Чоловік звернувся до суду, щоб повернути гроші
Пенсіонер вирішив щось купити в магазині будматеріалів, але на касі йому сказали, що грошей на картці недостатньо. Тоді він звернувся до банку і там дізнався, що у нього був борг за кредитом, про який він не знав.
В березні 2018 року пенсіонер відкрив у ПриватБанку картковий рахунок. Після цього на нього прийшла перша виплата – 1 тис. 029,75 грн пенсії. Проте у квітні сталася неприємна ситуація.
Коли чоловік щось купував у магазині «Нова лінія» касир повідомила, що коштів на картці немає. В той час, як пенсіонер точно знав, що на рахунку має бути понад 500 грн. Тоді чоловік звернувся до банку з питанням куди зникли його гроші.
У ПриватБанку повідомили, що кошти були списані в рахунок заборгованості за договором від листопада 2006 року. Тоді пенсіонер письмово попросив повернути списані кошти. У відповідь банк ще раз підтвердив, що саме він списав заощадження, однак не надав розрахунку суми боргу. Також, у відповіді не було інформації щодо договору кредитування, за яким пенсіонер заборгував. Через те, що мирним шляхом сторони не змогли дійти згоди, справу став розглядати суд.
Чоловік просив суд стягнути з ПриватБанку 6 тис. 208,75 грн. З яких 500 грн складали зниклі гроші на картці, 3% річних у сумі 16,25 грн, інфляційні втрати 52,50 грн, пеня 5 тис. 640 грн. Ще пенсіонер просив, щоб банк виплатив йому 2000 грн моральної компенсації.
У відповідь на це представники банку показали договір від листопада 2006 року, за яким чоловік отримав кредит в 1000 грн. Нібито чоловік не повернув гроші й у нього виникла заборгованість в розмірі 2 тис. 286,59 грн та 500 грн штрафу.
Коли чоловік відкрив нову картку і став отримувати на неї пенсію, банк вважав, що він має право списати заборгованість, списавши частину пенсії. Що він і зробив двома платіжками в 400,49 грн та 100 грн. Однак пенсіонер не знав про заборгованість і не визнав її у суді. До того ж дозволу на списання з пенсійної картки він не надавав.
Суддя вирішив частково задовольнити позов чоловіка і згадав про статтю закону «Про захист прав споживачів» щодо агресивної підприємницької практики. Крім того, суд встановив, що кошти можуть бути списані з рахунка клієнта або на підставі рішення суду, або якщо сторони про це домовились у договорі.
Також ПриватБанк не надав доказів, що клієнт погоджувався сплачувати винагороду та неустойку в разі неповернення кредиту чи надавав згоду на списання коштів зі своїх рахунків. Тому суддя зробив висновок, що банк не мав права забирати гроші собі. Тому у серпні 2019 року суддя Деснянський районний суд міста Києва ухвалила, що ПриватБанк має виплатити пенсіонеру 6 тис. 208,75 грн та компенсувати переживання двома тисячами гривень.
ПриватБанк подав на це рішення скаргу і просив суд відмовити чоловікові у виплатах. Частково суд так і робив. І в грудні 2019 року судді Київського апеляційного суду вирішили, що пенсіонеру вистачить 500 грн компенсації моральної шкоди, а ні 2 тис. грн, як вирішив суд до цього.
Але банку було цього недостатньо. І він пішов до Верховного Суду, але той не став розглядати скаргу, тому що справа була малозначна.
Інформатор писав, що чоловік виплатив ПриватБанку борг, після чого йому повідомили про новий.