Польща розвернулася у бік антиукраїнських настроїв, біженці бояться говорити рідною мовою - у Politico розкрили причини
Politico дослідило, чому в Польщі зростає ворожість до українців і чому біженці бояться говорити рідною мовою
Націоналістичні політичні сили в Польщі перетворюють ворожість до близько 1,5 мільйона українців у країні на потужний передвиборчий інструмент, а словесна ворожість дедалі частіше переростає у фізичне насильство. Про це йдеться у розслідуванні Politico, яке пов'язує загострення з парламентськими виборами восени 2027 року та суперечками навколо історичної політики. Українські біженці зізнаються, що вперше за роки життя в Польщі почали боятися говорити рідною мовою у громадських місцях.
За даними видання, ще під час президентської кампанії 2025 року польські політики почали зображувати українців у Польщі "утриманцями", які виснажують державні фінанси. Влітку президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої польської нагороди - ордена Білого Орла - у відповідь на рішення назвати військове формування на честь Української повстанської армії часів Другої світової війни.
"Солідарність з українцями лишається сильною серед багатьох поляків, але популістська антиукраїнська риторика створила сприятливий грунт для нападів, перетворивши велику й помітну меншину на мішень і допомагаючи словесній ворожості перерости у насильство", - сказав професор соціології Варшавського університету Civitas Рафал Панковський.
Посол України в Польщі Василь Боднар занепокоєний тим, що політики використовують українське питання як розкол у суспільстві.
"Частина польського політичного класу намагається використати українську тему для політичної вигоди. Одні зосереджуються на подіях в Україні, інші - на поведінці українців, які тут живуть. Так чи інакше, Україна фігурує в наративі кожної політичної сили - просто подається по-різному", - зазначив Василь Боднар.
Опитування державного соціологічного центру CBOS показало, що симпатія поляків до українців впала з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026 року, тоді як антипатія за останній рік зросла з 38% до 43%. Українка Олена, яка живе в Польщі близько десяти років і працює гідом у варшавській культурній установі, розповіла, що ще ніколи не почувалася такою відчуженою.
"Я стала боятися говорити українською на публіці і почала хвилюватися за друзів і близьких, які тут живуть або приїжджають у гості", - розповіла Олена.
Для інших ворожість переросла у фізичне насильство: у липні у Вроцлаві двоє чоловіків побили 20-річну українку Анастазію та її 21-річного партнера Максима біля продуктового магазину, після чого нападників затримали.
Політичні сили розігрують українську карту перед виборами
Антиукраїнська риторика посилюється напередодні парламентських виборів восени 2027 року, коли проукраїнська коаліція прем'єра Дональда Туска зіткнеться з націоналістичною партією "Право і справедливість" та двома іншими праворадикальними партіями. Кандидат у прем'єри від "Права і справедливості" Пшемислав Чарнек заявляв, що військову допомогу Україні варто призупинити, доки країна не змінить історичну політику.
Дослідники пов'язують загострення не лише з політичною боротьбою, а й із втомою суспільства від довгої війни та суперечками навколо історичних подій, зокрема Волинської трагедії. Водночас соціологи наголошують, що фізичні напади на українців залишаються поодинокими випадками, тоді як основна частина ворожості проявляється у словесній формі та побутовому дистанціюванні.
Раніше Інформатор повідомляв, що українські біженці у Польщі дедалі частіше бояться говорити українською у публічних місцях через страх негативної реакції оточення, навіть якщо вільно володіють польською і працюють поруч із поляками. Також ми писали, що поляки назвали головні причини погіршення ставлення до українців - найчастіше респонденти вказували на суперечку довкола Волинської трагедії та обсяг соціальних виплат для українців у Польщі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
