Претенденти на престол: «бліді» нові обличчя і обридлі політичні динозаври

Хоч крісло Президента України зайнято, останні соціологічні рейтинги і дії влади, дозволяють замислитися про можливі альтернативи Зеленському.

Поточний політичний тиждень актуалізував питання можливих альтернатив діючої владної команди. Цьому передував ряд інформаційних приводів, серед яких чільне місце займає опублікована соціологія КМІС із зів'ялими рейтингами як Президента України Володимира Зеленського, так і його партії «Слуга народу». Крім того, в п'ятницю, 22 жовтня, народні депутати від правлячої партії та її сателітів вирішили звернутися до президента Володимира Зеленського з проханням ввести санкції проти підприємств кондитерської корпорації «Рошен» через фінансування бюджету Росії. З огляду на перманентне протистояння Офісу президента і мера Києва, тиск на Петра Порошенка виглядає як спроби команди Володимира Зеленського «збити» двох потенційних претендентів на його крісло. Інформатор розбирався в тому, що відбувається з рейтингами Зеленського і її команди, а також спробував дізнатися, хто може прийти на зміну нинішньої влади.

Тривожний сигнал або традиції української політики?

На сьогоднішній день, Володимир Зеленський залишається найбільш рейтинговим політиком в країні. Його відрив від найближчого конкурента більше п'яти відсотків. Соціологи кажуть, що за таких обставин, якби вибори відбулися найближчим часом, шостий президент гарантовано потрапив би до другого туру і зберіг шанси на перемогу. Однак, до виборів Президента України трохи більше двох років і ситуація для нинішнього гаранта Конституції може змінитися як у кращий, так і в гірший бік. Але певні висновки напрошуються вже зараз.

«Рейтинги, опубліковані КМІСом, мають певну специфіку. Є питання до методології. Та й опитування проводилося на тлі парочки паралельних скандалів (зняття Разумкова і розслідування по офф-шорам - авт.). Але опитування знаменне тим, що було зроблено якраз посередині президентського терміну і в ньому проглядається спадний тренд. Видно, що команда Зеленського заходить в «гарячий» політичний сезон з багажем певного негативу. Раніше Президенти зазвичай у нас вписувалися в «період любові» всього на один рік. Потім починався поступовий спад до самого падіння. Але у Зеленського цей період розтягнувся на два роки. Це свого роду феномен. Багато прогнозували більш ранні падіння рейтингів. Та й зараз він ще лідер поки. Але тренд є і ось зараз будуть півроку для них непростими», - поділився з Інформатор директор дослідницької компанії Seetarget, соціолог Олексій Боровський, явно натякаючи на те, що старт сезону у команди Президента не задався.

Умовний екватор президентського терміну Володимира Зеленського обіцяє українцям цікавий політичний сезон, який буде одночасно холодним, і гарячим. Особливо наполегливо Інформатор рекомендує читачеві, який цікавиться політикою, найближчим часом звертати увагу на поведінку депутатів від партії «Слуга народу». Історія українського парламентаризму пам'ятає, що буває, коли рейтинг президента падає. З часів Помаранчевої революції президентські «падіння» не раз приводили до розколів в партіях, «тушкування», перестановок в уряді, обшуків та скандалів.

«Зеленського завжди будуть вище оцінювати, ніж його депутатів. Сигналом для пошуку «альтернативних майданчиків» для депутатів може бути те, що фракція «Слуги народу» перестане бути хорошим інструментом для збору голосів. Але поки це працює. Тим більше, що Офіс Президента і взагалі керівники команди Зеленського шукають способи стимулювання депутатів досить успішно», - каже Боровський, в продовженні розмови.

Соціолог Олексій Боровський відзначає, що сам тренд на заміну просто «старих облич на нові» в політиці відходить і зовсім не факт, що у Зеленського легко вийшло б повторно завести в парламент партію ноу-неймів.

Нельзя отрицать, что рейтинг и Зеленского, и его партии пока выше всех в стране. Офису Президента довольно долго удавалось каким-то чудом экономить репетиционный капитал «Слуг народа», прикрывая все скандалы то неопытностью президента и депутатского корпуса, то «революционной целесообразностью». А иногда журналистской братии даже разрешалось понемногу «выпускать пар» на пресс-конференциях самого первого лица. Там Владимир Зеленский имел достаточно теплые условия для того, чтобы очаровывать желающих быть очарованными, и отшучиваться от острых вопросов. В любом случае, весь этот нескончаемый КВН начал утомлять даже сторонников «электоральной революции» 2019 года и, похоже, Владимира Зеленского все же догнала участь большинства украинских президентов.

