Побільше зібрати на прослушку Бігуса: голова громадської ради БЕБ розповів про недовіру до органів контролю

В українців сформувалась стійка недовіра до органів контролю. А нова Національна стратегія доходів, на яку влада покладає великі надії щодо відновлення партнерських стосунків з бізнесом, навряд чи матиме позитивний ефект. Адже платники податків бачать: ті правильні речі, що прописані в законах, актах та інструкціях на практиці не працюють, а лише завдають чималих проблем. 

Про це в ефірі каналу Україна на часі розповів Тарас Котов,  голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки. Він наголосив на деяких проблемних моментах, які мала б розв'язати влада, щоб знайти спільні точки дотику з бізнесменами й відновити довіру людей. 

"Скажімо, щодо оподаткування: бізнес як не вірив, так і не вірить системі блокування накладних. Бо система автоматично блокує що-небудь, за постановою Мінфіну, а розблокування - це справжній квест. І тут нерідко в хід йде корупція. Бізнесмени бачать, що в законі написано одне, а реалії інші", - навів приклад Котов. 

За його словами, те саме відбувається і з митницею, і з роботою правоохоронних органів, які втручаються економіку. Йдеться про Бюро економічної безпеки,  Державне бюро розслідування, і Службу безпеки України, і Нацполіцію: усі щось перевіряють і контролюють, а бізнесмени не завжди розуміють, що саме у них шукають. Інакше як тиском це назвати не можна. 

Експерт пояснює, що немає балансу: щоб все відбувалось легітимно з огляду органів контролю і розуміння бізнесменів, у чому саме їх підозрюють. Людей перевіряють геть усі.

"197 справ з боку ДБР за останній час - це велике число.  Гаразд, у нас є економічний злочин: директор підприємства краде гроші, переводить в готівку - це має розслідувати НАБУ. Якщо він передає гроші агресору - тоді СБУ. Якщо він дає хабар - тоді ДБР. Але людей перевіряють геть усі. Немає елементарної культури взаємодії між владою і бізнесом", - пояснює Котов. 

Також він пояснив, що найгірша проблема, яка породжує недовіру - це нечесність самих органів влади. Коли держава хоче зібрати найбільше податків до бюджету, а потім за кошти платників податків СБУ влаштовує прослухування  Bihus.info - про яку справедливість йде мова, каже він. Щодо схем на митниці, які існують десятиліттями, то про це знає кожен українець, але викорінити їх чомусь не можуть. На зміну одним людям приходять інші, але нічого не змінюється в плані корупції. 

Власне ці питання насамперед має розв'язати держава, щоб повернути довіру людей. Інакше тих надходжень до бюджету, на які розраховує влада не буде. Під тиском бізнес ще більше піде у тінь, корупція не сприятиме бажанню платити податки, а неграмотні програми планувань не працюватимуть. І лише тоді Національна стратегія доходів працюватиме. А зробити її "для галочки, щоб задовольнити МВФ" - не вийде. 

Питання до Національної стратегії доходів

Як писав Інформатор, Національна стратегія доходів до 2030 року, яку пропонує держава, викликає в експертів і українців багато запитань. Документ обумовлює запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО.

Наріжним каменем став пункт про те, що  податківці будуть мати доступ до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування. Банківської таємниці як такої може не бути. І йдуть розмови про те, що, можливо, відбудеться внесення змін в законодавство України, які закріплять повноваження податкової отримувати інформацію про рух грошових коштів фізичних осіб — платників податків. Все це вважають прямим тиском на бізнес і платників податків. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.