В МЗС заявили, що слова президента США про відновлення територіальної цілісності України стали наслідком копіткої роботи Києва на всіх рівня
Заяви президента США Дональда Трампа про можливість для України відновити контроль над усіма своїми територіями стали наслідком тривалої дипломатичної роботи Києва. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.
"Те, з чим ми маємо справу, - це не серіал на Netflix, а дуже копітка щоденна робота. І ви самі бачите, як еволюціонували українсько-американські відносини за останні місяці", - наголосив він.
За словами дипломата, позиція Трампа не була випадковим емоційним жестом, а результатом системних контактів на різних рівнях: від зустрічей і телефонних розмов президента Володимира Зеленського з американським колегою - до щоденних консультацій між радниками з нацбезпеки, де важливу роль відіграє керівник ОП Андрій Єрмак.
"На рівні президента Зеленського, який мав декілька зустрічей і телефонних розмов з американським лідером. На рівні міністра закордонних справ. На рівні Андрія Єрмака, він є важливим елементом мережі радників з національної безпеки, які ледь не щодня проводять між собою консультації. На рівні Рустема Умєрова… На рівні прем'єр-міністра", - розповів заступник міністра.
Водночас Кислиця зауважив, що про швидкі практичні результати говорити зарано: тривають перемовини з європейськими партнерами та США щодо безпекових гарантій, а також економічного й фінансового співробітництва.
Після зустрічі з українським лідером президент США назвав Росію "паперовим тигром", поставивши під сумнів її реальну силу. Він заявив, що Україна здатна повернути усі свої території у первісному вигляді, як це було до війни. І зробити це можна за допомогою Євросоюзу. Трамп зазначив, що ознайомився з військовою та економічною ситуацією між Україною та Росією. Після цього він побачив, у яких серйозних проблемах опинилася російська економіка.
Втім видання The New York Times пише, що такий розворот у риториці виглядає несподіваним і залишається без пояснень. У Європі ж підозрюють: за гучними словами може стояти бажання дистанціюватися від війни.