Продажі через маркетплейси та соцмережі: де закінчується хобі і починається бізнес, пояснює юрист

Онлайн-торгівля в Україні вже давно перестала бути лише способом «позбутися зайвого». OLX, Instagram, Telegram, Facebook Marketplace та інші платформи перетворилися на справжні торговельні майданчики, де щодня укладаються тисячі угод. Для когось це додатковий заробіток, для інших – основний бізнес. Але де проходить межа між хобі та підприємництвом, і які ризики чекають на продавців? Це Інформатору пояснила юрист АО «ВІННЕР ПАРТНЕРС» Анастасія Руденко.

Коли регулярні продажі можуть привернути увагу податкової?

За словами юристки, Податкова служба орієнтується на системність. Якщо ви продаєте речі випадково, наприклад, старий ноутбук чи дитячий одяг це не вважається підприємницькою діяльністю.

“Але коли продажі стають регулярними, з’являється реклама, асортимент і прибуток, це вже сигнал для ДПС. До 30 угод на рік та до €2000 доходу діяльність вважається несистемною, податкова не втручається. Понад ці ліміти платформи зобов’язані передавати дані до податкової, а доходи оподатковуються. Продаж особистих речей (наприклад, старих меблів чи техніки) не є об’єктом оподаткування, якщо це не має ознак бізнесу”, - каже Анастасія Руденко.

Як оподатковуються доходи від онлайн-торгівлі?

Якщо ви не зареєстровані як ФОП, але продаєте товари через маркетплейси чи соцмережі, то саме платформа виступає податковим агентом. Це означає, що вона автоматично утримує податки з вашого доходу та передає інформацію до ДПС. Ставка становить 10%: 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) + 5% військового збору. Вам не потрібно подавати декларацію чи самостійно звітувати усе робить платформа. Важливий нюанс: якщо ви продаєте власні вживані речі, які не мають ознак бізнесу, податки не утримуються.

“Таким чином, для «несистемних» продавців це зручно, але якщо продажі стають регулярними, податкове навантаження може відчутно зменшувати прибуток. Реєстрація фізичної особи-підприємця відкриває інші можливості, Ви можете працювати на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок). Найпопулярніший варіант 3 група єдиного податку: ставка 5% від доходу (або 3% + ПДВ). Обов’язковим залишається сплата ЄСВ (єдиного соціального внеску), мінімальний платіж щомісяця, навіть якщо доходу не було. У цьому випадку платформа не утримує податки, а ви самостійно ведете облік і подаєте звітність. Це дає більше контролю над фінансами та дозволяє легально масштабувати бізнес”, - каже Анастасія Руденко.

Також законодавство передбачає «безпечний коридор» для тих, хто продає випадково: якщо ваші продажі не перевищують 30 угод на рік і сума доходу не більша за €2000, податки не утримуються. Це фактично означає, що ви можете продати кілька речей без ризику потрапити під контроль податкової.

Ризики для продавців на OLX, Instagram, Telegram та інших платформах

Онлайн-торгівля здається простою: виставив фото товару в Instagram чи Telegram, домовився з покупцем і гроші вже на картці. Але насправді тут є кілька підводних каменів, про які варто знати.

“Податкова сьогодні працює не лише з великими компаніями. Вона може відстежувати навіть дрібних продавців у соцмережах. Якщо ви регулярно рекламуєте товари, маєте асортимент і стабільний обіг це вже виглядає як бізнес, а не «продаж для душі». Суди вже неодноразово визнавали незареєстровану діяльність незаконною. Наприклад, були випадки, коли продавців породистих кошенят чи собак штрафували за систематичні продажі без статусу ФОП. Для держави це класичний приклад прихованого бізнесу. Якщо сервіс не співпрацює з податковими органами, його можуть обмежити в Україні. Це означає, що навіть популярні майданчики ризикують втратити доступ, а продавці клієнтів”, - каже Анастасія Руденко.

Юристка підкреслює, що покупці дедалі частіше віддають перевагу тим, хто працює офіційно. Чек, гарантія чи можливість повернення товару – це вже стандарт. Якщо ви продаєте «в тіні», то ризикуєте втратити довіру клієнтів, навіть якщо ваш товар якісний. Виходить, що головна небезпека для продавця не лише штрафи чи перевірки, а й втрата довіри та можливостей для розвитку. Онлайн-торгівля стає все більш цивілізованою, і ті, хто працює прозоро, отримують конкурентну перевагу.

Судова практика щодо незареєстрованої підприємницької діяльності

Головна проблема на практиці відмежувати разову цивільно-правову угоду громадянина від фактичного підприємництва без реєстрації:

• Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
• У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року (яка досі активно застосовується судами як орієнтир) зазначено, що під систематичною діяльністю слід розуміти діяльність, яка здійснюється три і більше разів протягом одного календарного року.

“Якщо фіскальний орган фіксує один або два факти продажу товарів (наприклад, через Instagram чи OLX) і складає протокол, суди зазвичай закривають такі справи за відсутністю складу правопорушення. Сама по собі наявність оголошення чи навіть факт отримання коштів двічі на рік не доводять систематичності”, - каже Анастасія Руденко.

За ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 до 34 000 грн з можливістю конфіскації продукції та виручки. Якщо ж така діяльність супроводжується ухиленням від сплати податків у значних розмірах, застосовується ст. 212 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність.

“Судова практика підтверджує, що критеріями для визнання діяльності підприємницькою є регулярність продажів, наявність реклами, асортименту та отримання прибутку. Навіть якщо особа не зареєстрована як ФОП, але фактично здійснює систематичну торгівлю через маркетплейси чи соцмережі, суди кваліфікують це як підприємництво без реєстрації. Суди чітко проводять межу: держава не має права чіпати побутовий підробіток чи реалізацію надлишків власного майна, але якщо фізична особа побудувала повноцінну безподаткову комерційну модель, яка конкурує з офіційним бізнесом, суди погоджуються з великими штрафами, донарахуваннями податків за найвищими ставками та конфіскацією доходів”, - каже Анастасія Руденко.

Як повідомляв Інформатор, Державна податкова служба попередила, що відстежує продажі через Facebook, Instagram та інші соцмережі. Тож продавці, які не зареєстровані як ФОП, можуть отримати штрафи. Чи законна така діяльність податкової? Своєю думкою щодо цього питання поділився член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Андрій Шабельніков. 

Стежте за нами у Viber

Оперативні новини та розбори: Україна, світ, війна. Підпишиться👇

ПІДПИСАТИСЯ