Працівники ПриватБанку повідомилижінці про підозрілі операції за карткою та рекомендували звернутися із заявою про повернення коштів
З рахунку жінки без її відома було здійснено понад 200 підозрілих переказів у в’єтнамських донгах на суму 24 832 гривень. Попри відкриття кримінального провадження за фактом шахрайства, ПриватБанк відмовив у поверненні коштів. Про це йдеться у рішенні Новововронцовського районного суду Херсонської області, опублікованому 30 березня 2026 року.
У період часу з 31.07.2024 року по 01.08.2024 року з рахунку жінки здійснено більше ніж 200 грошових переказів у валюті VND (В'єтнамський донг) на загальну суму 24 832 гривень. Про підозрілі операції по її карті повідомили працівники банку 01.08.2024 року і запропонували звернутись із заявою про повернення коштів, а також з приводу вчинення кримінального правопорушення до поліції. 02.08.2024 року у поліції зареєстрували кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України за її повідомленням про шахрайські дії. Проте в додатку Приват-24 вона отримала повідомлення про відмову у поверненні коштів. Вважає таку відмову протиправною, адже будь-яких дій на розголошення даних карти третім особам не допускала, можливість її використання була обмежена, жодних повідомлень від банку про операції по картці не отримувала ані в додатку Приват-24, ані в будь-який інший спосіб. Оскільки банк в добровільному порядку не виконує своїх обов'язків з повернення коштів та списання заборгованості за кредитною карткою, звернулась до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на вищезазначені обставини, просила суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно списані кошти в розмірі 24 832 гривень.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» позов не визнає, оскільки вважає, що позовні вимоги жінки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За результатами аналізу інциденту з клієнткою, встановлено, що всі операції на сторонніх мерчант відбувалися з використанням даних картки для виплат, тобто особа, яка їх ініціювала володіла цими даними, а саме використовувала номер картки, термін її дії та ймовірно код CVC2. Вхід до Приват-24 для фізичних осіб в акаунт клієнта, з 01.07.2024 року до 01.08.2024 року зроблено лише з одного пристрою, а саме iPhone 14. Банк вважає, що несанкціоновані операції відбулися внаслідок розголошення конфіденційної інформації третім особам, або ж самостійно клієнткою. По 15 заявкам Chargeback повернуто 2 623 гривень на карту. Також вона відповідно до викладених у позові обставин, зазначає, що «заява до поліції про вчинення шахрайства подана та зареєстрована». При цьому інформації про стан розслідування не надає. Наявність кримінального провадження не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Відсутність змін облікового запису Приват-24 користувача, наявність входу в акаунт Приват-24 клієнта, з інших пристроїв, відсутність зміни фінансового номера телефону та відсутність зміни ПІН-коду до карток, свідчать про те, що проведення спірного переказу коштів з карткового рахунку клієнта було здійснено особою, яка повністю володіла конфіденційною інформацією щодо карткового рахунку, а також інформацією щодо логіну, паролю входу в акаунт Приват-24, а також ПІН-кодом до картки. Такими даними може володіти сам клієнт, а також сторонні особи, яким клієнт як добровільно, так і з необережності міг повідомити вказану інформацію, що входить в зону відповідальності клієнта. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть безпідставно списані кошти у розмірі 24 832 гривень.
"Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не спростував тверджень позивачки про те, що вона не втрачала та не сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У даній справі судом встановлено факти звернення клієнтки до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була відсутня воля на вчинення таких транзакцій, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про їх скасування. Таким чином, її позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі", - наголосив суд.