Першого січня деякі українці втратять бронювання від мобілізації: названо причину

2026 року втратити відстрочку ризикують насамперед працівники приватних критично важливих підприємств, де середня зарплата по компанії або індивідуальна зарплата заброньованого не досягне нового порогу у 21,6 тис. грн

Військовий квиток Фото: Міністерство оборони
Військовий квиток Фото: Міністерство оборони

Уряд коригує вимоги до критичності підприємств, «зарплатні пороги» для бізнесу та ліміти на кількість заброньованих. У 2026 році правила бронювання також зазнають змін: для приватного сектору підвищать «зарплатний поріг». Посилять вимоги до обґрунтування критичності працівника та подовжать обмеження щодо максимальної частки заброньованих у штаті. Частина військовозобов’язаних, які зараз користуються відстрочкою завдяки нижчим зарплатам, менш формалізованим обов’язкам або «формальному» статусу критично важливих, можуть втратити бронь після перегляду списків 2026 року.

Нормативна база бронювання

Бронювання 2025 року і у новому 2026 році регламентується статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядок, затверджений постановою КМУ № 76, до якого 2024−2025 роках уже кілька разів вносили зміни. Останні урядові постанови деталізують ліміти, процедуру подання через «Дію» і уточнюють, що бронювати можна лише тих, хто реально перебуває на військовому обліку, а не формальних «цивільних» працівників. Окремим законом № 4630-IX від грудня 2025 року розширено можливості критично важливих оборонних підприємств бронювати навіть тих, у кого є проблеми з військовим обліком, але лише на короткий строк до 45 днів і не більше одного разу на рік.

Ключові правила на 2025 рік

2025 року роботодавці працюють із оновленим Порядком, де чітко встановлено максимальну частку заброньованих працівників та посилені вимоги до аргументації. Базовий ліміт бронювання для більшості підприємств становить до 50% військовозобов’язаних у штаті, разом із цим окремі категорії — жінки, сумісники, певні бенефіціарні власники — можуть не враховуватися в цьому ліміті.

Для приватного бізнесу діє «зарплатний поріг» у 20 тис. грн: середня зарплата по підприємству та щомісячна зарплата кожного заброньованого працівника не можуть бути нижчими, тоді як державні й комунальні підприємства бронюють за іншими критеріями без такої жорсткої вимоги до зарплат.

Процедура дедалі більше оцифровується: подання списків здійснюється через органи влади або напряму в електронній формі, а 2025 року формується єдина логіка подавання через «Дію» для роботодавців і можливість оформлювати бронь без фізичних візитів до ТЦК за умови коректного військового обліку. Рішення про бронювання оформлюють на термін до шести місяців з можливістю продовження, але лише за умови, що зберігаються підстави — як для підприємства, так і для конкретної посади.

Що зміниться від 2026 року

Від 1 січня 2026 року через підвищення мінімальної зарплати планується підвищити вимоги до зарплати заброньованих працівників переважно для приватного бізнесу — до орієнтовно 21,6 тис. грн і вище як для середньої зарплати за підприємством, так і для кожного заброньованого працівника, тоді як державний сектор значних змін у цьому аспекті не очікує. Такий підхід має відсікти випадки оформлення броні працівникам із мінімальною офіційною оплатою праці та стимулювати детінізацію доходів у приватному секторі. 

Також посилюється акцент на реальній критичності: профільні міністерства уже вимагають від роботодавців доказів, що саме цей співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення критичної інфраструктури. Очікується, що 2026 року ця практика закріпиться як норма, а шаблонні посади без переконливого обґрунтування частіше отримуватимуть відмови.

Хто може втратити відстрочку

У зоні ризику опиняються військовозобов’язані, чия середня офіційна зарплата не дотягуватиме до нового порогу: за відсутності інших законних підстав для відстрочки їхні броні можуть не подовжувати після закінчення строку дії рішень. Також під загрозою ті, чия роль на підприємстві не буде достатньо аргументована як критично важлива або дублюється іншими працівниками.

Окрема група — працівники з «проблемним» військовим обліком: для них передбачено лише короткострокове бронювання на оборонних підприємствах, тож розраховувати на тривалу відстрочку без упорядкування документів не варто. Крім того, особи, які отримали інші види відстрочки (за сімейними чи медичними підставами), не зможуть одночасно користуватися бронюванням від роботодавця, що обмежує маневр для бізнесу.

Таким чином, 2026 року втратити відстрочку ризикують насамперед працівники приватних критично важливих підприємств, де середня зарплата по компанії або індивідуальна зарплата заброньованого не досягне нового порогу у 21,6 тис. грн. Це стосується тих, хто зараз отримує менше 20 тис. грн офіційно, а роботодавець не зможе або не захоче підвищити виплати для збереження броні.

Також під ризиком співробітники компаній, які не підтвердять статус «критично важливого» під час перевірки: без стабільних податків, валютних надходжень чи реальної значущості для галузі бронювання анулюють для всього списку. Ті, чиї посади визнають замінними, або працівники з неактуальним військовим обліком.

Державні підприємства менш вразливі, бо для них зарплатний критерій не є ключовим, але й вони мусять обґрунтовувати критичність посад. Загалом, основний удар припаде на малий і середній бізнес.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇
Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити