Рамштайн та ескалація невизначеності: головні події 6 вересня
Захід стримано реагує на українські ініціативи та мабуть не підтримав перезавантаження уряду, а популярні ньюзмейкери протирічать один одному: це викликає відчуття хаосу, що зростає
Зеленський особисто взяв участь у Рамштайні. Більш за те, він заговорив про перспективи завершення війни. «Цієї осені», - так голова держави сформульував скоріше не прогноз - а завдання для України та світової спільноти. Це ймовірно була перша зустріч президента із представниками влади західних країн після перезавантаження влади, що відбувалося в Києві останніми днями. Вже зрозуміло: ставлення Заходу до цього перезавантаження виявилося суперечливим. Інформатор підводить підсумки п’ятниці, 6 вересня 2024 року - разом із підсумками гучних відставок у владі.
Рамштайн не став переможним шоу
Навіть особиста присутність Зеленського на черговій зустрічі із партнерами України на військовій базі НАТО Рамштайн у Німеччині не перетворила цей захід на шоу. Так, допомога надійшла, але масштабами вона не вражає.
Зеленський розповів, що зараз особливо необхідно Україні. Так, і ми всі це знаємо - більше систем ППО, більше винищувачів F-16. Про F-16 звісно говорив і Зеленський. На жаль, говорив лише він - інші учасники заходу намагалися цієї теми уникнути. Можливо, свою роль зіграв інцидент із катастрофою одного такого винищувача. Причини тієї катастрофи все ще не встановлено, навіть попри долучення західних фахівців. Докладніше >>>
Мабуть найбільший пакет допомоги цього разу анонсувала Німеччина. Партнери з Берлина обіцяють танки Leopard у значній кількості та гаубиці PzH 200. Про це повідомило видання Spigel. Докладніше >>>
Але у підсумку відчувається розчарування. Можливо, це чисто психологічне: Україна пережила кілька руйнівних бомбардувань. Останнє - сьогодні, у Павлограді, де більш, ніж півсотні поранених, є загиблий. Докладніше >>>
Окрема тема - напруження на фронті, наступ росіян на Сході. У цій ситуації хотілося б значних надходжень зброї та техніки. Але підсумки Рамштайна є набагато меншими, ніж напередодні малювала колективна уява суспільства.
Скептики називають окрім зрозумілих ще одну причину, чому Рамштайн дещо розчарував. Можливо, це відображення невдоволення Заходу щодо поточної політики Києва. Навіть розрекламоване перезавантаження влади викликає десь у колах союзників стурбованість. Але це не точно.
Ескалація невизначеності
А ось що точно: 6 вересня Україна побачила розбіжності у заявах офіційних осіб та очевидців з міст. Це особливо показово було після заяви Сирського: 5 вересня головком ЗСУ повідомив, що українські захисники змогли зупинити просування російських окупантів на Покровському напрямку.
Вже сьогодні набув популярності погляд з місця подій. Микола Мельник, офіцер, який воює на Донбасі, в своєму Facebook оприлюднив скептичне: «якщо це стабілізація, то я балерина».
"Росіяни продовжують просуватись. Час вивести бригади без великих втрат із зашморгу втрачено, тепер скоріш за все буде Авдіївський сценарій, коли відступ був "контрольованим" лише у звітах батьків командирів", - написав Мельник. Докладніше >>>
Водночас приходили й інші тривожні військові новини. Наприклад, кількість самовільно залишивших частину (СЗЧ) в Україні досягла критичної позначки - 80 тисяч за час повномасштабної війни. Ця тривожна статистика свідчить про серйозні проблеми в морально-психологічному стані військовослужбовців та викликає питання щодо зміни підходів в рекрутингу, управлінні та бюрократичних процедурах, з якими стикаються військові. Докладніше >>>
Це загалом відзеркалює речі, про які вже давно розповідають військові. І про що писали воєнкори. Юрій Бутусов, наприклад, відзначав, що Покровськ здають через безвідповідальність. Український воєнкор окремо зупинився на питанні неналежної підготовки мобілізованих, через яку вони більше заважають у обороні на Донбасі.
