Психологічний тиск - Литва відкинула ядерні погрози Кремля щодо розміщення зброї НАТО
Литовські політики назвали заяву Пєскова спробою психологічного тиску Москви
Литовські політики відкинули погрози прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, який попередив, що територія Литви опиниться у прицілі російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розмістити на своїй території ядерну зброю. У Вільнюсі наголошують, що Литва вже є ціллю Росії через членство в НАТО, а погрози Пєскова не повинні впливати на державні рішення. Литовські парламентарі закликали спокійно реагувати на риторику Кремля і не піддаватися психологічному тиску.
Наразі в литовському Сеймі розглядають пропозицію виключити з Конституції статтю, яка забороняє розміщення в країні зброї масового знищення. Про це повідомляє литовське видання LRT. Голова опозиційної фракції "Союз вітчизни - Литовські християнські демократи" у Сеймі, заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Лауринас Кащюнас назвав заяву Пєскова інструментом політичного і психологічного тиску.
"Справді треба дивитися гідно і спокійно на такі розмови, цього справді можна було очікувати", - сказав заступник голови комітету Лауринас Кащюнас.
Політик підкреслив, що вся НАТО є ціллю Росії, тож зміна конституційної норми сама по собі не змінить статусу Литви.
"Уся НАТО є ціллю Російської Федерації", - зазначив Кащюнас.
За його словами, Литва повинна забезпечити, щоб на неї поширювалася вся система стримування НАТО, включно з ядерною парасолькою. Політик вважає, що ядерне стримування - один з головних інструментів забезпечення миру.
"Росіяни не нападають на сильних", - сказав Кащюнас.
Член парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони, представник фракції Литовського союзу селян і зелених Дайнюс Гайжаускас також наголосив, що Литва стала потенційною ціллю Росії ще вступивши в НАТО, а попередження Кремля про можливий ядерний удар не є новими.
"Ми стали державою ядерного альянсу, вступивши в НАТО. Тільки от самі ми цієї зброї не маємо", - сказав Гайжаускас.
На його думку, зміна Конституції потрібна, щоб Литва могла повноцінно скористатися можливостями оборони, які дає НАТО, інакше країна ризикує стати слабкою ланкою альянсу.
"Якщо ми не маємо інфраструктури, правової бази, щоб, наприклад, до Литви могли прилітати F-35 чи інші найсучасніші літаки, ми стаємо слабкою ланкою", - наголосив Гайжаускас.
Голова комітету Сейму із закордонних справ, представник фракції соціал-демократів Ремигіюс Мотузас також оцінив заяву Пєскова як інструмент психологічного і політичного тиску. За його словами, подібним чином Росія раніше залякувала Фінляндію та Швецію, коли ті прагнули вступити в НАТО.
"Я вважаю, що це психологічний і політичний тиск", - сказав Мотузас.
Політик закликав ігнорувати заяви Москви, оскільки будь-яка реакція на них вигідна саме Кремлю.
"Ігнорування - найкраща позиція в цій ситуації", - заявив голова комітету Ремигіюс Мотузас.
Розглянуть зміну Конституції цієї осені
Литовський Сейм планує восени ухвалити рішення щодо пропозиції виключити 137 статтю Конституції, яка забороняє розміщення в країні ядерної зброї. Наразі Основний закон передбачає, що на території держави не можуть перебувати зброя масового знищення та військові бази іноземних держав.
Коментуючи заплановані зміни до Конституції, Пєсков попередив, що Литва стане ціллю російської ядерної зброї, якщо на її території розмістять спрямовані на країну ядерні заряди. Представник Кремля назвав таке рішення дуже серйозним кроком до ескалації. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв також заявив, що Литва може зникнути з карти світу, якщо в країні розмістять ядерну зброю.
Раніше Інформатор повідомляв, що понад 60% поляків побоюються нових провокацій Росії - опитування показало, що більшість мешканців Польщі вважають попередження про можливі провокації Кремля цілком реальними. Також ми писали, що у Кремлі заперечили загрозу для літака Зеленського над Молдовою, заявивши, що Київ нібито використовує інцидент з дроном для провокацій.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
