Блогер Дмитро Чернишев описав, що трапиться з мегаполісом при дефіциті пального: від порожніх полиць до санітарної катастрофи
Що трапиться з мегаполісом розміром із Москву, якщо зникне бензин і дизель - цю просту та страшну модель розписав письменник і блогер Дмитро Чернишев, який виїхав із Росії в березні 2022 року. Він змоделював ланцюгову реакцію та опублікував її у соцмережі. Висновок однозначний: сучасне місто - це організм, що живиться паливом щогодини.
Автор починає з прикладу зі світової практики. У дописі у Facebook згадується страйк прибиральників у Нью-Йорку 1968 року: тоді 7000 сміттярів відмовились виходити на роботу через незгоду мерії підняти їм зарплатню. Вже через дев'ять днів на вулицях накопичилось 100 000 тонн відходів, армія щурів вийшла на поверхню - і в місті оголосили надзвичайний стан. Вперше з 1931 року, коли Нью-Йорк пережив епідемію поліомієліту. Блогер наводить цей приклад як точку відліку для розмови про паливний дефіцит - адже Москва набагато більша, а пауза між нормальним і катастрофою вимірюється лічені дні.
Сучасне місто майже нічого не виробляє саме - воно існує завдяки тисячам вантажівок щодня. Запаси продовольства розраховані не на тижні, а на дні, а іноді й на години. Молоко в супермаркеті - запас на 1-2 дні, хліб - менше доби, овочі - 2-3 дні. Саме тому паливна криза у мегаполісі розгортається не поступово, а лавиноподібно.
За описом блогера, перша фаза кризи майже непомітна. На АЗС виникають черги, таксисти й кур'єри скуповують залишки пального, формується чорний ринок. Ціни злітають втричі - паливним компаніям стає вигідніше продавати "наліво". Сварки й бійки на заправках стають звичним явищем.
Далі зупиняються автобусні маршрути - бо парки економлять дизель. Стройки завмирають: немає бетону, арматури, самоскидів. Швидка допомога виїжджає лише на найтяжчі виклики. Через тиждень у звичайному магазині першими зникають хліб, молоко, яйця і м'ясо. Люди починають розмітати крупи й консерви - і полиці пустіють стрімко, бо два процеси відбуваються одночасно: постачання падає, а попит зростає.
Потім зникають кур'єрські служби й маркетплейси. Лікарні опиняються в кризі - туди треба щодня доставляти ліки, кров, витратні матеріали. В аптеках закінчуються інсулін, антибіотики, серцеві препарати. І врешті - сміттєва катастрофа: кожен мільйон мешканців виробляє щодня 600-1000 тонн відходів. Через три дні контейнери переповнені, через тиждень сміття лежить скрізь, через два тижні - санітарний колапс. І все це - на тлі спеки.
"А якщо Україна почне бити по газовій інфраструктурі, то в Москві почнуться перебої з електрикою. Московська каналізація працює завдяки насосним станціям. Просто спробуйте на хвилину уявити, що буде зі столицею, якщо в ній перестане працювати каналізація - нечистоти почнуть переповнювати колектори і виходити назовні", – зазначив Дмитро Чернишев.
Масштабні удари України по російських НПЗ спровокували дефіцит пального у понад 80 регіонах РФ. Це призвело до найсильнішої паливної кризи в країні за останні два десятиліття. Обмеження запровадили навіть великі мережеві АЗС - відпускають по 20 літрів в одні руки.
Московський нафтопереробний завод у Капотні двічі атакували протягом одного тижня. Він забезпечує близько 40% потреб столиці в бензині та половину - в дизелі. Удари безпілотників вивели завод з експлуатації щонайменше на шість місяців.
Черги на автозаправках дісталися навіть Рубльовки - одного з найдорожчих районів поблизу Москви. Там мешкає політична та бізнес-еліта країни. Путін визнав, що атаки дронами спричинили дефіцит пального в окремих регіонах, однак запевнив, що Росія нібито дає цьому раду.
Удари по російських нафтобазах обернулись не лише знищеними запасами пального, а й масштабними судовими розглядами. Нові факти з арбітражних судів підтверджують: наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. Про це свідчать матеріали, які вивчав Інформатор.
Щоб утримати запаси пального всередині країни, Москва повністю заборонила експорт бензину з 1 квітня. Потім запровадили заборону на вивезення авіаційного гасу та наростили закупівлі в Білорусі. Порівняно з попереднім роком потреба Росії в імпорті світлих нафтопродуктів може зрости більш ніж удвічі.