Перемога у війні, вступ до НАТО, віра в ЗСУ - соціологи визначили, у чому українці зараз єдині

Більшість українців бачуть обнадійливим майбутнє країни, бажають її вступу до НАТО та більше за будь які інші державні інституції вірять ЗСУ. Про це свідчить чергове опитання групи "Рейтинг", що було оприлюднено 24 березня. Найбільш показовим є те, що люди з заходу та сходу країни майже однаково відповідають на будь які спірні питання, що до війни нас роз'єднували. Наразі українці єдині як ніколи. 

Інформатор приводить найцікавіщі думки, у яких українці демонструють єдність за данними "Рейтингу". Ці думки стосуються війни, політики та коштів. Останнє - взагалі є дивом. 

Оптимізм попри тугу 

Згідно з дослідженням, українці з великим оптимізмом дивляться на майбутнє своєї країни, незважаючи на війну. На думку 74% опитаних у лютому Україна повернеться до кордонів 1991 року. У квітні 2022 року таких оптимістів було лише 53%. Важливо, що високий рівень оптимізму поділяють всі групи опитаних, незважаючи на вік та місце проживання.

Попри цей оптимізм, 81% опитаних зазначили, що після 24 лютого 2022 року їх емоційний стан погіршився. Цей процес не залежить від місця проживання. Але варто зазначити, що жінки засмучуються більше чоловіків (88% проти 74%), а респонденти молодше 35 років менше, ніж ті, хто старші за 51 рік (78% проти 84%).

Незважаючи на душевні страждання, 93% опитаних не зверталися за психологічною допомогою. У відповіді на це питання різниця між респондентами різної статі, різного віку та мешканців різних регіонів коливається в межах соціологічної похибки. На запитання, чому ви не звертаєтесь за допомогою до психологів, 72% відповіли, що не мають такої потреби (серед них 77% молодших за 35 років та 67% старших за 51 рік, 82% чоловіків та 64% жінок). Брак коштів чи відсутність спеціалістів стали на заваді лише відповідно 14% та 12% респондентів (серед них 19% чоловіки та 9% - жінки). 

Наші друзі - Польща та США. Наш шлях - до ЄС та НАТО

Більшість опитаних вважають, що найбільшу підтримку Україні надали Польща та США (по 71%), на третьому місці Великобританія з 48%. На четвертому – Німеччина з 17%. Цікаво, що з квітня 2022 року до лютого 2023 року зміни відбулись лише стосовно Німеччини та Грузії. Подяка до першої зросла за цей час з 1% до 17%, а до другої - впала з 17% до 1%.

Більшість респондентів упевнені, що Україна має вступити до Євросоюзу. З квітня 2022 по лютий 2023 впевненість у цьому зросла з 80 до 85%. При цьому рівень підтримки цього рішення не залежить ні від віку опитаних, ні від місця їхнього проживання.

Підтримка вступу України до НАТО зросла з 59% у квітні 2022 року до 82% у лютому 2023 року. Вступ до Південно-атлантичного альянсу трохи більше підтримують на заході, ніж на сході України. Найстарші респонденти за НАТО дещо більше, ніж наймолодші. 

Абсолютна довіра ЗСУ

Найбільшою довірою українців користуються Збройні сили. Їх беззастережна підтримка становить (89%), Президент Зеленський (58%) та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (44%). Найменше довіряють Верховній Раді (9%).

Хоча загальний рівень підтримки Зеленського залишається незмінно високим з квітня 2022 року до лютого 2023 року, але кількість тих, хто його беззастережно підтримує, дещо знизилася відразу після перших військових перемог. Щоправда, це падіння ще не призводить до зростання антирейтингу.

Падає також підтримка Уряду, Верховної Ради, РНБО, та особисто міністра оборони Олексія Резнікова та голови МІДу Дмитра Кулеби. У випадку цих осіб та інституцій падіння рівня схвалення призводить до зростання антирейтингу.

І лише підтримка ЗСУ протягом цих місяців залишається стабільною. Рівень абсолютної підтримки якщо і знижується, то лише в межах статистичної похибки. Зазначимо, що рівень підтримки осіб та інституцій практично не змінюється залежно від регіону проживання опитаних та їх віку. 

Хто, як та за які кошти має відновлювати Україну після перемоги

89% опитаних вважають, що відновлення України має здійснюватися за рахунок заарештованих російських активів та репарацій, отриманих від рф. 24% покладають обов’язок фінансування відновлення на міжнародні організації. 11% за отримання грошей на відновлення із державного бюджету, а 4% – з місцевого бюджету.

