Ракети Іскандер тепер із смертельним сюрпризом - популярний моніторинговий канал зробив попередження
єРадар попередив про касетні боєприпаси балістичних ракет - суббоєприпаси становлять смертельну небезпеку навіть після удару
Популярний моніторинговий Telegram-канал єРадар оприлюднив попередження щодо особливої небезпеки російських балістичних ракет "Іскандер-М" із касетними бойовими частинами. Росія дедалі активніше застосовує цей тип зброї проти мирного населення України - суббоєприпаси, що розсипаються після вибуху ракети, становлять смертельну загрозу не лише в момент удару, а й тривалий час після нього. Знайшовши такий "сюрприз" на вулиці, не можна наближатися до нього - це фактично прихована міна.
Канал єРадар позиціонує себе як військово-аналітичний ресурс, що здійснює моніторинг ситуації у повітряному просторі та публікує попередження щодо ворожих повітряних ударів. Російські окупаційні війська регулярно застосовують по українських містах і селах балістичні ракети 9М723 ("Іскандер-М") з касетними бойовими частинами. Ракета може доповнюватися касетною бойовою частиною: корпус розкривається у повітрі, вивільняючи суббоєприпаси, тоді як залишки боєголовки та двигун продовжують рух за інерцією й падають майже неушкодженими.
Касетна бойова частина балістичної ракети 9М723 складається з 54 суббоєприпасів масою 7,5 кг кожний, які містять 1,5 кг вибухової суміші на основі A-IX-2. Ракета підлітає до цілі, розкривається на висоті від 1,5 до 1 км і розсипає суббоєприпаси. Касетні варіанти розкидають суббоєприпаси на площі до кількох гектарів, забезпечуючи масове ураження техніки та живої сили.
Суббоєприпаси можуть спрацьовувати на дотик і від контакту розірватися, тому їх не варто чіпати і ніяк з ними не контактувати. Касетні суббоєприпаси виконані у формі кулі розміром близько 10 см та мають сріблястий колір, тому можуть привернути увагу дітей. Вони падають з висоти, з підбитої ракети, що летіла на великій швидкості, тому можуть не лише впасти, а й застрягти у дереві - побачити такі "сюрпризи" можливо не лише під ногами.
Чому касетні удари стали особливо небезпечними
Касетні боєприпаси заборонені міжнародною конвенцією, яку підписали 123 країни світу. Їхня особлива небезпека полягає в тому, що суббоєприпаси розкидаються на великій площі, а частина з них не детонує одразу, перетворюючись на міни уповільненої дії для цивільного населення. Багато країн відмовилися від застосування таких боєприпасів через високий ризик жертв серед мирного населення. Суббоєприпаси, що розкидаються з контейнерів бойової частини, не завжди детонують і можуть роками пролежати в землі.
Атака балістичною ракетою "Іскандер-М" з касетною частиною застосовувалася під час удару по Одесі та спричинила велику кількість жертв. За відкритими звітами Повітряних Сил України, 2024 року застосували близько 302 балістичні ракети різних типів, у 2025 році показник зріс до 511, а вже за перші чотири місяці 2026 року зафіксували 291 пуск. У 2026 році Росія здатна за місяць виготовляти близько 60 ракет "Іскандер-М".
Якщо раніше касетні суббоєприпаси могли з'явитися лише на тій території, до якої дійшли бої, то тепер шанси натрапити на такі вибухонебезпечні предмети є майже по всій Україні. При виявленні підозрілих предметів треба негайно відійти на безпечну відстань і зателефонувати до рятувальних служб - лише піротехніки можуть безпечно знешкодити такі знахідки.
Що варто знати про арсенал "Іскандера-М"
ОТРК "Іскандер" може застосовувати широкий набір бойових частин. Для ураження цілей на площі та техніки в окопах служить касетна бойова частина з дистанційним підривом у повітрі 54 бойових елементів. Частина касетних боєприпасів дає можливість здійснити дистанційне мінування ґрунтових доріг: натискними мінами ПФМ-1, а також мінами-розтяжками ПОМ-2 та протитанковими магнітними мінами ПТМ-3. З 2022 року "Іскандери" стали масовим інструментом у війні проти України - пускові установки діяли з Курської, Ростовської областей, Таганрога, окупованого Криму та спочатку з Білорусі.
Вночі 2 червня 2026 року ворог застосував по Україні "Іскандери-М": Повітряні сили ЗСУ зафіксували 33 ракети, запущені з Брянська, Курська, Ростовської області та тимчасово окупованого Криму. Силам ППО вдалося збити лише 11 із них. Саме низький відсоток перехоплення балістичних ракет робить касетну загрозу такою актуальною: більшість "Іскандерів" досягає цілі, а суббоєприпаси після цього ще тривалий час залишаються небезпечними.
Попередні удари та реакція України
Українські військові 5 червня успішно вдарили по установці ОТРК "Іскандер" у Брянській області - росіяни з цієї зброї хотіли атакувати Київ. Підрозділи ЗСУ разом із СБУ завдали ракетного удару по районі зосередження підрозділу ракетних військ РФ - підрозділ 26 ракетної бригади з Брянської області намагався вдарити по одному з українських населених пунктів. Превентивне знищення пускових установок залишається одним із найефективніших способів захисту від касетних балістичних ракет.
Окупанти також ведуть роботу над новою балістичною ракетою для "Іскандера" з дальністю до 1000 км - вона отримала неофіційне позначення "Іскандер-1000" і нібито матиме "доопрацьовану бойову частину". Втім, аналітики роблять поправку: заяви про гіпотетичний "Іскандер-1000" лунають на тлі погроз Кремля розгорнути ракети середньої дальності наземного базування. Це означає, що в разі появи нової ракети загроза від касетних ударів може поширитися ще на більшу частину України.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Рік полювання і 100 тисяч вбитих окупантів - експерт Копитько пояснив математику роботи Сил безпілотних систем, яка лякає Путіна
- Шахеди летять в Україну просто з конвеєра — "Флеш" проаналізував дати виробництва збитої зброї РФ
- Волошин спростував брехню Путіна про захоплення Росією 80% Запорізької області
