Росія після путіна. Чи може Максим Галкін стати президентом рф?

Останні рішення володимира путіна про проведення примусової мобілізації в рф та покарання за відмову воювати в Україні, наближає крах чинного російського режиму. Нам зараз неважливо, яким чином кремлівський диктатор втратить владу. Значно цікавіше розібратись, хто прийде на його місце. Останніми днями соцмережі активно обговорюють відомого коміка Максима Галкiна як реального кандидата на кремлівський трон. Чи можливо це? Нумо розбиратися.

Найкраща спілка – чоловік і жінка

Обговорення політичного майбутнього Максима Галкина розпочалось не навесні 2022 року, коли він засудив військову агресію рф проти України. І не після того, як 16 вересня Мін’юст росії нагородив його статусом інагента. А лише через кілька днів, коли дружина Галкина Алла Пугачова через свою сторінку в Instagram звернулася до російського мін’юсту із зкликом визнати інагентом і її теж. Пост, в якому примадонна російської естради підтримала чоловіка, набрав більше семисот тисяч «лайків» і майже сто тисяч коментарів та миттю розлетівся соцмережами та стрічками новин.

Пост Алли Пугачової 

Пугачова не просто солідаризувалася із чоловіком, а й осудила спецоперацію Z. «Це великий прорив. Оскільки Алла Борисівна, не зважаючи на те, що завжди була незалежною в оцінках та судженнях, все-таки ніколи не йшла проти влади – ані радянської, ані пострадянської», – прокоментував демарш співачки російський політтехнолог Станіслав Бєлковський.

На його переконання, Максим Галкін не став би вести таку небезпечну публічну активність без узгодження з дружиною. «Тобто позиція Алли Борисівни була відома заздалегідь. Вона просто чекала свого часу. Адже кожний вчинок має бути мотивованим. Як відповідь на присвоєння Галкіну статусу іноагента, така заява мотивована і ніяк не може бути засуджена.

Звісно, називати Пугачову лідером спротиву путінському режиму було б перебільшенням. Але вона, безперечно, знакова фігура в силу своєї багаторічної величезної популярності в рф. А окрім того, ще й людина з великою інтуїцією. «Тобто для багатьох заява Алли Борисівни – це ще й переконливий сигнал про те, що спецоперація заходить кудись зовсім не туди. Тому Пугачова так відкрито висловлюється», – говорить Станіслав Бєлковський.

На думку користувачів соцмереж, російський ремейк “Слуги народу” цілком можливий

І саме її висловлювання підштовхнуло українців до порівняння шоумена Галкіна з шоуменом Зеленським, яке зрештою вилилося у пророкування чоловіку Пугачової президентського майбутнього.  

Політичний клімат росії не такий, як в Україні  

Оскільки в кожному жарті є доля ймовірної правди, Інформатор звернувся до політологів за коментарями з цього приводу. «Я мало вірю в прямі аналогії. Не обов’язково, якщо людина комік, вона має ставати президентом. Найголовніше інше – умови в країні повинні бути такими, щоб існувала система, за якої існує вибір. Для рф це нереально. Там просто немає виборчої системи. Її путінський режим знищив за ці 20 останніх років повністю. Тому навіть якщо б Галкін дуже хотів стати президентом, в чому я сумніваюсь (адже необов’язково кожен комік вищою точкою своєї кар’єри вважає посаду президента), для втілення його бажання в реальність у рф немає механізмів», – категорично заявив нам політтехнолог Сергій Гайдай.       

На думку соціолога Андрія Єрьоменко, якщо сьогодні ситуація, за якої путіна змінив би якийсь несистемний політик, навіть не розглядається, то після завершення війни вона може змінитися. «Піcля поразки у війні з Україною росія влетить у свою дуже серйозну кризу. Там почнуть шукати інших кандидатів на престол – точніше кажучи, інакших, не таких, як попередник. І у цій якості може злетіти що завгодно, включаючи Галкіна. Але підкреслюю – в ситуації, коли почнуть шукати альтернативні варіанти, не схожі на попередні, і якщо цих інших не зіб’ють на підльоті», – говорить експерт.

За його словами, не можна порівнювати ситуацію в Україні на момент обрання Зеленського з ситуацією в рф. У 2019-му в Україні був цілком дієздатний, легітимний, визнаний і в країні, і за її межами президент, якого можна було критикувати або хвалити.  

А коли встане питання нових президентських виборів в рф, там не буде такого бонусу, як адекватна система влади, вона просто посиплеться, зазначає Андрій Єрьоменко. «Влада в Україні на момент обрання Зеленського могла забезпечити чесні вибори, і ми точно знаємо, що люди проголосували саме так. А в рф такого не буде», – каже він.

