Поліс від Ляшка: МОЗ готує запуск медичного страхування українців. Як це буде працювати та чи доведеться платити з власної кишені
Вже є дорожня карта з впровадження медичного страхування. Страхувальники оцінили скильки може коштувати лікування
Міністерство охорони здоров‘я взялося за страхову медицину. 25 серпня відомство Віктора Ляшка видало наказ №1530, який містить Дорожну карту з впровадження в Україні медичного страхування. Сама ідея не нова. В Україні вже давно говорять про загальнообов’язкове медичне страхування, але до цього часу на реалізацію цьго проекту в бюджеті не вистачало коштів. Адже поліси українцям мала б купувати держава (для працюючих громадян - за участі роботодавців).
Зрозуміло, що у війну з грошима краще не стало. Та МОЗ знайшло вихід - розробляє проєкт страхування, де залучення бюджетних коштів буде мінімальним. Навпаки, хочуть ще й зекономити на видатках на безкоштовну медицину. То кому ж доведеться платити? І як будемо лікуватися за «полісами від Ляшка»?
На безкоштовну медицину не вистачає грошей
В Дорожній карті по впровадженню медичного страхування від МОЗу пояснюється, чому саме зараз, у розпал війни, взагалі взялися за цю тему.
«У зв’язку з негативними економічними наслідками широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України фінансування соціальної сфери, зокрема сфери охорони здоров’я, здійснюється за рахунок грантів та кредитів міжнародних організацій та урядів інших країн. Більшість податкових надходжень до державного бюджету України спрямовуються на фінансування сектору безпеки та оборони, а відтак фактично відсутній фіскальний простір для впровадження нових страхових внесків чи податків, фінансування. Існуючих фінансових ресурсів недостатньо для забезпечення потреби громадян у достатньому обсязі та якості медичних послуг», - говориться в документі.
Тобто, грошей на «безкоштовну» медицину не вистачає. Це підтверджують і самі лікарі.
«Нацслужба здров’я фінансує 68% вид реальних потреб. Черги на МРТ у комунальних закладах - на 2 місяці, співвідношення проведених обстежень у комунальних і приватних клініках - 1 до 4. Тобто, люди змушені йти до приватників, бо «безкоштовна» медицина не в змозі забезпечити їх потреби», - зазначає керівник Лука-Мелешівського центру первинної медико-санітарної допомоги, знаний в Україні лікар Юрій Шеремета.
Тож який вихід пропонує Міністерство охорони здоров’я?
Без черг і з додатковими послугами
В Дорожній карті говориться про так зване «додаткове медичне страхування». Що це таке? Міністерство анонсувало розробку спеціальної програми разом зі страхувальниками та банками. В результаті, повинні з’явитися нові медичні поліси для українців, що будуть діяти у всій мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Паралельно для громадян з новими полісами збережеться програма медгарантій, тобто, той пакет медпослуг, зо зараз надається безкоштовно, за рахунок фінансування НСЗУ.
Додаткове медичне страхування не буде обов’язковим, принаймні для простих громадян. Але у МОЗ розраховують, що люди будуть страхуватися, і планують проводити роз’яснбвальну роботу. Роботодавців можуть більш наполегливо попросити “взяти участь”. Які переваги може отримати власник «додаткового» полісу?
Ось що обіцяє МОЗ:
- Розширення доступу до додаткових послуг. Додаткове медичне страхування дозволить громадянам забезпечити себе додатковими послугами або покращити якість лікування, яку не охоплює програма медичних гарантій. Це може включати швидший доступ до лікарів-спеціалістів, покриття дороговартісних лікарських засобів та методів лікування або доступ до додаткових медичних послуг, - написано в Дорожній карті. Тобто, з полісом — до лікарів та на обстеження - без черг плюс якісь «додаткові послуги». Що мається на увазі, у документі не уточнюється. І це насторожує голову правління Українського лікарського співтовариства Констянтина Надутого. «Незрозуміло, що входить до цих додаткових послуг. Щоб не виявилося, що значна частка обстежень чи маніпуляцій раптом стануть «додатковими» і доступними лише для пацієнтів зі страховими полісами. Зараз за тарифами НСЗУ оплачується хірургічне втручання лише на одній нозі, навіть якщо є потреба операвати обидві (у віпадку травм, для пацієнтів з ДЦП тощо). Це не жарт, а, на жаль, наша реальність. Інщу ногу теє оперують, але вже другим етапом. Тож, як буде після запровадження страхування - одна нога “гарантована”, інша - по страховому полісу, або чекайте хтозна скільки поки до неї черга дійде?», - дивується Надутий.
- Забезпечення вибору. При додатковому медичному страхуванні громадяни отримають ширший вибір надавачів медичних послуг, страховиків та страхових пакетів. Це буде сприяє конкуренції на ринку страхування та підвищить якість послуг, - важають у МОЗі.
