Червень став переломним - удари по російському тилу перейшли в системну кампанію виснаження
За червень Росія заявила про 7 923 збитих українських безпілотників - на 21% більше, ніж у травні. Атаки на НПЗ, дефіцит бензину і закриття аеропортів
Червень змінив характер дронової війни проти Росії - від поодиноких далекобійних ударів до системного тиску на весь тил агресора. Масовані атаки по Московській агломерації перетворилися на ритмічну практику, а наслідки відчула вся Росія - від черг на заправках до перебоїв зі зв'язком. Цифри офіційної статистики Міністерства оборони РФ фіксують стрибок, який неможливо приховати. За один місяць кількість заявлених збитих українських БПЛА зросла на 21% порівняно з травнем.
У червні Міноборони РФ звітувало про збиття 7 923 українських безпілотників - лише нічних атак, без урахування денних епізодів. Ці дані опублікував Telegram-канал аналітика andriyshTime на основі офіційних зведень. Для порівняння, у травні цей показник становив 6 534 БПЛА. Середнє за ніч зросло з 211 до 264 БПЛА. Якщо у травні показники понад 300 дронів за ніч були винятком, то у червні діапазон 200-400 став майже нормою.
Найбільші нічні атаки червня:
- 26 червня - 660 БПЛА (рекорд місяця)
- 18 червня - 555 БПЛА
- 30 червня - 419 БПЛА
- 6 червня - 376 БПЛА
- 3 червня - 354 БПЛА
Після 18 червня масовані атаки почали повторюватися регулярно - друга половина місяця стала якісно іншою за щільністю та інтенсивністю ударів. У ніч на 26 червня Міноборони РФ стверджувало про знищення 660 дронів. Російські ЗМІ назвали цей наліт наймасштабнішою нічною атакою за весь час війни.
Що сталося з російським тилом у червні
Україна активізувала далекобійні удари по території Росії, і під атаки потрапили військові об'єкти, нафтопереробні підприємства, логістична інфраструктура та об'єкти в окупованому Криму. Наслідки вийшли за межі суто військових: червень став першим місяцем, коли атаки почали напряму впливати на повсякденне життя в Росії - з'явились дефіцит бензину та черги на АЗС, перебої з електропостачанням, регулярне закриття аеропортів, відключення мобільного інтернету та зростання логістичних витрат.
Станом на червень 2026 року українські дрони уразили 16 великих російських НПЗ та зупинили роботу понад 40 технологічних установок. 16 червня українські дрони вперше атакували НПЗ у Капотні - пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6, що змусило завод зупинити роботу. Щоб дістатися до об'єкта за 12 км від Кремля, дронам довелося подолати чотири кола російської ППО.
Московський нафтопереробний завод у Капотні, який двічі потрапив під удари, не відновить роботу до кінця 2026 року - ремонт займе щонайменше пів року. Червень став рекордним і за кількістю повітряних ударів по підприємствах військово-промислового комплексу - за місяць атаковано щонайменше 13 об'єктів. Це найвищий показник від початку 2026 року.
Українські дрони обвалили виробництво бензину в Росії на 25% - десятки регіонів ввели талони. Збільшення кількості та покращення характеристик безпілотників підвищили результативність атак у глибокому тилу ворога. Тільки за червень відбулося близько 35% усіх верифікованих успішних ударів всередині Росії за цей рік.
Масштаби російської території, які раніше вважалися оборонною перевагою, тепер ускладнюють захист інфраструктури. ППО змушена покривати як величезну лінію фронту, так і віддалені об'єкти. За оцінками військових аналітиків, Міноборони РФ завищує кількість збитих БПЛА - але навіть озвучена цифра демонструє нарощування атак. Фактично Росія більше не може приховувати масштаби повітряної загрози: навіть офіційні дані Кремля є доказом того, що кампанія виснаження тилу переходить у нову фазу.
Чим це загрожує Росії надалі
Українські удари поставили Путіна перед важким вибором: обмежити експорт нафти задля стримування невдоволення населення чи продовжити експорт заради фінансування армії, прирікаючи громадян на паливний дефіцит. Україна планує випустити понад сім мільйонів безпілотників цього року порівняно з понад двома мільйонами у 2024 році. Паралельно нарощуються потужності виробництва далекобійних апаратів - оборонні підприємства прагнуть вийти на темп до 300 далекобійних дронів на день.
Спроби Кремля стягнути системи ППО з інших регіонів для захисту Москви лише оголюють решту території РФ, роблячи її вразливою для нових атак. Наприкінці червня президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження "40-денної операції впливу" на Росію з метою примусити агресора до припинення війни. Тобто те, що розпочалося у червні - не пік, а вихідна точка нового етапу.
Москва під тиском безпілотників - що відбувається в столиці РФ
Після серії наймасштабніших атак українських безпілотників Москва опинилася в незвичній ролі - не тилового анклаву, а мішені. Удари по московській агломерації стали вже ритмічною практикою цього місяця, і кожна нова хвиля викриває ті самі вразливості. У Москві вже вводились обмеження на заправках по 20 літрів на авто після постійних атак нафтобаз та НПЗ.
Атаки на Санкт-Петербург відбулися на початку червня, коли в місті якраз проходив Міжнародний економічний форум - флагманський захід Кремля, покликаний демонструвати міць країни. Учасники форуму стали свідками не сили, а вразливості Росії: небо над містом затягнуло чорним димом від удару по сусідньому нафтовому терміналу. 28 червня Путін вперше публічно визнав, що після ударів по нафтопереробних заводах і нафтобазах у Росії виникли проблеми з автомобільним паливом.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