В Україні обирали Зеленського тоді, коли в нас вже були худо-бідно працюючи, дієздатні владні інституції, дві-три опозиційні сили, які знаходили між собою спільну мову і вирішували державні питання. Росія цього всього позбавлена. І там не буде звідки взятися новим кандидатам в президенти. Тому, вважає соціолог, в якості них у росії будуть випливати релікти, що сповідують печерний націоналізм, або носії якихось агресивних релігійних течій. Будуть і кандидати умовно ліберального напрямку. «В цьому звіринці, можливо, буде й Галкін, – допускає Андрій Єрьоменко. – Політичним гравцем він, можливо й буде, але це буде абсолютно інша гра, в якій у таких, як він, в рф немає шансів. Тож, проводити паралелі з Україною недоречно».

Політолог Юрій Романенко теж вважає такі паралелі невдалими. За його словами, не можна говорити, що Зеленський розпочав президентську кампанію, не маючи політичного бекграунда. «Коли студія «Квартал-95» запускала серіал «Слуга народу», вони розуміли, для чого це роблять. Це не секрет. Крім того,за Зеленським стояли фінансово-промислові групи і політичні гравці типу Арсена Авакова і Ігоря Коломойського, які з самого спочатку розглядали його не як головний, а другорядний варіант, але розраховували, що ним можна зіграти. Відповідно, коло цього розгорталася медійна і інформаційна інфраструктура. Там був зовсім інший рівень гри. А у випадку з Галкіним –  нашим людям просто хочеться побалакати на хайпову тему», – говорить Юрій Романенко. 

Галкін, на його думку, просто чесна, смілива людина. «І тут можна лише аплодувати йому стоячи за те, що він не поводить себе так, як 99% росіян, що бояться висунутися із своєї конформістської нори. Але вибудовувати коло цього якісь прогнози… Які вибори? Ще навіть війна не закінчилася. І невідомо чим вона закінчиться для рф і як скоро в них дійде до виборів», – зауважує політолог

Сміх вбиває владу

Про мінімальні шанси Максима Галкіна стати політичним суб’єктом в рф говорить і соціальний психолог Світлана Чуніхіна. Для цього, вважає вона, окрім політичних, є ще дві ключові причини, які пов’язані із соціо-культурними особливостями країни-агресора.

«По-перше, у Галкіна, на відміну від Зеленського, немає персонажу, в якого була б історія і з яким його могла б ідентифікувати велика кількість виборців. У Зеленського такий персонаж був. Я не можу стверджувати, що українці голосували за цей персонаж. Але якщо б у нього не було цього персонажу і історії, яку він розповів українцям практично про самих себе, шансів виграти вибори, принаймні з таким переконливим результатом, в нього було б набагато менше» – говорить експерт.  

Так чи інакше, відзначає вона, претензії на політичну кар’єру може заявляти лише людина, яка акумулює наратив, яка пояснює суспільству щось важливе про це суспільство в якійсь цілісній історії. До того ж ця історія має бути розказана мовою популярної культури та співзвучна самовідчуттю великої кількості людей. Відсутність всього цього перекреслює шанси Галкіна, ставить діагноз психолог.

Друга причина, за словами Світлани Чуніхіної, полягає в тому, що ставлення до влади в Україні завжди не таке, як в росії. «Є таке поняття – «дистанціювання від влади». Його ввів нідерландський вчений Хофстеде, який розслідував, чим відрізняється одна культура від іншої, для визначення різниці між елітами і звичайними громадянами певного суспільства. Він показав, що в розвинених демократичних країнах на відміну від менш демократичних ця різниця набагато менша, і еліти сприймаються як частина суспільства. Росія ж, безумовно, належить до країн з великою дистанцією між владою та суспільством. І обрання в ній президентом звичайної людини практично неможливо», – пояснює експерт.

У зв’язку з цим вона також згадує роман Умберто Еко «І’мя рози» і конфлікт, через який в ньому відбувається серія загадкових вбивств. Цей конфлікт полягав тому, що один монах всією своєю силою віри відстоював позицію, що сміх вбиває владу. Що сміх не угодний Богу, тому що обнуляє владу, у тому числі божественну. Думаю, що в росії з її традиціями сакралізації влади панують саме такі настрої. І поки непомітно навіть паростків демократизації та десакралізації влади. Насмішник, або постріл на чолі нації для них є образою, чимось протилежним ідеї влади. Ось через ці причини у Галкіна в росії немає перспектив бути обраним президентом», – каже Світлана Чуніхіна.           

Як раніше повідомляв Інформатор, володимир путін починає боятися свого оточення, він відсторонив Шойгу від ведення війни в Україні, але чомусь не прибирає його з посту міністра оборони.

Ольга Чорна