Рекорд з 2022 року - росіяни масово просять Кремль про завершення війни - ISW
Росіяни б'ють рекорд пошуку про кінець "СВО" на тлі ударів дронів і дефіциту пального
Росіяни рекордно часто шукають в інтернеті інформацію про можливе завершення війни проти України. Лише за тиждень з 22 по 28 червня понад 137 тисяч запитів у "Яндексі" містили питання, коли Росія припинить так звану "спецоперацію" в Україні - це найвищий тижневий показник з початку повномасштабного вторгнення. Паралельно падає рейтинг довіри до Путіна, а все більше росіян відкрито виступають за мир.
Про це йдеться у черговому звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики посилаються на дані незалежного видання "Можем объяснить", яке назвало показник рекордним від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Значна частина запитів припала на Московську область, Санкт-Петербург і Ленінградську область - саме ті регіони, де Кремль посилював системи протиповітряної оборони, проте не зміг повністю захистити їх від українських далекобійних ударів.
Попередній рекорд зафіксували у травні, коли українські безпілотники здійснили одну з наймасштабніших атак на Москву та Московську область - тоді аналогічний запит росіяни вводили понад 107 тисяч разів. Червневий показник перевищив його майже на третину.
Зростання пошукової активності відбулося на тлі поширення дефіциту автомобільного пального практично на всі регіони Росії. Одночасно росіяни стали активніше шукати інформацію про бомбосховища - особливо у Москві, яка лише цього місяця пережила дві масовані атаки безпілотників.
За даними "Яндекс Wordstat" для Москви та Підмосков'я, термін "бомбосховища" шукали 33 700 разів у травні - порівняно з 10 500 у січні минулого року. Інтерес до теми зріс більш ніж утричі за півтора року.
Рейтинг Путіна впав до мінімуму з початку повномасштабної агресії
За опитуванням пов'язаного з Кремлем Фонду громадської думки (ФОМ), проведеним з 19 по 21 червня, рейтинг схвалення Путіна впав на 5 відсоткових пунктів - з 74% до 69% - невдовзі після наймасштабнішого удару України по Московській області. Для порівняння: навіть під час оголошення мобілізації восени 2022 року, деокупації Херсона чи заколоту Пригожина рівень довіри в опитуваннях ФОМ ніколи не опускався нижче 74-76%.
В ISW вважають, що Кремль зберігає політичний вплив на дані держсоціологічних структур. Проте примітно, що ФОМ сам визнає зростання невдоволення Путіним усередині країни більш ніж через чотири роки війни.
За результатами дослідження Інституту конфліктології та аналізу Росії, проведеного у травні, 81% росіян заявили, що підтримали б завершення війни "хоч завтра". Це найвищий показник за весь час спостережень - раніше рівень коливався лише в межах 72-75%. Водночас частка прихильників продовження війни "до повної перемоги" скоротилася з 13% до 9% - це найнижчий рівень підтримки бойових дій від початку повномасштабного вторгнення.
Кремль намагається будувати образ неминучої перемоги, проте реальна картина інша. Путін ретельно конструює наратив, в якому перемога Росії є неминучою, і при цьому відхиляє українські пропозиції про припинення вогню, демонструючи небажання вести переговори в добросовісний спосіб.
Що відбулося на тлі втоми росіян від війни
Останні дані свідчать, що російське суспільство дедалі більше втомлюється від війни - Кремлю не вдається ізолювати населення від її наслідків. 25 червня президент Зеленський затвердив "40-денну кампанію тиску на державу-агресора" з метою змусити Росію завершити війну. У ніч на 26 червня безпілотники атакували Москву та Московську область - вибухи лунали по всій території.
В ISW зазначають, що Путін 28 червня намагався представити просування армії як стрімке, а перемогу Росії у війні - як нібито неминучу. Проте реальні темпи говорять інше: у червні російські війська просувалися в середньому на 3,79 квадратного кілометра на день - значно менше, ніж влітку минулого року. Тоді середній показник становив 16,65 квадратного кілометра на день.
Дрони і паливна криза змінили настрої в Росії
Росія втратила близько 25% виробництва бензину порівняно із середніми показниками минулого року. Морський експорт нафтопродуктів за першу половину червня впав на 15%. Дефіцит або обмеження продажу пального зафіксовані від Криму до Сибіру та Далекого Сходу. На думку аналітиків, саме поєднання ударів по нафтопереробних заводах і паливної кризи зламало колишній образ "захищеного тилу".
Західні журналісти пов'язують падіння рейтингів з нездатністю Кремля ізолювати суспільство від наслідків війни. Удари по Криму, Москві та інших регіонах показують росіянам, що війна має зворотний ефект - вона впливає на авіасполучення, пальне, електроенергію, відпустки і відчуття безпеки.
Росіяни моделюють апокаліпсис та рахують витрати Кремля на війну
Тривога від ударів дронів у Москві вже давно вийшла за межі новинної стрічки. Росіяни самостійно моделюють сценарії колапсу Москви без бензину - з порожніми полицями, транспортним хаосом і сміттям на вулицях. Настрої в столиці та Підмосков'ї змінюються разом із кожною новою хвилею атак і черговим перебоєм на заправках.
За оцінками Яніса Клюге, старшого наукового співробітника Німецького інституту міжнародних і безпекових справ, військові витрати Росії на початку 2026 року зросли більш ніж на 30% порівняно з попереднім роком і досягли 46% від загальних бюджетних витрат. Це означає, що на кожен другий рубль з федерального бюджету іде на фінансування війни - і саме такий темп витрат, за даними аналітиків, дедалі більше відчуває на собі пересічний росіянин.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
