Оптоволоконні дрони для ЗСУ: репортаж Інформатора із полігонних випробувань головної новинки фронту

"Інформатор" побував на полігонних випробуваннях оптоволоконних дронів, які постачаються до бойових бригад ЗСУ. Ми дізналися у розробників з 3DTech, які першими стали створювати новинки для фронту про те, в чому особливість технології і коли досягне паритет по дронах з росіянами.

Дрони
Оптоволоконні БПЛА виробляють понад десяток українських компаній

Оператор дрона підключає провід спеціальних окулярів до невеликої пластикової герметичної коробки, від якої до дрона тягнеться довгий тонкий прозорий оптоволоконний шнур, схожий на рибальську волосінь. Під дроном, оснащеним спеціальним боєприпасом, закріплений пластиковий циліндр із котушкою, в якій цілі кілометри такого кабелю. Інформатор побував на полігонних випробуваннях нової моделі дрона. Такі вже отримують війська на передовий.

Оптоволоконний дрон: що це та чому про нього так часто зараз говорять

Наш співрозмовник, Олексій Жулинський, з початку вторгнення служив мінометником у ССО "Азов". Демобілізувався після тяжкого поранення. Тоді ж заснував 3DTech - компанію, яка розробляла спочатку радіокеровані, а тепер і оптоволоконні FPV. Олексій розповідає, що розробка нових рішень для фронту будується на військових потребах. Він упевнений, що ті технології, які ми спостерігаємо зараз, є результатом саме такого розвитку.

“На початку вторгнення FPV підтримувалися та розвивалися ентузіастами. Вони ходили зі своїми виробами кабінетами і до них ставилися скептично. Ситуація змінилася, коли стало зрозуміло, що маленький та дешевий дрон здатний знищувати велику та дорогу техніку”, - пояснює Олексій.

Інженер закріплює оптоволоконну котушку на дроні перед запуском. Фото: Informator.ua
Інженер закріплює оптоволоконну котушку на дроні перед запуском. Фото: Informator.ua

Увага до безпілотних систем серед військових невпинно зростає. Ми бачили повітряні та надводні дрони. А з минулого року збільшується інтерес до наземних роботизованих комплексів і вже існують компанії, які шукають способи масового впровадження наземних дронів на передовій, розповідає Олексій. Що ж до оптоволоконних дронів - інтерес до них пов'язаний з тим, що фронт перенасичений засобами РЕБ.

Олексій Жулинський, ветеран російсько-української війни, гендиректор 3DTech
Олексій Жулинський, ветеран російсько-української війни, гендиректор 3DTech

“На деяких ділянках фронту застосування “класичних”, тобто радіокерованих, БПЛА стало неможливим. Спочатку росіяни ставили один РЕБ на всю колону, потім по ще одному на початок і кінець колони. Реалії війни призвели до того, що чи не кожна машина стала оснащуватися системою РЕБ, тому що техніка набагато дорожче, ніж дрон-камікадзе. Така ситуація по обидві лінії фронту, але росіяни в цьому випадку нас випередили і почали застосовувати оптоволокно трохи раніше”, - розповідає Олексій.

Перші зразки оптоволоконних дронів у 3DTech розробили влітку, вже у вересні з'явилися перші серійні зразки. Інтерес до технології зростав і зараз оптоволоконні БПЛА виробляють понад десяток українських компаній, вироби розвиваються та вдосконалюються у конкурентних перегонах.

Підключення наземної станції - ланки, через яку відбувається зв'язок між оператором і дроном
Підключення наземної станції - ланки, якою відбувається зв'язок між оператором і дроном

“Ми спочатку бачили помилки та недоліки ворожих дронів, намагаючись виправити їх у наших прототипах. З того часу українські дрони постійно вдосконалюються, і цей процес орієнтується на військові потреби. Одним потрібен дрон, який несе велику бойову частину, іншим важливо, щоб дрон подолав значну відстань. Ці індивідуальні зауваження ми намагаємось максимально враховувати у роботі”, - розповідає Олексій.

Можемо робити більше. Чи вдасться непереможним до РЕБ дронам потіснити росіян на фронті?

У медіа часто називають оптоволоконні дрони "непереможними". Їхнє наближення не фіксується спектроаналізатором, такі дрони неможливо придушити класичними засобами радіоелектронної боротьби. Поки що головний спосіб боротьби з такими дронами – кінетичний. Тобто методом збивання, наприклад, з дробовика або тараном іншим дроном. У майбутньому, упевнений СЕО 3DTech Роман Агарков, у військових для таких цілей з'являться роботизовані турелі, що розробляються українськими компаніями.

"Такі турелі зможуть засікати дрон, за допомогою машинного зору відрізняти його від птаха, і вражати зі стрілецької зброї. Але поки що масових рішень ми не спостерігаємо, тож говорити про це рано", - розповідає Роман.

Роман Агарков, СЕО 3DTech
Роман Агарков, СЕО 3DTech

Зараз 3DTech виготовляє близько 1000 дронів на місяць, і це "дуже мало", розповідає Агарков. Такі обсяги продиктовані замовленнями, які надходять від волонтерів, військових та фондів. Саме на військових і орієнтовані випробування на військовому полігоні, які ми відвідали. Завдання таких заходів - дати представникам бойових підрозділів оцінити якості та недоліки виробів, поділитися досвідом та напрацюваннями.