57% опитаних готові довірити контроль за ходом відновлення міжнародним організаціям, а 32% - самі громадяни. Центральній владі у цьому питанні довіряє 19%, громадським організаціям – 15%, місцевій владі – 13%. Найменше надій на українські правоохоронні органи – їм контроль за ходом відновлення готові довірити лише 8% респондентів.

А ось рішення, що відновлювати в першу чергу, 54% українців хочуть залишити за собою. 37% готові довірити це місцевій владі, 18% – міжнародним організаціям. Центральній же владі та призначеній нею чиновникам на місцях (главам облдержадміністрацій) право приймати такі рішення готові надати лише 9% опитаних. 

З усіх цих цих питань практично немає розбіжностей між жителями різних регіонів. За невеликими винятками. Чим старші респонденти, тим більше вони довіряють міжнародним організаціям. А чим молодше – тим більше впевненості у центральній владі України.  

Поїхати та повернутись

77% опитаних не покидали своїх домівок після 24 лютого 2022 року. Зауважимо, що дослідники спілкувались лише з тими, хто наразі мешкає в Україні на територіях, що не окуповані. Звичайно, відповідь на це питання сильно залежала від регіону. На сході свої домівки покинули 64% (12% з них повернулись), на півдні 26% (9% повернулись), у центрі - 19% (13% повернулись).

Більшість вимушених переселенців хочуть повернутися додому. Але, на жаль, кількість тих, хто не планує, повільно, але зростає. Для 70% ВПО можливість повернення залежить від безпеки в рідному регіоні, для 34% - наявність житла, а для 27% - роботи.

У чверті опитаних близькі родичі виїхали за кордон через російську агресію. Тут відповідь меншою мірою залежала від регіону (зі сходу та півдня за кордон виїхало більше людей, ніж з центру та заходу, а розрив тут менший, ніж у випадку внутрішньої міграції) та зовсім не залежала від віку. Лише 6% опитаних зазначили, що їх родичі не планують повертатися в Україну.

Серед тих, хто залишився вдома, переважна більшість не планує полишати свої домівки незалежно від ситуації на фронті. Тут є певні відмінності залежно від віку та статі. Дома попри все планують залишатися 49% молодших за 35 років та 70% старших за 51 рік. У ЗСУ готові йти 25% чоловіків та 3% жінок. Відключення світла на строк понад 5 діб не вважають причиною залишати домівку 82% опитаних. Тут відповіді майже не різняться в залежності від регіону, але залежать від віку. Жити довгий час без електрики готові 76% младших ніж 35 років та 87% старших за 51 рік. 

Робота та волонтерство

48% опитаних наразі працюють, 11% втратили роботу під час війни. Відповідь на це питання сильно залежала від віку (люди старші за 51 рік працювали значно рідше більш молодших), але не мало залежала від регіону та статі. Волонтерством так чи інакше займається 40% опитаних. Стать на вибір того, чи стати волонтером/волонтеркою не впливала. Але менше рпо своє волонтерство казали мешканці сходу, а також ті, хто не працюють. 

Якою мовою ви розмовляєте вдома

Відповідь на питання, якою мовою ви говорити вдома, сильно залежала від регіону. Якщо вцілому по Україні українською вдома говорить 58%, а російською - 11%, то на заході російськомовні у кількості статистичної похибки, а на сході їх 28%. Цікаво, що 7% україномовних перейшли на цю мову цілеспрямовано і нещодавно. Серед російськомовних таких лише 1%. 

Параметри дослідження

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 1 по 5 лютого, 2023 року. Метод опитування - Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Всього було опитано n= 2,000 жителів України віком 18 років і старше. Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Отримані дані опитування зважено за регіональним (область проживання та тип населеного пункту, крім Луганської області, де використано лише область проживання) та віковим показниками з використанням даних Державної служби статистики України на 1 січня 2021 року. 

На відміну від опитувань IRI в Україні до 2022 року, зважування за статтю не проводилося через нерівномірність тимчасової міграції за межі України. Мобільні номери генерувалися випадковим чином спеціальним програмним забезпеченням з використанням 12 кодів трьох найбільших мобільних операторів України: КИЇВСТАР, VODAFONE Україна та LIFECELL. Кожен випадково згенерований номер містить однакову кількість кожного коду (050, 063, 066, 067, 068, 073, 093, 095, 096, 097, 098, 099). 

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 2,0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 16%. Сума відсотків відповідей у графіках та діаграмах може не дорівнювати 100% через округлення. Дослідження фінансувалося Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). 

Як раніше повідомляв Інформатор, українці найбільше довіряють Збройним силам України. За останній рік (між груднем 2021 і груднем 2022 років) рівень підтримки зріс із 72% до 96% відповідно. Далі йдуть президент України і волонтери. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 4-27 грудня 2022 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.