- Зменшення строків очікування. На цьому «бонусі» для пацієнтів МОЗ ще раз акцентує увагу. «Залучення медичного страхування може допомогти зменшити строк очікування на медичну допомогу, оскільки пацієнти можуть швидше отримати доступ до послуг за рахунок страхових компаній», - вказано в Дорожній карті.
Хто буде платити
Головне питання — хто буде платити за додаткове медичне страхування. Судячи з усього, це буде не держава. В Міністерстві охорони здоров’я розраховують, що запровадження страхування, навпаки, дозволить зекономити на безкоштовній медицині. Ззменшення навантаження на державний бюджет подається як один з бонусів впровадження страхування.
«Зростання ролі додаткового медичного страхування може допомогти знизити навантаження на державний бюджет у сфері охорони здоров'я. Так як медичні послуги оплачують застрахованим особам страховики, то зменшується потреба у їх оплаті з державного бюджету України», — говориться в Дорожній карті.
Більш того, посадовці МОЗу вважають, що залучення приватного страхового капіталу дозводить модернізувати лікарні та загалом покращити якість медицини. Але хто сплачуватиме тим самим приватним страховикам за поліси?
Генеральний директор Асоціації страхового бізнесу Вячеслав Черняховський говорить, що з ними МОЗ з приводу додаткового медстрахування поки що не радилося. Та він вважає, що і простим громадянам, і роботодавцям доведеться платити за додаткове медичне страхування з власної кишені. Які це можуть бути суми?
«Для співробітників підприємств найдешевший поліс зараз коштує 300-400 доларів на рік, пристойний (з хорошим покриттям- Ред) - 600-700 доларів, ВІП -поліс - 800-1200 доларів. У випадку зі страхуванням від МОЗу можуть бути якісь "обрізані" програми: скажімо, тільки для купівлі німецьких чи швейцарських штучних суглобів, замість індійських, які можна поставити безкоштовно. Чи вибір стентів кращої якості, тощо. Але все одно це буде не п’ять копійок. Страхування від критичних хвороб (онкологія, трансплантація, інфаркт, інсульт) коштує десь від 300 доларів на рік. І це - додатково до загального медичного страхування, де такі захворювання часто не покриваються або у покриваються у лімітах, яких не вистачить на довге та дороге лікування”, - каже Черняховський.
Тобто, мінімальна вартість полісу для громадян може скласти приблизно 300 доларів чи до 12 тисяч гривень на рік. За працюючих українців можуть платити роботодавці. Частина з них вже це робить, купуючи співробітникам звичайні медичні поліси від страхових компаній.
Але, як каже Черняховський, роботодавці масово зацікавляться страхуванням співробітників, лише якщо з них знімуть податки на страхові внески, а на сьогодні вони є. Для цього потрібно вносити поправки в Податковий кодекс.
Як МОЗ готує запуск страхування та що буде з пацієнтами без полісів
В Міністерстві озвучили наступні кроки з впровадження медстрахування. Ось найголовніші:
- Визначення медичних послуг, які не покриваються програмою медичних гарантій, а також випадків, за яких медичні послуги можуть надаватись пацієнтам за кошти фізичних та юридичних осіб. Тобто, варто очікувати поділу медпослуг на платні і безплатні
- Розвиток фармацевтичного страхування. Його планують просувати наступним етапом
- Спрошення механізмів додаткового медичного страхування. Цей пункт не розшифровується. Ае не виключено, що мова йтиме саме про спрощення для роботодавців, щоб стимулювати їх оплачувати поліси для персоналу.
Коли МОЗ визначиться з усіма деталями - не уточнюється.
“Але варто враховувати, що перехід до комерційного лікування змінює не тільки систему, як брати гроші, а й перетворює пацієнтів на споживачів медичних послуг. З усіма наслідками - наявністю договору, зобов'язаннями закладу охорони здоров'я перед та ефективним механізмом гарантій виконання ціх зобов'язань. Таким механізмом може бути страхування професійної відповідальності медичних установ та лікарів”, каже Черняховський.
Тим часом лікарі говорять, що для пацієнтів без страхівок сітуація з лікуванням може навіть погіршитися. Адже якщо клініки дадуть “зелений коридор” без черг і з покращеним обслуговуванням власникам полісів, то для тих, хто їх не має ті ж черги стануть ще довшими, адже ні лікарів, ні обладнання в державній та комунальній медицині більше не стає. І це може виявитися головним аргументом в «рекламуванні» додаткового медичного страхування. Адже або платиш, і нормально лікуєшся, або - ще довші черги та менше гарантованих державою послуг.
Втім, поки що ніхто не відміняв такий «поліс» як вдячність лікарям. І, якщо пацієнт прийде в клініку з грощима, то, швидще за все, без уваги на залишиться.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
