Кардинально різні інтереси правителів США, Китаю та РФ роблять реальні домовленості у Шеньчжені майже неможливими
Переговори правителів США, Китаю та Росії були заздалегідь приречені на невдачу. Тим більше, вони жодним чином не могли вплинути на російську агресію. Про це фахівці казали ще задовго до початку 33-го саміту АТЕС у Шеньчжені. Проте навколо цієї зустрічі здійнявся медійний галас: мовляв, у трьох найпотужніших лідерів світу є шанс домовитися з усіх питань... Насправді ж можна розраховувати хіба що на їхній колективний маразм. Пояснимо суть.
А суть у тому, що у Трампа, Сі Цзіньпіна та російського маразматика - кардинально різні цілі та завдання. За такого розкладу реальні домовленості - фантастика.
Сі Цзіньпіну зустріч була корисною, щоб показати країнам, на які Китай має вплив, що він "номер один" у світі. До нього приїжджають вклонитися лідери супердержав, навіть Трамп. Це сигнал для так званого "Глобального Півдня", тобто країн Азії, Африки, Латинської Америки, що Китай - держава №1, вона є лідером, вона навіть впливовіша за США, і саме вона в майбутньому визначатиме світовий порядок.
При цьому, звісно ж, Китаю геть не потрібна сильна Росія. І пан Сі це вдало підкреслив, коли запропонував Путіну відійти вбік, подалі від себе та Трампа, під час групового фото. Відомий скандал із приниженням.
Але Китаю потрібно, щоб Росія продовжила воювати в Україні, бо ця війна виснажує РФ і вщент руйнує спроби Путіна повернути своїй недодержаві статус світового лідера на рівні зі США (і тим самим Китаєм). Слабка Росія під світовими санкціями стає дедалі залежнішою від Пекіна, особливо у сфері фінансів та високих технологій. Саме тому Китай наполягав, щоб питання війни в Україні не порушувалося під час зустрічі Сі, Трампа та Путіна.
У Трампа інша ціль. Він хоче послабити Китай своїми жахливими митами, а також заграваннями з маразматиком Путіним. Трамп вважає, що коли відірвати Путіна від Сі Цзіньпіна, це послабить Китай. Тому він пропонує Росії припинити війну, а як винагороду обіцяє шалені бізнесові угоди на всі гроші світу.
Якщо війна припиниться, Трамп зможе зняти велику кількість санкцій із РФ, вплинути на європейців та дати можливість Росії по максимуму торгувати паливом на світових ринках і залучати інвестиції. Це потенційно може зробити Росію потужною країною, повністю незалежною від Китаю.
Проте Путін не впевнений, що ця любов з Америкою буде вічною. За два роки Трамп, вочевидь, програє президентські вибори, у США переможуть демократи, і тиск на Росію відновиться. Але за той час вона втратить підтримку Китаю. Маневр Путіна у напрямку міцних обіймів Трампа Пекін неодмінно сприйме як зраду. І Росія залишиться зі своїми проблемами на самоті.
Китай уже й зараз ображений самим фактом, що Путін веде якісь переговори з Трампом, і відверто це демонструє. Яскравим підтвердженням цього стала протокольна зйомка, під час якої китайський лідер демонстративно відсунув Путіна на другий план.

Тому Путін проштовхує ідею вигідних контрактів зі США без припинення війни в Україні. І вона не здається йому парадоксальною, оскільки американці самі пропонують йому гроші, позбавлення від санкцій та інші бенефіти.
Щодо Трампа, то він зараз перебуває у найгіршій формі. Він щойно програв вибори - демократи отримають більшість у Палаті представників та Сенаті й гальмуватимуть його наступні грандіозні ідеї. До того ж він зазнав невдачі з Іраном, оскільки не переміг його швидко, витратив великі резерви озброєнь та спричинив світову паливну кризу, яку, звісно ж, відчули й виборці у США.
Тому Трампу конче необхідний хоча б якийсь прогрес у зовнішній політиці. І єдине вікно, яке він має, - це якось змусити Путіна припинити війну в Україні на будь-яких умовах. Україна при цьому його взагалі не цікавить, тож якщо війна припиниться через поразку України, це Трампа задовольнить.
Трамп, мабуть, планував зʼявитися на саміті в Китаї на тлі успішних переговорів і сказати Сі Цзіньпіну: "Дивись, я забираю в тебе Росію, як тобі таке?" Саме тому Трамп і відновив переговори з РФ місяць тому, щоб приїхати у Шеньчжень у сильній позиції. Він також пішов на угоду щодо дизелю з тих самих міркувань.
Але тут він не врахував, що в РФ немає вільного дизелю. Бо НПЗ РФ дивним чином згоріли. І тепер Трампу вразити Сі Цзіньпіна просто нема чим.
З урахуванням усіх згаданих позицій постає питання: про що може домовитися ця трійця? Відповідь нібито очевидна - ні про що. Але є нюанс: нам може допомогти їхній груповий маразм.
Зрозуміло, що найбільше задоволений ситуацією саме Сі Цзіньпін. Йому від двох його почесних відвідувачів не потрібно взагалі нічого.
Сі може кпити з них - і на прикладі Путіна це всі побачили 18 листопада. Путін прибув у Шеньчжень уже принижений: його так звана "супердержава" щойно втратила символ своєї "супердержавності" - Кримський міст.
Якщо пан Сі десь переборщить із кпинами, Путін може розсердитися і на зло піде на домовленості з Трампом. Тобто укладе мирну угоду на прийнятних для України умовах. Імовірність такого розвитку подій досить низька, бо Китай це також розуміє і, мабуть, поводитиметься обережно. Але ця імовірність вища за нуль, і на те є вагома причина. Вона - у віці людей, які зараз вирішують долю світу.
Трампу - 80, Путіну - 74, пану Сі - 73. У такому поважному віці легко втратити адекватність. Тому є надія, що три маразматики пересваряться один з одним, і це перезавантажить хід світової політики нам на користь. Тож продовжуємо спостерігати.
Раніше Інформатор повідомляв, що Трамп зустрівся з Путіним і назвав його другом. Переговори тривали близько 40 хвилин і стали першим прямим контактом після зустрічі на Алясці торік. Також ми писали, що президент США прибув до Китаю на саміт із Сі Цзіньпіном та Путіним ослабленим після того, як республіканці зазнали нищівної поразки на проміжних виборах у США.