«Ми побачили, що у вікнах приміщення знаходиться принаймні дві людини з автоматами, які здійснюють контроль за периметром. Сам генерал знаходився з пістолетом у вікні. Це була максимально небезпечна ситуація»
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Бельгійський фізик Гі Демортьє встановив, що зразки матеріалу на 85-92% складаються з вапняку
гипетські піраміди століттями вважалися символом ручної праці з кам'яними брилами, однак нова гіпотеза ставить це під сумнів.
Деякі вчені переконані, що частину блоків піраміди Хеопса не видовбували в кар'єрі, а відливали прямо на будмайданчику.
Нове дослідження знову розворушило суперечку навколо того, як саме будувалися піраміди Гізи. Вчені вкотре намагаються пояснити, яким чином давні єгиптяни змогли звести настільки масштабну споруду за відносно короткий час. Відповідь, яку пропонують деякі фізики та матеріалознавці, суперечить усьому, що викладають у підручниках історії.
Як пише видання Rp.pl, знаменита піраміда Хеопса могла бути збудована не з цільних кам'яних блоків, а з матеріалу, що нагадує стародавній бетон. Ідеться про гіпотезу, яка існує вже понад півстоліття, але досі не отримала остаточного підтвердження чи спростування.
Згідно з альтернативною теорією, єгиптяни могли самостійно виготовляти елементи з вапняної суміші, заливаючи її в дерев'яні форми безпосередньо на місці будівництва. Це означає, що частину блоків не тягнули здалеку кам'яними брилами, а створювали на місці, наче сучасний бетон.

Ще у 1970-х роках французький хімік Жозеф Давідовіц першим припустив, що давні єгиптяни могли виготовляти камінь штучним шляхом. Вивчивши зразки матеріалу з піраміди, він припустив, що будівельна суміш складалася переважно з подрібненого вапняку, а також діатоміту, глини, карбонату натрію та вапна. За його версією, замість вирізання кожного блока зі скельної породи єгиптяни заливали суміш у дерев'яні форми, розміщені на відповідній висоті споруди.
Проте інші дослідники, які вивчали аналогічні зразки, не підтвердили цю гіпотезу. Вони не виявили переконливих доказів штучного походження матеріалу, а результати їхніх аналізів вказували на наявність природного каменю та звичайного будівельного розчину.
Наразі теорія Давідовіца знову привернула увагу наукової спільноти. Підтримку їй висловив бельгійський фахівець з ядерної фізики, професор Гі Демортьє, який додатково дослідив матеріал піраміди Хеопса. Застосувавши спеціальні рентгенівські методики та магнітну спектроскопію, дослідник з'ясував, що вивчені зразки складаються з вапняку на 85-92%. При цьому деякі характеристики матеріалу, на його думку, відрізнялися від властивостей вапняку з прилеглих природних родовищ.
Демортьє також звертав увагу на складність традиційної версії будівництва. На його думку, якщо піраміда будувалася приблизно 30 років, то будівельники мали б укладати в середньому по одному блоку об'ємом близько кубічного метра щохвилини. Фізик вважав такі темпи вкрай важкодосяжними і розглядав виготовлення блоків на місці як можливе пояснення.

Поділяє цю гіпотезу і матеріалознавець Мішель Барсум з американського Університету Дрекселя - у своїх роботах він зазначав, що пояснити походження деяких блоків як вирізаних із суцільної скелі досить складно.
Незважаючи на інтерес окремих фізиків і хіміків, більшість фахівців з історії Стародавнього Єгипту не вважають гіпотезу про "литі" блоки переконливою. Традиційна версія, якої дотримуються археологи та історики, полягає в тому, що піраміди зводили з важких кам'яних блоків, добутих у каменоломнях і перевезених на будівельний майданчик.
Прихильники класичної версії припускають, що для підйому й переміщення таких брил застосовувалися пандуси, дерев'яні пристрої та інші тогочасні інженерні рішення. Жодних прямих письмових свідчень про "литво" блоків єгиптологи досі не знайшли.

Суперечка навколо технології будівництва пірамід триває вже десятки років, і остаточної відповіді наука поки не дала. Кожне нове дослідження лише додає аргументів то одній, то іншій стороні, залишаючи таємницю Гізи нерозгаданою.