Не можна заперечувати, що рейтинг і Зеленського, і його партії поки найвищий серед усіх в країні. Офісу Президента досить довго вдавалося якимось дивом економити репетиційний капітал «Слуг народу», прикриваючи всі скандали то недосвідченістю президента і депутатського корпусу, то «революційною доцільністю». А іноді журналістській братії навіть дозволялося потроху «випускати пару» на прес-конференціях першої особи. Там Володимир Зеленський мав досить теплі умови для того, щоб чарувати бажаючих бути зачарованими, і перетворювати на жарти гострі питання. У будь-якому випадку, весь цей нескінченний КВН почав втомлювати навіть прихильників «електоральної революції» 2019 року і, схоже, Володимира Зеленського все ж наздогнала доля більшості українських президентів.

«Не все у них (команди Зеленського - авт.) з комунікацією гладко. Спочатку вони вибудовували технологічну роботу як медійники. У соціальних мережах і на ТБ вони концентрували увагу на картині дня. Вони чітко і правильно підбирали теми і подавали їх у вигідному ключі. Але вони з цим загралися. Або команда вичерпала себе, буває і таке. Я бачу, що вони навіть неправильно оцінюють порядок денний. Наприклад, вони чітко облажались з порядком денним під час відставки Разумкова. Президент довго відмовчувався і не потрібно було просто прикриватися руками депутатів. Це позиція небезпечна і для «Слуги народу», і для самого Зеленського. І тему замаху на Шефіра відпрацювали огидно. Примудрилися набрати на такій темі стільки негативу і недовіри. Вони пішли в свою паралельну реальність, відірвавшись від життя. Думаю, це команда. Вона там хороша, креативна, творча, але видихалася, напевно», - зазначає Боровський.

Чи реальна заміна Зеленського і на кого?

Ґрунтуючись на тих же рейтингах КМІС, можна спостерігати невелике зростання рейтингу Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, а також їхніх партійних команд. Про якесь відродження цих політичних динозаврів можуть говорити їх власні політтехнологи. Але заради справедливості варто відзначити, що і «Європейській солідарності» і «Батьківщині» вдалося відчути себе значно впевненіше. Однак, зараз кріслу Володимира Зеленського загрози не несе жоден з учасників останніх рейтингів. Так само як і у всіх попередніх рейтингах починаючи з 2019 року.

«Зараз вимальовується кілька ліг. Перший ешелон - це поки Зеленський, чинний лідер і, швидше за все, тривалий час він ще збереже своє лідерство в силу різних причин. По-перше, це і виразність дій і, в принципі, не дивлячись на скандали і якісь виклики, він продовжує залишатися електоральним лідером першої ліги. Друга ліга - це Порошенко і Тимошенко. Між ними також існує зараз конкуренція. Зверніть увагу, останні опитування КМІС показують, що у «Європейській Солідарності» як у партії, навіть більше і стійкіше рейтинг, ніж у Порошенка, у якого рейтинг періодично, то падає, то несуттєво піднімається. Непогано наростила за опитуванням КМІС Юлія Володимирівна Тимошенко ... », - у коментарі Інформатору розмірковує політтехнолог Олег Постернак.

Експерт виділяє також «Третю лігу» українського політичного чемпіонату веселих і кмітливих. На його думку, саме в ній з'являється багато нових облич, точніше старих, які можуть здатися дуже навіть новими.

«Я маю на увазі Гройсмана, Разумкова. Сюди ж віднесу заочно Віталія Володимировича Кличка, хоча у нього поки досить низькі стартові позиції. Але в контексті майбутнього протистояння із Зеленським через закон про столицю, я думаю, що він зможе далі позиціонуватися як захисник місцевого самоврядування. Сюди ж ми відносимо Мураєва. Мураєв і його партія «Наші» змогли набрати за рахунок об'єктивного просідання ОПЗЖ, тому що партія ОПЗЖ не змогла запропонувати і вже не запропонує ніякого гідного цікавого порядку денного. Сюди ж можна віднести і невеликий приріст Олега Ляшка. І сюди ж віднесемо Ігоря Смешка, який, як всім здається, трошки злітає в міжвиборчий період», - зазначає Олег Постернак.

У «четверту лігу» політтехнолог відправляє «Голос», «Свободу», «Нацкорпус» і «Шарія».

Співрозмовники Інформатора сходяться в тому, що до президентських виборів є час і запит на нові обличчя в українському політикумі знову стане актуальним. Однак цей запит, на щастя, може мутувати в кращу сторону. Цілком можливо, що виборець захоче не просто «нове обличчя», а буде шукати і вибирати з числа численних кандидатів професіоналів. Буде обирати не «по приколу», а відповідально і з розумом - вивчати біографії, політичну позицію і кар'єрний шлях. Слухати, читати, дізнаватися більше і ставити все під сумнів.

Раніше Інформатор разбирався в тому, за що конфліктують Президент України Владимир Зеленський та мер Києва Віталій Кличко.