Представники бойових бригад оцінюють виріб на полігоні
Представники бойових бригад оцінюють виріб на полігоні

 “У мене більше тисячі бойових вильотів, я знаю як він поводиться у повітрі”, - каже військовий, аргументуючи свої побажання щодо способу підвісу боєприпасу на дроні. "Я сам бойовий пілот і чудово знаю про що ви, але зараз ми запустимо дрон і оцінимо як він поводиться в реальному польоті", - відповідає йому інженер компанії.

13-дюймовий дрон із від'єднаним осколково-кумулятивним боєприпасом
13-дюймовий дрон з від'єднаним осколково-кумулятивним боєприпасом |! 25 |

Всупереч поширеній думці, для управління оптоволоконним FPV не потрібно мати наднавички пілота. Тим не менш, це специфічний виріб, який вимагає до себе уваги та досвіду. Парадокс, але чим більше пілот "оборве" оптоволокна, тим результативніше він у підсумку стане.

Пілот 3DTech, ветеран російсько-української війни
Пілот 3DTech, ветеран російсько-української війни

Хоча вважається, що такий дрон не здатний до різких рухів, пілот демонструє високий рівень маневрування: проліт на швидкості 130 кілометрів на годину низько над водою, поряд з деревами, підйоми вгору та вниз, різкі зміни швидкості та висоти. Єдине до чого нестійкий дрон – до мертвих зашморгів, коли є ризик перебити власний шнур. Міцне як для розриву, але тендітне на перегин оптоволокно може зламатися, і тоді зв'язок із дроном загубиться.

Момент зльоту оптоволоконного дрону з 2,2 кг бойовою частиною
Момент зльоту оптоволоконного дрону з 2,2 кг бойової частини

Кілька місяців тому підприємство успішно пройшло процедуру кодифікації, і її підписання відкриє для 3DTech та інших розробників шлях до держзамовлень. Коли це станеться – ніхто точно не знає, але за словами Романа Агаркова, у компанії збираються виробляти у такому разі 7000 дронів на місяць. Поки що можливості щодо застосування оптоволокна військовими обмежені.

Намотування оптоволокна інженерами 3DTech на спеціалізованих верстатах
Намотка оптоволокна інженерами 3DTech на спеціалізованих верстатах
Якісно-намотана котушка знижує ризик обривів при польоті
Якісно-намотанна котушка знижує ризик урвищ при польоті

Інновації проти масовості: коли ми обженемо росіян у виробництві оптоволокна

Зараз українські компанії можуть робити більш технологічні рішення, ніж у ворога, але вони програють у масовості через відсутність держконтрактів. Противник значною мірою вже локалізував виробництво оптоволоконних дронів та компонентів для них: застосовує дешеві текстолітові або алюмінієві рами, власні медіаконвектори та оптоволоконні котушки і, за чутками, готується до масштабування виробництва кабелю, розповідають у компанії. Українські виробники також активно працюють над локалізацією та здешевленням своїх виробів.

Російський дрон примітивніший за український, але куди масовіший
Російський дрон примітивніший за український, але куди масовіший
Зліва - російський оптоволоконний дрон з рамою з текстоліту, праворуч - український, з рамою з карбону
Ліворуч - російський оптоволоконний дрон з рамою з текстоліту, праворуч - український, з рамою з карбону
Український дрон 3DTech (ліворуч), та російський (праворуч)
Український дрон 3DTech (ліворуч), та російський (праворуч)

“Ще з часів розробки радіокерованих FPV ми намагалися уникати китайських постачальників на користь українців. Сьогодні на ринку все більше українських компаній, які надають свої компоненти нам на пробу, і ми спостерігаємо тенденцію до покращення їхньої якості. Для того, щоб швидше та якісніше виробляти наші дрони та не залежати від Китаю, ми вже самі намотуємо котушки на українських верстатах. Хоча українські верстати дорожчі за китайські, але їхня якість краща, і ми завжди можемо розраховувати на їх обслуговування, що неможливо у разі роботи з китайцями”, - розповідає Роман Агарков.

Ми спостерігаємо як під час випробувань до дрона підвішують боєприпас із наклейкою “2,2 кілограма”. Це осколково-кумулятивний боєприпас українського виробництва, призначений для легкої бронетехніки з піхотою. Підвішувати такий боєприпас на дрон із рамою в 10 дюймів, стало можливим саме завдяки полегшеній котушці, яка виробляється в Україні.

Снаряд вагою 2,2 кг пропалює броню кумулятивним струменем і вражає піхоту осколками
Снаряд вагою 2,2 кг пропалює броню кумулятивним струменем і вражає піхоту осколками

За існуючої вартості комплекту (близько 800 доларів залежно від умов постачання) це вже вигідне рішення, якщо порівнювати з ціною російської бронемашини, яку він може знищити. Проте, каже представник компанії, локалізація виробництва ведеться саме для того, щоб знизити ціну виробу ще більше, адже чим нижча ціна, тим більше дронів може бути закуплено фронтом.

“Проте я прогнозую, що реальне зниження ціни та збільшення масовості ми побачимо, коли буде підписано кодифікацію наших виробів. У перспективі оптоволоконний дрон зможе стати таким самим дешевим і масовим як звичний нам FPV. Але для цього потрібна підтримка виробників від держави”, – каже СЕО компанії.

Раніше повідомлялося, що в Україні почали масштабно виготовляти недорогі ударні дрони, що керуються простим дешевим комп’ютером з ШІ та комп'ютерним зором. Вони не тільки дешеві, а ще й мають високий ступінь влучань.

А минулого року розробники представили три українські крилаті ракети - "Паляниця", "Пекло" та "Рута". Перші дві є серійними, третя - проходить випробування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube