Росія змінює тактику атак, цілячись у тепло- і водопостачання українських міст перед зимою.
Росія переорієнтовує удари з великих електростанцій на системи опалення та водопостачання українських міст, готуючись до нового витка "енергетичної війни" взимку 2026-2027 років. Українська енергетика вже готується до можливих масованих атак значно раніше, ніж торік, будуючи менші резервні джерела живлення, зміцнюючи підстанції та готуючи резервні системи для збереження тепла й води. Підготовка триває навіть попри те, що російські удари по енергетичній інфраструктурі не припиняються й улітку.
9 серпня російська атака на Одесу пошкодила енергооб'єкти, залишивши частину міста без електрики, мобільного зв'язку та води, а згодом влада повідомила про відновлення живлення для близько 90 тисяч абонентів. Про це пише видання Washington Times. Через чотири дні росіяни пошкодили інфраструктуру дунайського порту Ізмаїл і знеструмили частину міста. Крім того, Росія посилила атаки на нафтогазову галузь: за даними державного Нафтогазу, 7 серпня одним ударом пошкодили сім видобувних об'єктів Укрнафти, а через два дні черговий масований удар влучив у виробничі потужності й бурову установку Групи Нафтогаз по всій країні.
"Цього року Україна готується до зими з особливою інтенсивністю, і підготовка почалася рано, ще у лютому-березні. Вперше за роки війни, на мою думку, українська влада розпочала підготовку до зими вчасно і так, як цю роботу і слід робити", - розповів керівник Київського центру досліджень енергетичної галузі Олександр Харченко.
Минула зима стала суворим випробуванням для енергосистеми: повторювані ракетні та дронові атаки спричиняли тривалі перебої з електрикою, теплом і водою в періоди сильних морозів. Масований удар 12 лютого залишив майже 300 тисяч мешканців Одеси без води, а тисячі багатоповерхівок у Києві - без опалення.
"Минула зима показала, де саме система найвразливіша - критична інфраструктура великих міст, насамперед теплопостачання, а також водопостачання і водовідведення під час сильних морозів", - зазначив Олександр Харченко.
Президент Володимир Зеленський ще у березні попереджав, що українська розвідка очікує перетворення водопостачальної інфраструктури на одну з головних цілей Росії, і доручив місцевій владі готуватися заздалегідь. Відтоді уряд розробив плани стійкості для регіонів і великих міст, що охоплюють електропостачання, теплопостачання, водопостачання та інші базові послуги. План для Києва Рада національної безпеки і оборони затвердила 5 серпня.
За словами Харченка, найбільші теплоелектроцентралі практично неможливо захистити через їхні розміри, тому наголос зроблено на децентралізації - менші генератори резервують котельні, насосні станції та водоочисні споруди. Україна вже кілька років додає газові турбини, газопоршневі генератори, батареї та інші розподілені джерела живлення, здатні працювати, коли великі станції чи лінії електропередач виходять з ладу.
"Разом узяті, децентралізована генерація електрики й тепла, резервне живлення для водопостачання та фортифікації, що будуються, це серйозно ускладнить уже заявлені плани кремлівського режиму заморозити Україну", - підкреслив Олександр Харченко.
Ключову роль у підготовці відіграють атомні станції. За даними компанії Енергоатом, станом на 7 серпня планове технічне обслуговування й перезавантаження вже завершили на п'яти ядерних енергоблоках, а вся кампанія з обслуговування випереджає графік на 21 день, що підвищує шанси на готовність дев'яти доступних реакторів до пікового зимового попиту. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив цього місяця, що аварійні хаби отримали 5700 тонн міжнародної допомоги цього року, а понад 3300 тонн обладнання, демонтованого зі станцій у Німеччині та Литві, вже доставили для повторного використання в Україні. Мета уряду - створити резерви критичного обладнання в потрійному обсязі від очікуваних потреб.
Якщо раніше російські кампанії концентрувалися переважно на великих генеруючих станціях і високовольтній інфраструктурі, то тепер Москва змінює тактику разом із адаптацією українського захисту. Мінулої зими Росія дедалі частіше застосовувала зростаючий флот відносно дешевих ударних засобів для точкових атак на менші, але критично важливі вузли - саме ті, що забезпечують опалення й воду для мешканців великих міст.
Українські інженери водночас змушені терміново шукати відповідь на нову загрозу для ліній електропередач. За інформацією ГУР, у крила російських безпілотників тепер вмонтовують вибухівку, здатну перерізати металеві опори ЛЕП, і захист від такої зброї потребує швидкої технічної реакції.
Раніше Інформатор повідомляв, що Росія розробила дрони проти ліній електропередач, здатні перерізати металеві опори, а українські військові вже терміново вивчають способи протидії новій загрозі.
Також ми писали, що Київ отримав 160 мільйонів євро від ЄС та ЄБРР на зміцнення енергетичної стійкості столиці. Кошти підуть на децентралізацію теплопостачання та підтримку комунального підприємства "Київтеплоенерго", яке минулої зими залишало без опалення близько 2 мільйонів мешканців Києва.