Пожежа в Успенському соборі - гендиректор Лаври розповів про масштаби руйнувань після удару дрона
Дрон вразив Стефанівський приділ собору, знищивши 800 кв. м даху. Іконостас уцілів завдяки рятувальникам
Російська атака у ніч на 15 червня завдала серйозних ушкоджень Успенському собору Києво-Печерської лаври - вогонь охопив близько 800 кв. метрів даху однієї з головних православних святинь України. Радіо Deutsche Welle поспілкувалося з Максимом Остапенком, гендиректором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", який розповів про масштаби руйнувань і ризики для пам'ятки світового значення. Пожежу вдалося локалізувати - іконостас уцілів. Проте Остапенко вважає, що удар мав умисний характер і є частиною свідомої стратегії Росії.
За словами гендиректора, понад 20 пожежних бригад одночасно боролися з вогнем просто під час тривання обстрілу. СБУ встановила, що по Києво-Печерській лаврі було завдано удар безпілотним літальним апаратом "Герань-2" - це російська версія іранського дрона-камікадзе типу "Shahed". За даними слідства, окупанти вдарили по Лаврі о 01:50, а на місці виявили фрагменти корпусу та двигуна дрона, що вразив Стефанівський приділ Успенського собору. Під час гасіння ворог завдав повторного удару - по одній зі стін і сторожовій вежі Кущника. Велика кількість води внаслідок гасіння потрапила всередину будівлі.
"Найголовніше - полум'я не перекинулося на внутрішнє приміщення, де знаходиться іконостас. Іконостас повністю дерев'яний, просочений оліфою і фарбою. Якби це сталося, збитки були б набагато більшими", – заявив Максим Остапенко.
Пошкодження зазнали не лише собор, а й прилеглі будівлі. Загалом пошкоджено щонайменше 5 об'єктів національного значення і кілька об'єктів місцевого значення. У Музеї книгодрукування вибиті вікна й двері, а в Музеї історичних коштовностей Національного музею історії України вибухова хвиля пошкодила вікна й частково експозицію. На початку пожежі вдалося евакуювати предмети XVI-XVIII століть, що знаходилися у виставковому просторі собору. Обстріл завдав дуже серйозної шкоди багатьом об'єктам Лаври, а в самому Успенському соборі існує навіть небезпека обвалу.
Остапенко наголосив, що мідне покриття даху можна відновити, проте головна проблема - не складність реставрації, а те, що кожен наступний удар стає більш небезпечним. "Якщо взимку у нас був вибух неподалік Дальніх печер - легкі пошкодження, вибиті двері та вікна, то зараз це дуже масштабна пожежа, яка могла стати катастрофічною," - зазначив він. На даху собору виявили уламки саме російського дрона, попри те що пропаганда РФ стверджує, ніби до будівлі потрапив снаряд власної ППО України.
Гендиректор назвав удар посланням Путіна
Остапенко переконаний, що Росія вдарила по комплексу навмисно. "Це послання Путіна - що він не дотримуватиметься жодних міжнародних зобов'язань, жодних правил ведення війни, не щадитиме жодних людських цінностей, зокрема християнських," - заявив він. Директор заповідника також зауважив, що обстріли були "абсолютно прицільними по святинях православ'я, святинях християнства, яким у цьому році виповнюється 975 років", назвавши це "привітанням росіян з цією унікальною датою".
Це вже другий випадок пошкодження Лаври під час повномасштабної війни: у січні 2026 року внаслідок масованої ракетно-дронової атаки були пошкоджені вхідна частина комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. Лавра входить до списку під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. МЗС України розкритикувало ЮНЕСКО за реакцію на удар, вказавши, що міжнародна організація у своїй офіційній заяві не назвала сторону, яка завдала удару по об'єкту світової спадщини.
Україна ініціювала екстрене засідання Ради Безпеки ООН після масованої атаки, внаслідок якої у різних містах є загиблі та значні руйнування. Через суттєві пошкодження територію Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" тимчасово закрили для відвідувачів до завершення аварійно-рятувальних робіт.
Столиця зазнала руйнувань культурної спадщини
Від початку повномасштабного вторгнення в Києві зазнали пошкоджень понад 240 об'єктів культурної спадщини, при цьому 2026 рік став одним із найскладніших для історичного фонду міста. Загалом з початку вторгнення руйнувань зазнали 1640 пам'яток культурної спадщини та 2446 об'єктів культурної інфраструктури, а лише у 2025 році було зруйновано і пошкоджено 307 пам'яток і 261 об'єкт культурної інфраструктури.
Наприкінці травня 2026 року Росія завдала масштабного удару по Києву балістичними ракетами та дронами, під час якого постраждала Київська мала опера, що розташована в пам'ятці архітектури початку XX століття. Серед об'єктів, що вже зазнавали ударів, - обидва об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Києві: Софія Київська та Києво-Печерська лавра. Системні удари по культурних об'єктах свідчать про те, що знищення української ідентичності залишається одним із ключових інструментів агресора.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
