не лише літаків радіолокаційної розвідки А-50, але на виробництві протичовнових Ту-142 на базі Ту-95. Також там випробовують ударні БПЛА "Оріон". 

В Росії пригрозили, що нібито готують відповідь на удар по місту Таганрог. Таку заяву зробив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, це відбудеться тоді й так, як у РФ визнають доцільним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube