Росія переходить на реактивні дрони - частка таких атак уже сягає 25%, а РФ планує 50/50
Реактивні дрони варто називати крилатими ракетами, а Україна вже має досвід їхнього збиття, пояснює експерт
Росія поступово нарощує частку реактивних дронів у своїх повітряних атаках, і в середньому вона вже сягає близько чверті від усіх запусків. Окремі атаки можуть складатися з реактивних дронів на 50%, однак повністю замінити ними звичайні гвинтові безпілотники ворог поки не здатен. За характеристиками реактивні дрони фактично наближаються до крилатих ракет, а Україна вже має досвід їхнього збиття.
Про це головний редактор оборонного видання Defense Express Олег Катков заявив в етері "Київ 24" 19 серпня. Він пояснив, що показники різняться від атаки до атаки, тож кожен випадок потрібно розглядати окремо.
"Відносно того, що зменшилася кількість звичайних дронів, то все дійсно залежить від конкретної атаки, тобто вже треба розбирати кожну, але загалом якщо брати місячні показники, то так як говорили у командуванні Повітряних сил, то мова йде про те, що в деяких окремих може бути до 50% реактивних дронів. Але загальна пропорція - далеко від 100% лише реактивних, і того, що ворог перестане використовувати взагалі дрони з двигунами внутрішнього згоряння", - сказав Олег Катков.
Він уточнив, що наразі найімовірніша середня пропорція реактивних дронів у російських атаках становить близько 25%. Втім ворог має плани її збільшувати.
"Тому поки 100% реактивних дронів по Україні не запускається. Скоріше за все, пропорції близько 25%, але вони будуть намагатися збільшити, ворог має відповідні плани, у Головному управлінні розвідки про це говорили. Про те, що є плани [у РФ] досягти пропорцій 50 на 50", - зазначив Катков.
За його словами, Росія не просто масово замінює всі гвинтові "Шахеди" реактивними аналогами, а формує їхню кількість під конкретні цілі та завдання.
"Це не та ситуація, коли ворог має просто Шахеди і він їх запускає, і ми розуміємо, що вони всі гвинтові. Тобто він буде, скоріше за все, формувати відповідну кількість засобів до відповідної кількості цілей і їх типів, формуючи відповідну кількість далекобійних засобів ураження під конкретну задачу", - пояснив головний редактор Defense Express.
Головний редактор видання наголосив, що по суті реактивні дрони варто називати крилатими ракетами - тоді і загроза, і способи протидії стають зрозумілішими.
"Щодо загрози, то якщо ми просто будемо називати реактивні дрони крилатими ракетами, то одразу все стане на свої місця. Тому що якщо ми говоримо про летальний апарат, який має турбореактивний двигун мініатюрний, за рахунок крил ця конструкція тримається у повітрі і долає відповідну відстань, то це ми говоримо про крилату ракету. І взагалі різниця між крилатим дроном і крилатою ракетою дуже умовна", - додав Катков.
Як приклад експерт навів дрон "Герань-5", різницю якого з крилатою ракетою складно пояснити, та "Бандероль", який, за його словами, є крилатою ракетою без жодних варіантів.
"І як тільки ми починаємо називати речі своїми іменами, то одразу все, на мій погляд, вибудовується як потрібно. Тобто що потрібно для збиття крилатих ракет? Чи може Україна збивати крилаті ракети - так, відповідь абсолютно так, можемо, ми це робимо з 2022 року", - наголосив головний редактор Defense Express.
Катков також навів конкретні технічні параметри одного з реактивних дронів, які пояснюють, чому їх все ж можливо перехоплювати.
"Відносно того, що, наприклад, ці реактивні дрони, наприклад Герань-4, має швидкість, яка на крейсерській ділянці складає близько 300 км/годину. Така швидкість дозволяє її наздогнати деяким моделям українських зенітних дронів", - підсумував Катков.
Ворог нарощує глибину і масштаб ударів реактивними дронами
Українська ППО дедалі частіше фіксує реактивні дрони не лише на прифронтових напрямках, а й у глибокому тилу. Зокрема, керований дрон 18 серпня атакував місто Дубно на Рівненщині - це перший зафіксований випадок, коли така ціль долетіла аж до заходу України.
Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк раніше пояснював, що межа між гвинтовими та реактивними апаратами проходить на швидкості 300-500 км/год, і боротьба з такими цілями потребує принципово інших технологій перехоплення. За його словами, катастрофічного зростання одночасних запусків "Гераней" очікувати не варто, оскільки їхня кількість обмежена наявними пусковими установками. Водночас українські розробники вже мають перші зразки швидкісних перехоплювачів, здатних збивати реактивні модифікації, хоча масштабування виробництва залишається повільним процесом.
Раніше Інформатор повідомляв, що 19 серпня Житомир опинився під масованою атакою реактивних дронів, і снаряд влучив у будівлю Головного управління Національної поліції в області. Це вже не перший подібний удар по регіону протягом серпня - до цього постраждали цехи приватного підприємства та об'єкти критичної інфраструктури.
Також ми писали, що росіяни за один день, 18 серпня, запустили по Україні 76 реактивних "Шахедів", основний удар прийшовся на Київську область, а українська ППО збила та подавила понад 70 ворожих дронів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