Парадоксальним чином генерал Сирський зранку теж фактично визнав, що підготовка мобілізованих відбувається неналежним чином. Це мабуть взагалі риса війни, коли вкрай бракує точної інформації щодо бойових дій - і частина інформації сприймається на віру. І в якийсь момент з’ясовується, що ми віримо водночас і Сирському, і офіцеру Мельнику. І при тому ситуація по собі залишає певну невизначеність.
Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ
"Звичайно, кожен хоче, щоб рівень підготовки був найкращим, щоб ми готували висококваліфікованих професійних військовослужбовців. Водночас динаміка на фронті вимагає від нас якнайшвидшого залучення військовослужбовців"
Головком - про підготовку новобранців
Мабуть хід подій на початку вересня відображає ескалацію цієї невизначеності. Це коли Зеленський каже, що маємо добитися миру вже восені і водночас каже, що Путін не схильний до діалогу.
Чи коли у ВР, під час години уряду, що перетерпає зараз ґрунтовних змін, голова Міненерго Галущенко та прем’єр Шмигаль водночас кажуть, що попри ракетні удари, що відбулися, енергосистема майже готова до нормальної роботи в зимовий період:
«З’явилося дуже багато експертів, які кожен день там якісь вкидають: там 20 годин без світла, 18. Насправді вони нічого не знають. Тому що, якщо не буде ударів, які критично вплинуть на енергосистему, ми пройдемо цю зиму в нормальному режимі», - каже Герман Галущенко. Докладніше >>>
А через пару годин Шмигаль каже, що вже відомо про нові удари, що росіяни запланували по енергетиці, тож зберегти генерацію буде проблемою. Через таки от протиріччя життя стає максимально непередбачуваним.
Перезавантаження уряду: підсумки
Цікаво, що за даними Google Trends - системи, що аналізує запити українців до пошукової системи, гучні відставки та призначення у владі мабуть залишилися поза увагою пересічного читача новин. Але це перезавантаження уряду дуже зацікавало Захід. В європейських та американських медіа навіть з’явилися критичні статті, де йшлося про окремі сумнівні призначення та підсилення впливу голови ОП Єрмака на виконавчу владу після всіх ротацій, що відбуваються.
Тут мабуть існує парадокс: на початку року саме Захід наполягав на очищенні влади та відставках політиків, які скомпроментували себе, зокрема, корупційними діями. На це перезавантаження очікували половини року - і ось воно відбулося. Тепер західні медіа критикують Зеленського за них.
"Лідери опозиції звинувачують Зеленського в тому, що він все частіше призначає на державні посади людей зі свого вузького кола близьких союзників, намагаючись консолідувати владу навколо свого офісу", - пише приміром впливове та аналітичне Politico.
Інформатор детально проаналізував підсумки чисток у владі. Висновок, який ми зробили: так, влада стає ще більш консолідовано. Захід втрачає важелі впливу через персональні контакти, що мали, наприклад, голова МЗС Кулеба чи голова Укренерго Кудрицький. Він незадоволений, але навряд чи втрутиться. Бо для тих чисток Зеленський обрав найсприятливіший момент - початок фактичної передвиборчої кампанії у США, коли Білий дім, навіть як він незадоволений, не йтиме на відкритий конфлікт. Тож все, що мало статися - сталося. Крапка…
Та наостанок - ще декілька важливих новин 6 вересня, які можливо варто обміркувати:
- Як контракти промисловості впливають на графіки відключень: в Укренерго пояснили, чому Київ та Дніпро частіше сидять у темряві після ракетних обстрілів 26 серпня, ніж Львів та Вінниця.
- Важкий текст: Львів прощався з членами родини Базлевичів, які загинули внаслідок обстрілу 4 вересня
- Післямова до відставки голови Укренерго Кудрицького: будувати захист електропідстанцій у Харкові Укренерго довірило фірмі, через яку Добкін ледь не сів у тюрму
